Репортаж із квартир, під’їздів і дворів міста, де світло з’являється за графіком, а життя без пауз.
У квартирі на п’ятому поверсі темно вже восьму годину. Ліфт не працює, чайник теж. На столі —ліхтарик і павербанк, який берегли “на вечір”. За вікном такий самий темний двір. У цей день у багатьох районах Миколаєва світла немає сумарно до 15–16 годин.
Ми поговорили з мешканцями міста як вони перебудували побут, роботу і стосунки. І запитали психолога, як витримати таку реальність і не зірватися.
“День тепер — це дві різні реальності”
Олена, 34 роки, мама двох дітей, Інгульський район
— Коли світло є ми живемо дуже швидко. Прати, готувати, заряджати все, що можна. Коли світла немає, ніби інше життя починається.
Каже, що найважче не холод і не темрява, а постійне планування.
— Ти весь час рахуєш: встигнемо чи ні? Чи встигну зварити? Чи встигнуть діти зробити уроки? Чи встигнемо помитися?
На 6-7 годині без світла з’являється втома і злість. Не на когось конкретно, просто на все. Діти, каже, реагують по-різному:
— Молодша боїться темряви. Старший нервує, що не може нормально вчитися. Ми тепер читаємо вголос при ліхтарику як маленький сімейний ритуал.
“Ліфт — наша головна розкіш”
Сергій, 62 роки, пенсіонер, Центральний район.Коли світла немає, будинок одразу стає “іншим”.
Ліфт на стоп. Насоси під питанням. Люди йдуть із каністрами, з ліхтариками, по сходах. За останній місяць, каже, у під’їзді з’явилися негласні правила:
— Хто має зарядку — дає підзарядити. Хто має воду — поділиться. Хто живе нижче — допомагає старшим занести сумки.
Найбільша проблема не техніка, а нерви:
— Люди зриваються. Це видно. Особливо коли світла немає по 7-8 годин.
“Працюємо, коли можемо. Живемо як встигаємо”
Андрій, власник маленької кав’ярні
— У нас тепер не графік роботи, а графік електрики.
Коли світло є працюють. Коли немає — зачиняються або продають тільки те, що не потребує техніки.
— Найважче — це нестабільність. Ти не знаєш, скільки заробиш сьогодні. І не знаєш, що зіпсується в холодильнику завтра.
Каже, що люди стали більш співчутливі:
— Менше скандалів. Більше фраз типу: “Тримайтесь”.
“Найстрашніше — це відчуття, що ти нічого не контролюєш”
Ірина, 17 років, студентка
— Коли немає світла, здається, що день просто випадає з життя.
Найважче, каже, засинати в холодній темній кімнаті і думати, що завтра буде так само.
— Дуже хочеться просто нормального “звичайного” дня.
Що каже психолог: як витримати довгі відключення
Коментує кризовий психолог.
“Коли світла немає по 12–16 годин, психіка сприймає це як втрату контролю. Дратівливість, плаксивість, апатія, спалахи злості — це не ‘слабкість’, а нормальна реакція на хронічний стрес”.
1. Розділіть: що ви контролюєте, а що — ні
“Ми не контролюємо графіки. Але контролюємо: як проведемо ці 3–4 години, що з’їмо, як поговоримо одне з одним”.
Порада: план не на день, а на один період без світла.
2. Проста техніка, щоб заспокоїти нервову систему
Дихання “коробочка”:
- вдих — 4 секунди
- пауза — 4
- видих — 4
- пауза — 4
- Зробити 5–10 циклів.
3. Коли “накриває” тривога або паніка
Техніка 5–4–3–2–1:
- назвіть 5 речей, які бачите
- 4 — яких торкаєтесь
- 3 — які чуєте
- 2 — які відчуваєте запахом
- 1 — який відчуваєте смак
“Це повертає мозок у реальність, а не в тривожні думки”.
4. У сім’ї зараз головне — не “хто винен”, а “хто втомився”
“Домовтеся: якщо хтось зривається — це сигнал не для сварки, а для паузи, води, їжі і тиші”.
5. Підліткам і дітям потрібне не моралізаторство, а план
“Фраза ‘давай разом подумаємо, що сьогодні встигнемо’ працює краще, ніж ‘зберися’”.
Маленькі правила виживання, які реально працюють
Плануйте один блок відключення, а не весь день.
Залишайте одну “приємну річ” на вечір без світла: книга, настільна гра, розмова.
Менше читайте новини в темряві — це посилює тривогу.
Якщо є генератори чи пальне обладнання — користуйтеся тільки за правилами безпеки.
Де стежити за графіками
Мешканцям радять перевіряти офіційний адресний графік відключень АТ “Миколаївобленерго”. Ситуація може змінюватися залежно від навантаження на енергосистему та безпекової обстановки.
15 годин без світла — це не просто про незручності. Це про втому, нерви, перебудову всього життя. Але ми маємо пам'ятати, що нас захищають військові, яким зараз набагато важче.