Без них ніяк: історії про миколаївських волонтерів, які допомагають ЗСУ, - ФОТО

5 грудня Україна відзначає День волонтера. У період війни ці люди стали підтримкою та допомогою як для військових, так і для цивільних.  

Редакція 0512 неодноразово писала про тих миколаївців, які своїми діями наближають перемогу. Ми знаємо, що таких людей у Миколаєві ще дуже і дуже багато, але хочемо ще раз згадати про них та висловити слова невимовної вдячності за те, що вони роблять! 

ДОФ

24 лютого для кожного українця життя поділилось на “До” 4:00 та “Після” 4:00. Миколаївці прокинулись не від звуків будильника, а від вибухів. У всьому цьому хаосі та нерозумінні, що робити, було ясно одне - місто російським окупантам віддавати не збираються та кожен встане на захист своєї свободи.

Саме ця згуртованість та жага допомагати і привела багатьох у Дім офіцерів та флоту (ДОФ) робити коктейлі Молотова, коли про це закликав Віталій Кім - голова миколаївської обласної військової адміністрації (ОВА). Вже тоді у ДОФі зібралось зо дві сотні людей, які думали лише про те, як захистити місто. Згодом Дім офіцерів та флоту перетворився у волонтерський центр, який щодня працює на перемогу. Цей осередок продовжує працювати і зараз допомагаючи всім, хто потребує допомоги, а також розвиває і культурне життя нашого міста.

Про створення ДОФ як волонтерського центру читайте тут. 

"Наш янгол": Маленька Вероніка та її мама — Наталя

П'ятирічну Вероніку називають "янголом ЗСУ". Зараз дівчинка вже в першому класі. Початок війни її застав, коли вона ще ходила до садочку. Така маленька, але активна та добра серцем дівчинка також допомагає нашим військовим.

Історію дівчинки читайте тут. 

Як старшокласники складають дрони для ЗСУ

В одній із громад Миколаївщини старшокласники вчаться складати дрони, які потім передають захисникам на фронт. Допомагають їм цьому інженери підрозділу “Злі птахи”. Двадцять дронів вже передали військовим. Інженер підрозділу Максим Олійник один з тих, хто допомагає підліткам навчитись збирати дрони. Він розповідає, що декілька місяців тому до них звернувся голова громади Леонід Мухарський з пропозицією допомогти організувати гурток. Зараз в команді чотири хлопці, які на постійній основі складають дрони:

Хлопці повністю збирають та прошивають дрони. Ми тільки перевіряємо. Бувають помилки. І це нормально. Діти вчаться доволі швидко. 

Прочитати можна тут.

“Арт-об'єкт, заряджений на Перемогу”

У Первомайську також є ті, хто своїми діями намагається допомогти військовим та наблизити Перемогу.

Віола працює вчителем початкових класів, не припиняла навчати дітей і під час Великої війни, а вже після роботи жінка направляє сили на важливу справу. Юлія - журналістка та волонтерка, яка весь свій вільний час присвячує допомозі на фронт: плете маскувальні сітки. Її чоловік військовий, який наразі на Сході, тому вона як ніхто інший знає, що захисники потребують підтримки та допомоги.

Віола разом з Юлією  зайнялась розмальовуванням тубусу з протитанкової ракети, який потім  виставлять на аукціон, аби зібрати кошти на дрон для воїнів  миколаївської 79-ки. Деякі з військових зараз на Сході.

Читайте матеріал тут. 

Як громадська організація допомагає мешканцям мікрорайону

З 2017 року у Миколаєві діє ГО “Крила”, діяльність якої у першу чергу направлена на розвиток благоустрою мікрорайону Кульбакіно. За цей час команда змогла реалізувати різноманітні проєкти та ідеї, а з початком повномасштабного вторгнення змінила вектор роботи на волонтерський. Як і що саме роблять члени організації дізнавалась журналістка 0512 в одного з тих, хто створив цю ГО - Віталія Посмітного. 

Читайте тут.

Історії миколаївських жінок, які працюють на перемогу

Кожна на своєму фронті, але мета одна - наблизити перемогу. Альона - створює мурали у Миколаєві, Світлана - закарбовує воєнний Миколаїв, а Тетяна - вибрала шлях допомоги військовим та цивільним.

Історію жінок читайте тут. 

Жителька Миколаєва створила картину, аби допомогти ЗСУ

Жителька Миколаєва, яка наразі проживає у Первомайську, - Валентина Савінова створила картину з маскувальної сітки та тканини аби допомогти Збройним силам України. З її слів, допомагати ЗСУ можна не тільки коштами. Вона носила ідею зі створення картини досить давно. Над виробом дівчина працювала кілька тижнів. Вона створила таку роботу єдиному екземплярі. Розмір картини складає 55 на 72 сантиметри.

