"Навколо було все підтоплено": Миколаївський рятувальник ліквідовував наслідки підриву Каховської ГЕС під обстрілами,- ФОТО

Шосте червня – ще одна дата трагедії, яку запам’ятає український народ;  ще одна катастрофа, яку вчинили російські терористи. Саме в цей день росіяни підірвали Каховську ГЕС.

Наслідки - значна частина Херсонщини затоплена, постраждала від “великої” води і Миколаївщина. Загинули люди, тварини, знищена унікальна флора.

Було залучено чимало фахівців, щоб врятувати людей від води, яка стрімко затоплювала будинок за будинком. Невпинно працювали рятувальники, вони зранку до вечора шукали людей, які потребували допомоги і евакуйовували їх до берега.  До того ж працювати доводилося під ворожими обстрілами, адже рашисти не лише затопили південь України, а й регулярно атакували його, щоб зірвати рятувальну операцію. 

Перший заступник начальника аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України в Миколаївській області Євген Іщенко з першого дня керував однією з рятувальних груп. Він особисто разом ще з одним рятувальником їздив на човні, евакуйовував людей та тварин. 

Євген Іщенко

“Призначення рятувальника – рятувати!”

Євген Іщенко на службі 23 роки. В займаній посаді з 2015 року.

Після закінчення школи навчався у Черкаському інституті пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля. 

- Там я з першого дня і протягом 5 років був курсантом, а потім за розподілом потрапив у Миколаїв. У місті працював начальником караулу - це була самостійна пожежно-рятувальна частина. Потім деякий час працював в апараті  Головного управління ДСНС України в Миколаївській області. Пізніше призначений начальником 1 державної пожежно-рятувальної частини. Після цього прийшов в аварійно-рятувальний загін спеціального призначення на посаду заступника начальника загону аварійно-рятувальної частини, а вже потім на першого заступника АРЗ СП.

Євген Іщенко говорить, що призначення рятувальника – рятувати, допомагати населенню. Рятувальник повинен бути фізично розвинутим, психічно врівноваженим, адже бувають різні ситуації під час роботи. 

Ліквідація наслідків рашиських обстрілів у Миколаєві 

Після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України, він безпосередньо брав участь у ліквідації наслідків рашистських обстрілів. Адже ворог регулярно знищував у Миколаєві об'єкт за об'єктом. 

- Крім того,  раніше виконували роботу в мирний час, а зараз є інша специфіка, адже необхідно працювати під обстрілами, тому в особового складу є ще моральне навантаження. Постійно треба спостерігати за ситуацією. Звичайно ж, зараз стало більше роботи. Якщо взяти останній рік, то майже щоденно виїжджали на розбір завалів та конструкцій, рятували людей з-під завалів. Тобто специфіка стала іншою.

Заступник начальника АРЗ СП підкреслює, що кожен розбір завалів – це ще й морально складний процес.  

- Виділити конкретну ситуацію я не можу, але, на мій погляд, найбільш масштабна руйнівна подія - коли ми розбирали завали на одному з військових об’єктів минулого року.

Рятувальна операція у Херсоні після підриву рашистами Каховської ГЕС 

Зранку, 6 червня, коли російські терористи підірвали греблю Каховської ГЕС, у Миколаєві вже почали формувати  зведений загін для ліквідації наслідків.

Тоді, Євген Іщенко сів за кермо та поїхав на чотири дні рятувати людей від “великої” води. 

- Дістались місця, провели інструктаж і одразу ж до роботи – рятували людей, яким необхідна була допомога. Працювали на плавзасобах. Зранку, коли під’їжджали до місця, то кільце вже затопило водою. Спускаємо човни і починаємо маршрут вулицями. Одразу таке враження, що ми опинилися десь на річці. Нам дають адресу, а ми замість автомобілів, об’їжджаємо човнами домівки і забираємо звідти людей. Хто з тваринами виходив. Були випадки, коли ми спускали на ношах, адже людина не могла пересуватись.

