Двісті років під звуки моря: як Будинок офіцерів флоту став серцем культурного Миколаєва, - ФОТО

Будинок офіцерів флоту (ДОФ) у Миколаєві — одна з найстаріших збережених цивільних споруд міста та унікальний приклад класицистичної архітектури початку ХІХ століття.

Зведений у 1824 році за наказом головного командира Чорноморського флоту Олексія Грейга, він уже 200 років залишається важливим осередком міського життя — від балів і концертів до волонтерського центру у воєнний час.

Як усе починалося

Історія ДОФ нерозривно пов’язана з історією самого Миколаєва як головної корабельні Півдня та бази Чорноморського флоту. На початку ХІХ століття місто швидко розвивалося, і разом із верфями та казармами виникла потреба у просторі для світського та культурного життя офіцерського корпусу.

У 1824 році за розпорядженням адмірала Олексія Грейга в центрі міста зводять спеціальний будинок для зібрань офіцерів флоту. Комплекс складався з трьох будівель у стилі класицизму. Центральна — двоповерхова, кам’яна, з виразним шестиколонним тосканським портиком і трикутним фронтоном. Навколо — кована огорожа, яка, з перервами та втратами, дійшла до наших днів.

Вже у перші десятиліття існування це було одне з найпрестижніших місць Миколаєва.

Перший культурний центр міста

У ХІХ столітті Будинок офіцерів фактично виконував роль головного світського та культурного майданчика міста. Тут відбувалися: бали й урочисті прийоми, концерти та літературні вечори, сімейні святкування та зібрання офіцерських родин, працювала бібліотека та проводилися публічні лекції.

Для тодішнього Миколаєва це був не просто «клуб за інтересами», а місце, де формувалося міське культурне середовище та світська традиція.

Зміни епох і назв

Після революційних подій та зміни політичних режимів змінювалася й функція будівлі. У 1924 році вона отримала назву Будинок культури моряків. В радянський період заклад залишався важливим осередком культурного життя — тут діяли гуртки, проходили концерти, урочистості, збори.

Після Другої світової війни будівлю, яка зазнала пошкоджень, відновили, і вона продовжила працювати вже як Будинок офіцерів флоту та центр культури, відпочинку й освіти Військово-морських сил.

Попри всі історичні злами, призначення споруди залишалося по суті тим самим — бути місцем зустрічей, подій і спільного життя міста.

Архітектура, яка пережила століття

З архітектурного погляду ДОФ — це цінний зразок цивільного класицизму початку ХІХ століття. Будівлю вирізняють: чітка симетрія композиції, стриманий, урівноважений декор, поєднання прямокутних та аркових віконних прорізів, монументальний центральний портик, який і сьогодні формує впізнаваний силует споруди.

Саме ця стримана «імперська» велич робить будівлю впізнаваною та однією з архітектурних домінант історичного центру Миколаєва.

Випробування новітньою війною

У ХХІ столітті Будинок офіцерів флоту знову опинився в епіцентрі історії. Під час російських обстрілів Миколаєва будівля двічі зазнала пошкоджень. Попри це, вона не втратила своєї ролі: у стінах ДОФ працювали волонтерські ініціативи, організовували допомогу військовим і містянам.

Символічно, що споруда, яка пережила імперії, революції та світові війни, знову стала місцем опору й солідарності.

200 років — і новий шанс

У 2024 році Будинку офіцерів флоту виповнилося 200 років. Сьогодні він офіційно розглядається як пам’ятка архітектури, а місто заявило про плани комплексної реставрації та осучаснення комплексу зі збереженням історичного вигляду.

Ідеться не просто про ремонт, а про спробу повернути будівлі повноцінне життя — як великому культурному простору, відкритому для громади.

ДОФ — це більше, ніж архітектурний об’єкт. Це двісті років міської пам’яті: від офіцерських балів часів Грейга до волонтерських штабів у час великої війни. Його історія — це, по суті, історія самого Миколаєва у мініатюрі: злети, руйнування, відновлення і постійна боротьба за майбутнє.