Референдум, Революція Гідності та війна з рф: як формувалась проукраїнська позиція Миколаєва, - ФОТО

Вже понад два роки Миколаїв має статус Місто-Героя. Це почесне звання місто отримало за незламність своїх людей, які разом із захисниками дали відсіч ворогу у 2022 році.

Редакція 0512 вирішила пригадати як сформувалась проукраїнська позиція Миколаєва та розпитала учасників та свідків ключових подій в історії незалежної України та міста. 

"Активна проукраїнська позиція міста проявилась лише через п’ять років після оголошення Незалежності", - лідер "Народного руху України" Юрій Діденко про початок трансформації

Юрій Діденко став членом “Народного руху України” у 1989 році. В 1991 році під час виборів Президента України був довіреною особою В'ячеслава Чорновола та координатором груп, що агітували за підтримку “Акту про державну незалежність України” у Миколаївській області.

- Ми (НРУ - прим.) напередодні референдуму роздавали листівки; постійно наголошували на тому, що імперія (радянський союз - ред.) забирала все в України. Загалом підняття проукраїнських настроїв, які вели до незалежності почались навіть ще до 1991 року, - говорить Юрій Діденко.

1 грудня 1991 року, миколаївці разом з жителями області на Всеукраїнському референдумі 89,45% голосів “за” підтвердили Акт проголошення незалежності України. Тоді також був й високий відсоток явки миколаївців - 84,10%. 

Юрій Діденко розповів, що активна проукраїнська позиція міста проявилась лише через п’ять років, коли відбувся перехідний етап в ментальності миколаївців - від пережитого радянського періоду до усвідомлення, що Україна - незалежна держава. Чоловік також додав, що українською мовою в 1990 роках миколаївці ще масово не говорили. Тоді в місті, після оголошення незалежності, з'явились українські класи, а також рідною мовою почали говорити й в держустановах. Однак все ж таки більшість містян використовували у побуті російську мову.

У 1992 році чоловік став ініціатором та організатором святкової ходи на День Незалежності у Миколаєві. Також Юрій Діденко був одним із найперших, хто організовував в області різносторонні патріотично-виховні заходи, наприклад, ходу до 500-річчя українського козацтва на Миколаївщині “Буг — козацька річка”.

- На початку 1990 років, ми запрошували на Миколаївщину різні гурти із західної України. Причому колективи виконували історичні пісні. Це була не “шароварщина”. Я бачив особисто, що це людям подобалось, деякі навіть плакали. Бувало, що художні колективи давали по два чи три концерти за день, - резюмував політичний діяч.

Юрій Діденко окрім ходи на державні свята, також став одним з ініціаторів створення місця вшанування жертв Голодомору.

“Майдан показав, що ми можемо брати відповідальність за своє майбутнє”: учасник Революції Гідності Дмитро Плетенчук про майдан  у Миколаєві

Дмитро Плетенчук до 2014 року був приватним підприємцем. Миколаївець розповів, що ще напередодні Революції Гідності, яка почалась в листопаді 2013 року, саме бізнес відчував занепад економіки та зміну політичного курсу України.

- Невдоволення тодішньою владою зростало ще напередодні Революції. Були акції ще влітку 2013 року. Якщо брати історичний аспект, то Миколаїв був здебільшого містом промисловим в радянський період, все було зав’язано на виробництві. Й коли союз розвалився, то чимало людей просто залишились без роботи та виживали як могли. Не було в 1990-х роках, як зараз, перенавчання, грантів тощо. Й проросійські сили просто грали на ностальгії людей, - каже Дмитро.

Революція Гідності стала переломним моментом в історії України. Окрім Майдану в Києві, також акції на підтримку євроінтеграції відбувались по всій Україні. Дмитро згадує, що коли учасники мітингів приходили на Соборну площу, то були конфлікти з поліцією. Тоді одна із депутатів обласної ради розгорнула свій намет як громадську приймальну й прикріпила український стяг та прапор ЄС. 

- Тоді була головна теза, що Україна - не росія. Тоді режим Януковича та проросійські сили привласнювали собі чи не все. До революції у мене було бажання виїхати з країни, а під час мітингів з’явилась надія, що можна жити вдома та достойно заробляти. Ми вийшли відстоювати свій вибір, ми вийшли відстоювати свої права, і ми вийшли проти диктатури. Звісно, що було й страшно, - згадує миколаївець.

