Наталя Конарьова прийшла працювати на КП “Миколаївелектротранс” у 1995 році. Спочатку жінка працювала водійкою трамвая, а за кілька років перейшла в диспетчери.
Від роботи диспетчера залежить не тільки вчасний виїзд всіх тролейбусів та трамваїв на маршрути, але й реагування на зміни їх руху. Також в обов’язки диспетчера входить й робота на “гарячій лінії” підприємства. Диспетчерка розповіла редакції 0512 про особливості своєї роботи, а також поділилися які звернення від миколаївців отримувала останнім часом.
Наталя пригадує, що їй подобались трамваї й вона мріяла керувати таким габаритним транспортом, тому вибір професії був для неї очевидним. Жінка пропрацювала водійкою на КП “Миколаївелектротранс” вісім років, а потім перейшла на посаду диспетчерки у службу руху.
Наталя Конарьова. Фото 0512
“Коли я була водійкою, то це була така романтична, але й той же час дуже відповідальна робота - керувати 20 тонною вантажівкою й водночас відповідати за пасажирів. Раніше ми працювали навіть вночі. І вставати доводилось дуже рано. Згодом за станом здоров’я я перейшла працювати спочатку молодшим диспетчером, а потім у центральну диспетчерську”,
- говорить Наталя.
Наталя зазначила, що нині диспетчерська це як пункт управління міського електротранспорту. Саме сюди надходить вся інформація як від водіїв, так й від пасажирів. А далі її обробляють та передають у відповідні підрозділи.
Фото 0512.
“Наприклад десь впала гілка на контактну мережу й обірвала дріт. Ми одразу передаємо всім водіям інформацію яка ділянка відключена від електромережі, розвертаємо вагони, змінюємо рух. Далі передаємо в аварійну службу де саме зафіксовано пошкодження”,
- сказала Наталя.
Робочий день Наталі починається о 8 ранку. Її зміна триває добу. Вдень Наталя працює з рухом транспорту та зі зверненнями громадяни, а вночі диспетчери все організовують, щоб водії вчасно виїхати на маршрути одразу після закінчення комендантської години. Щоденно у Миколаєві курсує близько 50 тролейбусів та 27 трамваїв.
Фото КП "Миколаївелектротранс".
“Потрібно проконтролювати цей процес від прибуття водія в депо, проходження медичної перевірки до вчасного виходу транспорту на маршрути. Це робота починається близько 3 ночі. Вже о 5 ранку у нас виходять перші одиниці електротранспорту на маршрути. Буває таке, що хтось із водіїв може захворіти, значить потрібно швидко знайти заміну”,
- відмітила Наталя.
Робота на “гарячій лінії”, як каже Наталя потребує терпіння, адже всі люди різні й проявляють різні емоції. Найчастіше миколаївці дзвонять на підприємство, щоб уточнити графік руху електротранспорту.
“Щодо руху, то останнім часом більшість дзвінків від жителів Матвіївки. Але бувають різні ситуації, наприклад люди можуть щось забути, якісь речі чи документи. Нам вдавалось так повертати навіть й телефони. Бувають, що люди скаржаться на те, що трамвай чи тролейбус поїхав, не дочекавшись, проте як з’ясовується людина не була на зупинці, а бігла. Є категорія громадян, які явно мають ознаки алкогольного сп’яніння та люблять “поспілкуватись”. Тут важливо мати витримку й терпіння, інакше ніяк”,
- з усмішкою говорить Наталя.
Фото КП "Миколаївелектротранс".
На КП “Миколаївелектротранс” більшість трамваїв та тролейбусів мають камери спостереження. Це багато в чому спрощує розгляд скарг від громадян і є можливість перевірити достовірність скарги. Також завдяки цьому періодично підприємство залучають до пошуку й людей.
“Пам’ятаю кілька випадків. Перший, одна бабуся не могла згадати хто вона та де живе. З’ясувалось, що вона має провали у пам’яті та від’їхала досить далеко від дому. Тоді звернулись до нас на гарячу лінію і ми оперативно передали цю інформацію водіям. Ще один випадок був не так давно, коли ми допомогли оперативно розшукати дитину”,
- резюмувала Наталя.
Фото КП "Миколаївелектротранс".
Щоб зробити роботу “гарячої лінії” максимально прозорою, то всі звернення громадян автоматично записуються. Це дає змогу оцінити роботу диспетчерів та в усіх подробицях фіксувати звернення пасажирів.
Фото 0512 та КП “Миколаївелектротранс”.
Ця стаття/матеріал стала можливою за підтримки програми Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