- Мене надихає бажання допомогти та бажання бути корисною. Тому що в лавах ЗСУ служать мої близькі знайомі та рідні. У мене був кусок маскувальної сітки розміром метр на метр і хотілось би щось таке творче зробити. Спочатку була ідея відобразити відомого песика ДСНС - Патрона, але мій погляд зачепив магніт на холодильнику із зображенням “руський воєнний корабель - іди…”. Так народився сюжет для картини, - розповіла Валентина.

Тоді дівчина віддала цю картину волонтерам, які проводять збір для військових.

Прочитати історію можна тут.

Волонтери “Червоного хреста”

Волонтери “Червоного хреста” з першого дня вторгнення росії в Україну працюють на місцях обстрілів, надаючи першу домедичну допомогу, допомагають з евакуацією людей й надають гуманітарну підтримку. Командир загону швидкого реагування товариства “Червоного Хреста” Павло Бузник, який волонтерить вже 9-й рік, розповів, що він разом з волонтерами, допомагали цивільним:

Кілька місяців ми взагалі чергували без вихідних. Лютий та березень були складними місяцями. Працювати у мирний час та під час війни - різне. Ми не є професійними рятувальниками, все приходило з досвідом. Ми знали як діяти, але бували різні нюанси. Одним із пріоритетів роботи є безпека самого волонтера. Війна розширила напрямки нашої роботи. Окрім чергування, ми стали допомагати з евакуацією населення, зокрема важкохворими людьми, людей похилого віку та людей, які не могли самостійно пересуватись. Коли почались масові обстріли, то ми перший час надавали плівку для людей, у яких постраждало помешкання. Також допомагали місту частково з водою, коли її у Миколаєві зовсім не було. Нам завжди є чим зайнятись. Кожний етап війни у Миколаєві ставав для нас викликом. Ми не дарма називаємось загоном швидкого реагування.

Прочитати можна тут. 

історія миколаївської волонтерки, яка допомагає ЗСУ та з евакуацією цивільних з Херсону

Жителька Миколаєва - Тетяна Колісніченко, до війни працювала тренером. У день вторгнення росії, жінка відправила дітей трохи далі від зони бойових дій, а сама прийняла рішення залишитись у місті та розпочала волонтерську діяльність.  Миколаївська волонтерка розповіла сайту 0512.ua, як для неї особисто почалася війна, допомогу ЗСУ та роботу у загоні швидкого реагування "Червоний хрест".

Історію волонтерки читайте тут. 

Як миколаївець на візку подолав більше пів сотні кілометрів до Херсону, щоб допомогти ЗСУ

Якось у Юрія виникла ідея створити Телеграм-канал, де люди могли або попросити допомогу, або її запропонувати, така собі база взаємопідтримки для волонтерів та людей. Миколаївець розповів, що запити від військових передавали інші волонтери, але з деякими спілкувався й напряму. З часом Юрій почав реалізовувати різні креативні ідеї, щоб закривати збори на потреби Збройних сил. Так, за його ідеєю   створили картину за мотивами марки “Доброго вечора, ми з України”, де замість трактора, було зображення волонтера, який на візку тягне танк. А 12 червня комік та волонтер Юрій Степанець здійснив заїзд на візку з Миколаєва до Херсону, щоб зібрати кошти на автівку для військових. 

Його історію читайте тут. 

Волонтери Добробату

З літа 2022 року волонтери добровольчого будівельного батальйону “Добробат” допомагають ладнати та відновлювати цивільні об’єкти на Миколаївщині, які були пошкоджені внаслідок російського обстрілу. Волонтери працюють абсолютно безкоштовно. Витрати на паливо покривають донати або люди, які просто бажають підтримати добровольчий рух. Волонтерам часто йдуть на зустріч підприємці, роблячи знижки на матеріали та забезпечуючи харчуванням.

Читайте про волонтерів тут.

Павло Кошковський -  залишив свою основну роботу, щоб повністю віддатись волонтерству

Павло Кошковський до війни працював фотографом, а нині разом із друзями, з першого дня війни, активно допомагає ЗСУ. Редакція 0512 поспілкувалася з Павлом про складнощі у волонтерстві, потреби наших воїнів й розпитала про найбільший проєкт - заснування школи пілотів дронів-камікадзе. Павло розповів, що у перші дні побачив оголошення про те, що потрібна була допомога у будівництві блокпосту. З часом миколаївець почав все більше спілкуватись з іншими волонтерами, вивіз свою родину у безпечне місце та включився у громадську активність. З початком війни Павло залишив свою основну роботу, щоб повністю віддатись волонтерству, адже воно потребує значної уваги, часу та зусиль.