Миколаївець пригадує, що у перший день майдану в Миколаєві було всього з півсотні людей на противагу півтори сотні тодішніх міліціянтів. Представники влади намагались всіляко чинити тиск на мітингувальників. Тоді євромайдан у Миколаєві збирав щодня все більше небайдужих містян, а опозиційні політичні сили також єднались. Дмитро відмічає, що Революція Гідності показала, що миколаївці, як й всі українці, здатні протистояти як внутрішнім, так й зовнішнім викликам. 

- Ми показали, що ми існуємо. І це мене навіть трошки здивувало, тому що в мене після Помаранчевої революції (2004 рік - ред.) склалося таке враження, що Україна як держава закінчилась, що на жаль, ми не слали історичний іспит, так само як і 100 років тому на право існування. Але Майдан показав, що ми можемо брати відповідальність, - резюмував учасник Революції Гідності.

Загалом акції на підтримку євроінтеграції тривали у Миколаєві до початку квітня 2014 року - 92 дні. За цей час учасники мітингу неодноразово мали сутички із міліцією, повалили символ радянської епохи - пам’ятник Леніну та розганяли проросійські сили, які намагались захопити тоді ОВА та розіграти сценарій, як на сході України. Варто зазначити, що саме “кістяк” євромітингів у Миколаєві, коли почалось АТО на Донбасі, став потужним волонтерським рухом, який підтримував українських захисників. 

“Фактор готовності - перетворити місто на фортецю”: захисник  Ілля Зелінський про оборону Миколаєва у 2022 році

Ілля Зелінський долучився до оборони суверенітету України ще у 2014 році. Тоді чоловік воював в складі батальйону МВС “Азов”. Другий раз миколаївець став на захист країни в перший день повномасштабного вторгнення рф. Захисник обороняв Миколаїв та знаходився в пункті прийняття рішень з оборони міста. Чоловік розповідає, що біда та ворожі обстріли поставили всіх містян в один “вагон”. 

- У перші дні та перший день я не бачив розпачу в людей з ким перетинався, а перетинався я з багатьма і знайомими й ні. Люди по суті своїй люблять дім, тому готові були до спротиву. Прям обʼєктів атаки та інформації по розмінуванню Кримського перешийку я не мав, але в цілому готувались до вторгнення та інформацією володіли про день “Д”.  З хлопцями мали план, підготували резервний звʼязок на випадок падіння основного та обумовили точки збору по годинах. Власне як на екзамені - витягли один з білетів і з першою тривогою вже робили, що планували, - згадує оборонець.

Миколаївський захисник пригадує, як ДОФ став фортецею волонтерського руху, але й були ті, хто тікав з міста.

- Ми дивились як деякі силовики покидали місто як щури, деякі були розгублені, але приємно було, що лишались поруч ті, хто готові були переплюнути свої повноваження та ті, хто лишався вірним присязі, а не виправдовувався що виконує наказ покинути місто та їхати десь в умовну Вінницю, - говорить захисник.

Ілля вважає, що Миколаїв вдалось відстояти від російської окупації завдяки фактору готовності перетворити місто на фортецю, адже не дарма у медіа Миколаїв називали “фортецею півдня”.

- Була задача зайняти людей процесом - це було зроблено. Хтось готував “коктейлі Молотова”, хтось отримував зброю, хтось будував барикади, заклади харчування годували захисників, наприклад, “криміналітет” розвозив памперси. Тобто усі були при справі. Головне завдання перед нами, як оборонцями стояло, щоб не було масової паніки людей, - відмітив Ілля.

Попри велику згуртованість людей, в місті досі виявляють колаборантів - зрадників, які співпрацюють з рф та підтримують збройну агресію проти України. Миколаївський захисник впевнений, що це прогалина держави в плані патріотичного виховання. 

- Роками Держава нічого не робила в контексті виховання людей. Ми повністю програли війну за мізки, за історію та за ідентичність. У людей відсутнє розуміння хто вони та де вони. рф на цих полях грала і продовжує грати агресивніше. Ми й зараз в цьому плані їм програємо, на жаль, - каже оборонець.

Захисник впевнений, що звання місто-Герой, Миколаїв отримав не дарма. Незламність та згуртованість містян це довела й не раз. Попри це, Ілля впевнений, що потрібно не розслаблятись та бути готовим дати відсіч ворогу, адже війна триває, а російські війська досі атакують місто навіть за сотні й тисячі кілометрів.

Фото - Facebook та власний архів героїв матеріалу.