Чому кухонні ножі вартістю 100 гривень і 1000 гривень виглядають майже однаково, але між ними є велика різниця

Стоїш собі в магазині біля стійки з ножами. Один — за 100 гривень, другий — за тисячу. Обидва — блискучі, зі сталевим лезом, руків’я з чорного пластику, все красиво. Ну що там може бути у ножі за тисячу аж настільки інакшим, щоб платити у 10 разів більше?

Більшість людей думає: «Та то ж гроші за маркетинг. Ім’я, бренд, реклама, упаковка».

І частково це правда. Але тільки частково.

Бо різниця є. Просто не завжди її видно одразу. Іноді — аж через місяць. А іноді — в той момент, коли раптом зрозумієш, що різати звичайнісінький помідор стало складніше, чим рубати дрова.

Зовнішній вигляд, це ще не все

Зовні ножі можуть справді виглядати дуже схоже. Ті самі 20–25 см довжини, блискуча сталь, приємне на дотик руків’я. Але тут як з телефонами: ззовні — екран, об’єктиви камер, корпус. А от всередині може бути щось зовсім різне. А залежно від того телефон поводитиме себе або як ракета, або як тостер.

Ось вам приклад з життя:

Якось пощастило мені у супермаркеті купити гарнесенький кухонний ніж від невідомого виробника. Щастя моє того разу було у великій знижці.

І ось цей ніж за 100 грн спочатку різав непогано. Перші три дні. А потім почав м’яти хліб, застрягати в овочах й відмовлятися чистити картоплю.

Заточуєш його — знову стає гострий. Але щойно трохи ним попрацюєш — і ніж знову тупий як поліно! Ну як пороблено просто!

А потім мені довелося побувати у друзів в гостях. Ми готувалися разом святкувати Новий рік і тому готували на їхній кухні святкову вечерю на всю велику кампанію.

Набір ножів у них на кухні був відмінний. Брендовий. Я почав працювати їхнім сантоку — і мені навіть не захотілося зупинятись. Замість того захотілося порізати ще щось — так приємно було користуватись тим ножем. Він різав як скальпель.

Я поцікавився у друзів, де і за скільки вони купили свої ножі. Почувши ціну, я пожав плечима та все зрозумів.

Так, ціна таки має значення.

Сталь — серце ножа

Звісно, я зацікавився, чому так виходить та у чому вся справа.

Виявилося, що найдешевші ножі роблять з м’яких, недорогих сплавів. Вони легко гнуться, швидко тупляться, і навіть точити їх — справа марна: гострота на них довго «не тримається», бо метал надто м’який. Щойно заточене лезо під час роботи зминається, немов пластилін, — і ніж знову стає тупим.

Більш якісні ножі — це вже інша історія: сталь твердіша, більш грамотно та правильно закалена. Тому і лезо залишається гострим довше — і навіть після кількох тижнів щоденного нарізання не втрачає форму.

Наприклад, хоча б щось на зразок справжньої круппівської 1.4116 — це вже зовсім і зовсім непогано. Ціна ще більш-менш доступна, а от якість — вже цілком адекватна.

Порівняння просте. Кухонним ножем за сто гривень ти ріжеш два дні — і йдеш шукати точилку. Ножем за тисячу (або принаймні за п’ятсот) можна різати місяць — і він залишатиметься гострим. А якщо регулярно підправляти його на мусаті — дуже гострим.

Як заточено, так і ріже

У дешевих ножів заточення часто роблять абияк: під надто великим кутом, без полірування, машинним методом. Іноді навіть підводи у таких ножів бувають різного розміру! Лезо на перший погляд ніби й гостре — але грубе та нерівне. Тому і ніж ріже не гладко, а ніби продирається крізь продукт. Або, як то кажуть, «не ріже, а роздирає».

У хорошого ножа — ідеальна геометрія, тонка кромка, відполірована до блиску. Такий ніж ріже так, ніби сам того хоче.

Добре відполірований ніж ще й корозії боїться менше. А значить — служить довше.

Руків’я теж має значення

Здавалося б — ну руків’я та й руків’я. Але якщо руків’я незручне — рука швидко втомлюється, може зісковзнути. І це вже навіть небезпечно.

У хороших ножах баланс і ергономіка продумані. Ти береш ніж — і він просто «лягає» в руку. Можеш різати хоч цілу годину — пальці не болять.

Випробування часом

І головне — якісний ніж, як і всякий якісний інструмент, служить роками. А часто — і десятиліттями. Якщо з ним правильно поводитись: чистити, не мити у посудомийній машині (тільки вручну), точити, правити — то навіть можна передати його у спадок нащадкам. Такий собі кухонний Екскалібур.

Як вам ідея купити кухонний ніж, який зробить вашу роботу на кухні у рази приємнішою та легшою, причому — на все ваше життя? Це, погодьтеся, коштує того, щоби заплатити трохи більше.