
З ДСНС у мастер-шефи: як екс рятувальниця з Миколаєва реалізовує свою дитячу мрію, - ФОТО
Олеся Бабій - Полєжаєва - колишня рятувальниця ДСНС. З дитинства вона мріяла стати хірургом або шеф-кухарем, але доля повела її іншим шляхом.
Під час повномасштабного вторгнення вона залишалась у Миколаєві: рятувала людей та була свідком найтрагічніших моментів війни. Та попри все, дівчина не забула про свої дитячі мрії. Олеся розповіла 0512 про свою службу, як війна змінила її життя та як вона нині реалізовує свою мрію, ставши учасницею відомого кулінарного шоу.
Перші дні війни: рішення залишитись у Миколаєві
З дитинства Олеся мріяла стати поваром або хірургом. Дівчина навчалася у гімназії, де поглиблено викладали іноземні мови, тому вільно володіє англійською. Проте батьки Олесі настояли, щоб вона здобула юридичну освіту. Також дівчина має ще диплом психолога. У 2014 році Олеся почала працювати у ДСНС.
“Пам’ятаю одним із завдань було зафіксувати на фото наслідки руйнування багатоповерхівки на вулиці Лазурній. Працювати безпосередньо на локаціях, де були наші рятувальники, було цікаво. Паперова робота мені була не сильно до душі. Згодом до моїх обов'язків входила комунікація між ДСНС та ОВА, а також міжнародна діяльність”,
- каже Олеся.
Чоловік Олесі також працював у ДСНС. На фоні новин, які точились щодо ймовірного вторгення рф в Україну, чоловік казав Олесі, що потрібно бути готовими до цього, однак ніхто із подружжя й уявити не міг які виявляться масштаби російської агресії на той момент.
“Я не вірила, що війна дійсно почнеться. Тоді як раз з Польщі приїхала моя сестра. Моя мама живе неподалік аеродрому Кульбакино, тому вони бачили та чули як росіяни його атакували. Мама залишилась, а сестру я вмовила виїхати. Сама ж з чоловіком також залишилась в Миколаєві. Дівчатам давали право виїхати, але я не хотіла. Мені хотілось допомогти вистояти місту. До того ж в Миколаєві залишились мої бабуся з дідусем, яких через вік було вже складно евакуювати”,
- говорить Олеся.
Трагедія в ОВА та евакуація під обстрілами
Олеся перший місяць повномасштабного вторгнення працювала у будівлі ОВА. Ексрятувальниця з жахом згадує про те, як російська ракета зруйнувала будівлю ОВА в березні 2022 року. Колишня рятувальниця не могла уявити, що вона буде однією із тих, хто впізнавав тіла загиблих внаслідок атаки рф.
“У той день мене з колегою попросили заїхати у головне управління, підписати деякі папери. Ми пили каву, як раптом почули приліт. В оперативному штабі сказали, що удар був по ОВА. Я працювала там щодня з початку війни, знала людей, що там також перебували, ми вітались та спілкувались. Тоді загалом в місті панувала така єдність влади та звичайних людей, дійсно всі працювали як одна команда”,
- пригадує Олеся.
Олеся працювала безпосередньо на місці влучання. За словами дівчини, лише доба пішла на те, щоб з’ясувати хто саме перебував в будівлі, адже окрім обласної влади, там також були й представники Господарського суду, Нацгвардії тощо. До обов’язків рятувальниці входило опізнання та фіксування тіл загиблих.
“Коли це відбувалось, то всі емоції відійшли кудись на другий план. Потрібно було встановити хто постраждав та тих хто загинув. Коли ми поховали всіх цих людей, то мене прорвало. Усвідомлення того, що в той день я там мала б бути та усвідомлення того, що ти особисто знала цих людей. Ще вчора ви обговорювали обстріли, як страшно, але мусите тут бути та виконувати свою роботу, а потім їх ти бачиш як їх тіла дістають з під завалів.. Це жахливі відчуття”,
- каже Олеся.
Олеся залишалась практично весь час в місті та продовжувала працювати у складі ДСНС. Дівчина займалася також евакуацією цивільного населення. Їздила автобусами до навколишніх сіл, там вже були досить близько росіяни та точились бої.
“На щастя, ніхто із людей не чинив супротив. Всі розуміли, що залишатись - це ризик для життя. Ми вивозили людей в Миколаїв та розселяли де могли. Я постійно була з ними на зв’язку. Мій номер тоді гуляв просто серед всіх. І це було нормально. Моєю підтримкою був чоловік, родина, друзі та мої собаки. Я під час війни другого собаку взяла з притулку як раз”,
- відмітила Олеся.
Прощання з ДСНС і мрія про власний заклад
У 2024 році чоловік Олесі долучився до лав ЗСУ та пішов захищати країну на фронт. У вересні вона натрапила на оголошення, що одне популярне кулінарне шоу веде набір охочих взяти участь. Олеся не вагаючись залишила заявку, пройшла співбесіду та забула за це. У грудні Олесі повідомили, що вона пройшла відбір.
“Для мене приготування їжі завжди було особливою втіхою. В моїй родині полюбляють кухні різних країн, зокрема європейської та грузинської. Але я й подумати не могла, що таки потраплю на шоу. Довелось брати відпустку, але потім так сталось, що я захворіла. Мене навіть намагались звинуватити у тому, що я типу придбала собі довідки якісь. Хоча у мене був бронхіт, а потім ще пневмонія. Я з температурою навіть на знімальний майданчик певні дні не виходила”,
- зазначила Олеся.
Зйомки шоу тривали близько двох місяців. Нині його транслюють на одному із центральних каналів. Олеся розповіла, що це був дуже цікавий творчий, але водночас складний процес, адже учасники не знали завдання наперед та не ніхто не вів попередньої підготовки.
“Ми жили разом, разом знімались. Нам казали, що ми будемо готувати вже на зйомках. Звісно, що мені було лячно, бо я не вважала себе особливим професіоналом. Тоді на проєкт загалом свої заяви подали десь п’ять тисяч людей і усвідомлення того, що я опинилась у ТОП-20 давало мені поштовх старатись”,
- відмітила Олеся.
Олеся завершує свою службу у ДСНС та нині мріє про власний заклад. За словами дівчини, вона вже має певний досвід у написанні грантів та планує вже незабаром створити бізнес-план.
“Ще до війни ми з чоловіком були в Італії. Я побачила там ресторан, такий не великий, типу бистро. Там сиділи дві бабусі, пили вино й про щось своє розповідали. І мені чомусь теж захотілось створити якесь подібне місце. Звісно, що на це потрібно час та ресурси. Але я впевнена, що тепер час реалізувати дитячу мрію настав”,
- резюмувала Олеся.
Раніше редакція 0512 розповідала про сапера, який розміновує Миколаївщину. Щодня чоловік очищує землю від ворожих снарядів.
Фото - архів Олесі.
“Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів” з обов'язковим додаванням логотипу АНРВУ”.