Як чоловік допомагає читайте тут.

Як волонтери на Миколаївщині зробили найбільшу маскувальну сітку

Маскувальну сітку площею більше тисячі квадратних метрів зробили волонтери з Врадіївки на Миколаївщині. Презентація сітки пройшла у Врадіївці, 1 червня, на День захисту дітей. Діти у вишиванках, спортсмени, волонтери та місцеві жителі урочистою ходою пронесли сітку центральною вулицею селища міського типу.  

Історію цих незламних людей читайте тут. 

Як миколаївці організували один із найпотужніших волонтерських рухів у місті “Rebel Volunteers”

 Компанія миколаївців продовжують допомагати ЗСУ всім, чим можуть. Про виникнення цього руху читайте тут.

"Мишка", яка допомагає армії ще 2014 року

Ліду Немлій знають у Миколаєві як волонтерку з позивним “Мишка”. З 2014 року разом із своєю мамою - Юлією, вони допомагають різним підрозділам Збройних сил України. 

Ліда почала займатись волонтерством ще змалечку. Її мама - Юлія, допомагала спочатку частинам, які виходили з окупованого Криму, потім й іншим підрозділам.  Лідія кілька разів малювала картини, які згодом вдалось продати за кордон, та робила власні витвори, які продавали на місцевих ярмарках.

У лютому 2021 року дівчина організувала масштабну акцію у Миколаєві - “Монетка на добро”. Суть якої полягала у тому, щоби зібрати монети, які вийшли з обігу номіналом 5 та 25 копійок. А один із державних банків погодився обміняти копійки на гривні. Кошти пішли на придбання ліків для онкохворих дітей. Тоді до благодійних внесків долучилось усе місто, назбиравши близько 14 тисяч гривень.

Більше про Лідію читайте тут.

“Наша родина тримає військовий та інформаційний фронт”: історія нашої журналістки, яка волонтерить

Редакція сайту 0512.ua пропонує своїм читачам дізнатися історію дівчини з Миколаєва - Юлії. Їй довелося стати двічі переселенкою – в 2014 році вона покинула свій рідний дім у Слов’янську, а в 2022 році довелося знову тікати від російських окупантів з Миколаєва. 

Дівчина з нетерпінням чекала зустрічі з чоловіком саме перед початком повномасштабної війни, адже він рік був на фронті і саме мав повернутися додому. Але доля перенесла таку жадану та довгоочікувану зустріч. Ніякі перепони не зламали Юлію. Вона, будучи журналістом та щодня борючись на інформаційному фронті, вирішила спочатку допомогти власному чоловікові, а потім зайнятися волонтерством, щоб наблизити перемогу.

Повну історію читайте за посиланням. 

Їздить за 14 кілометрів, щоб забрати матеріали та передати посилки військовим: історія 15-річної волонтерки з Миколаївщини

В країні все більше і більше з’являється нових імен волонтерів. Люди знаходять свою справу, яка може, хоча б чимось, допомогти нашим воїнам, навіть вдома. Доєднаються і діти.  

Таке рішення прийняла і юний "світлячок" з Миколаївщини — Тая Пігуляк. Дівчинці усього 15 років, але вона змогла об’єднати сестер, які, до речі, молодші за неї, і почати допомагати ЗСУ.

Тая поділилася свою історією волонтерства з редакцією сайту 0512.ua. Дівчинка розповіла про підтримку близьких; про те, як їй вдається налагоджувати контакти з військовими; про процес виготовлення окопних свічок; про мрії та поїздки за 14 кілометрів, щоб забрати матеріали з яких можливо буде створити вогники, що освітять та загріють українських богів війни.

Історію дівчинки читайте тут.

Миколаївські жінки, які наближають перемогу в тилу

Хтось працює журналістом, і щоденно показує наслідки рашиських злочинних дій; хтось лікує поранених та хворих, будь-то військові чи цивільні; хтось, відпрацювавши на основному місці роботи, йде волонтерити та допомагати, як військовим, так і містянам; а хтось, вчить майбутнє покоління любити рідку країну, мову та виховує сміливих і розумних українців. Редакція сайту 0512.ua вирішила розповісти цього разу історії миколаївських жінок, які своєю роботою наближають перемогу.

Читайте матеріал тут.

Як житель Миколаївщини самостійно виготовив понад сотню окопних свічок для ЗСУ

Житель Первомайська - Ігор Марушечко виготовив самостійно понад сотню окопних свічок для фронтовиків. Як розповів сайту 0512 житель Миколаївщини, зокрема він відправляє окопні свічки для піхоти Таврійської 79-ї десантно-штурмової бригади.

Подробиці матеріалу тут.