Перед рятувальниками стояла задача – врятували людей, які залишилися. 

- Майже два поверхи в домівках затоплено, вода сягала, на мій погляд, на метрів 10. Адже, ті хто знаходився на верхніх поверхах, просили допомоги через балкони, телефонували й ми за адресами, які вони нам вказували, приїжджали, забирали громадян  та евакуйовували на берег.

Євген Іщенко пригадує, як на човні його наздоганяли меблі та дахи. 

- Бувало дивишся, а на тебе якийсь диван чи дах будівлі суне.

На місці, крім миколаївських рятувальників, були  одесити та звичайно – херсонці.  Місцевість розділили на карті по квадратах і визначили хто та де буде працювати. 

- Один квадрат відпрацьовує наше відділення, другий квадрат – інше, третій - ще одне. Крім того, телефонували люди й нам вказували адреси, куди нам потрібно їхати (телефоном  можна було зрозуміти, куди нам потрібно дістатися). Відпрацьовували й інші адреси, адже не було світла, і можливо, у когось був розряджений телефон. Хтось не міг покликати на допомогу - тому ми використовували гучномовний зв’язок і на плавзасобі сповіщали місцевих. Хтось крикнув з балкона, що йому потрібна допомога, хтось рукою махнув.

Рятувальник підкреслює, що люди ставилися до ситуації з розумінням  та не брали багато з собою речей. 

- Майже всі були в паніці. Брали найголовніше  – якусь сумочку, валізку, хтось взагалі без нічого виходив. Тобто, всі розуміли про що йде мова.

За словами Заступника начальника АРЗ СП, замість речей, люди намагалися врятувати тварин. 

- Тварин було багато. Люди їх не кидали, а з собою забирали. А крім того, ще на покрівлях одноповерхових будинків, на самих краях, дуже багато було котів, плавали качки, кури.

Були випадки, коли рятувальники не могли відкрити двері, щоб дістатися до людини, яка потребувала допомоги. 

- Був випадок, коли не могли відкрити двері, тому ми брали з аварійно-рятувального автомобіля гідравлічний аварійно-рятувальний інструмент і за допомогою плавзасобів його доставляли, перекидали через вікно і відкривали двері. В цей момент там знаходилась людина. Нам вдалося відкрити двері та врятувати її. Ми це все робили спільно із нацполіцією.

На одному човні працювало два рятувальники, плавзасіб дозволяв брати до 8 осіб.

- Коли ми збирали 3 – 4 людини, якщо було більше, то евакуйовували більше. Ми максимально всіх переправляли на берег.   

Євген усував наслідки надзвичайної ситуації 4 дні. Працював з командою  з самого ранку до пізнього вечора. 

- Працювали до того часу, до якого дозволяли. Потім виїжджали, узагальнювали інформацію і робили плани на наступну добу. На ранок знову виїжджали.

Рятувальна операція під ворожими обстрілами 

Варто підкреслити і те, що працювали рятувальники під рашиськими обстрілами. Поки наші українські герої рятували людей від води, росіяни постійно атакували Херсон. 

- Було небезпечно. Майже щоденно цей район, де ми працювали, обстрілювали. Ми чули і бачили все на власні очі. В останній день у нас двоє травмованих внаслідок ворожих обстрілів. На міни, на щастя, не потрапляли.

Євген Іщенко говорить, що найскладніші моменти при ліквідації підриву Каховської ГЕС у Херсоні були саме ворожі обстріли.

- Крім того, що за собою треба вести особовий склад, ще є техніка, і треба прийняти правильне рішення, щоб евакуюватися. В цей момент є ще населення, яке просить допомоги, і тут треба робити все правильно.

Попри складнощі, герої рятували людей, і на місці, де працював Євген Іщенко на  човнах вдалося врятували від “великої” води близько 50 осіб.

Здійснено за підтримки Асоціації "Незалежні регіональні видавці України" в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.