Козацькі хрести у Лупареве: хто жив під Миколаєвом ще до російської колонізації, - ФОТО
Село Лупареве входить до Галицинівської ТГ. Тут досі збереглися козацькі хрести, які свідчать про те, що сучасне село неподалік Миколаєва було засноване та заселене українськими запорозькими козаками ще до того, як російська імперія почала будувати місто та назвала південь “ісконно своїм”.
Редакція 0512 розповідає, що нині залишилось в селі від українського козацтва, які жили у гирлі Південного Буга.
Дослідники краєзнавства та історії України, автори Youtube-проєкту “Хащі” розповіли у своєму сюжеті про життя у селі та наслідки війни.
Одне з історичних місць, які побачили автори проєкту було сільське кладовище, на якому поховані не лише місцеві мешканці сучасності, а й козаки, на кам’яних хрестах яких вигравіювано дати поховань кінця 18-го та початку 19-го століття.
Ведучий та один із засновників проєкту Володимир Кохан відмітив, що на одному із хрестів написано, що тут похований козак, який помер у 1838 році та прожив у Лупареве 86 років.
“Тут погребьон (похований - ред.) раб Божий Полтавської губернії Золотоноського повіту державного села Мельники козак Яків Сутула. Жив на світі 86 років. 1838 року, лютого Божого дня. Тобто це свідчить про те, що тут споконвіку жили козаки. Скільки радянська влада знищила хрестів, я собі уявляю”, - сказав автор блогу.
Місцевий житель Лупареве Василь розповів, що на цвинтарі в його дитинстві хрестів було більше.
“У цьому "мікрорайоні" цвинтаря були поховані козаки нашої Лупаревської паланки. Ось перший козацький хрест, тут колись було 12 – 15 штук. Я не знаю, де всі інші. Їх, ви знаєте, вже знищили. Ще як я малий був, то стояв ряд чи 1,5 рядка цих хрестиків. Ніхто у нас дуже цьому значення не надавав, так вже воно. Це козацька земля. Тут жили козаки”,
Варто зазначити, що село Лупареве у 2022 році, до деокупації частини Миколаївщини та Херсонщини, перебувало близько від лінії фронту та постійно знаходилось під російськими обстрілами.
Житель села Василь показав, що росіяни били ракетами навіть по цвинтарю, де поховані й українські козаки й звичайні мешканці.
“Боже, побили… Все розвалили. Варвари – є варвари, все розбомбили, все розбили. Розбили пам’ятник директору заводу глиноземного, оце його мама і він поховані. Син його – в москві. Можете зняти та відправите, хай подивиться. Ось так “руській мір” навіть небіжчиків з того світу… Ось ракета, і ось ракета. Знаєте, скільки їх ще там у воді, боже мій. Отаке життя. От такі справи у нас, на півдні”, - додав Василь.
Своєю чергою ведучий та один з авторів проєкту “Хащі” Володимир Кохан нагадав про походження назви річки та початок російської колонізації.
“Буг” – “Бог” по слов’янські, по старому. Ця річка для багатьох племен, народів, які жили вздовж цієї річки, для наших пращурів – вона була Богом… Буг впадає в Бузький лиман, і туди далі – Дніпровський лиман, Дніпро-Бузький утворюється. Тут Чорне море, тут саме козаки на своїх чайках найбільше ходили. А потім Катерина розвалила Січ, потім Катерина прислала свого улюбленця Потьомкіна, перемогла турків і почала колонізувати південь”, - каже автор проєкту.
Також дослідник нагадав, що на берегах Бузького та Дніпровського лиманів стоїть пам’ятник видатному гетьману України – Івану Степановичу Мазепі.
“Адже саме тут, після поразки військ Івана Мазепи разом з Карлом XII під Полтавою в цьому місці вони намагалися перейти Бузький лиман по косі. Власне вони тут переходили, й відбулась велика битва між військами Івана Мазепи, які прикривали прохід короля Швеції Карла XII та російськими військами. В цій місцевості загинуло дуже багато козаків. Це одна зі сторінок історії цього краю. Тому чисто символічно знаходитися на цьому місці, де Іван Мазепа переходив Бузький лиман, на цьому місці, на якому стояли козацькі паланки. Сьогодні відбуваються історичні, кровопролитні бої за українську незалежність. І ці бої повинні поставити остаточну крапку в боротьбі за нашу свободу й нашу незалежність”, - резюмував Володимир Кохан.
Нагадаємо, раніше редакція розповідала як козаки жили на території сучасного Миколаєва, ще до заснування міста.
Матеріал створено на основі документального сюжету “Хащі”.
Ілюстрації з відео.