“Якщо це не пропрацювати одразу, то можуть потім бути негативні наслідки”: психолог ДСНС про роботу під час війни та важливості ментального здоров’я

Рятувальники - одні із найперших, хто опиняється на місцях обстрілів та надзвичайних ситуаціях. Першими, хто надає екстрену психологічну допомогу постраждалим, є фахівці ДСНС.

Редакція 0512 поспілкувалася з начальником відділу соціально-психологічного забезпечення Головного управління ДСНС у Миколаївській області Володимиром Слівінським про екстрену психологічну допомогу та важливість ментального здоров’я під час війни. 

Про роботу психолога ДСНС до та під час війни

Володимир Слівінський працює в структурі ДСНС вже понад 10 років. Володимир виріс у селі Засілля, що неподалік Миколаєва. Ще з підліткового віку він допомагав місцевим рятувальникам ліквідовувати пожежі та захоплювався психологією. Тому вирішив поєднати це у майбутній професії. У 2013 році, після закінчення університету у Харкові, Володимир почав працювати у Миколаєві.

Згадуючи про довоєнний період, Володимир зазначає, що здебільшого він бував на місцях вибуху побутового газу, аваріях, працював і з переселенцями, яких евакуювали зі сходу в Миколаїв у 2014 році. 

- Перш за все, моїм завданням було працювати з колегами, бо наша робота пов’язана із ризиком для життя, тобто навчити їх справлятись з емоціями, щоб це не переросло в травму. Також до моїх обов’язків входить й робота з цивільним населенням, зокрема з вразливими верствами та реагування на дзвінки, які ми отримували на нашу “гарячу лінію”. Ці дзвінки були нерідко пов’язані із бажанням людини вчинити самогубство, - говорить він. 

Володимир чудово пам’ятає початок війни й зазначає, що один із моментів до чого він був готовий як фахівець, це до масової паніки людей. 

- Було очевидно, якщо росія полізе до нас, то так просто не відступиться. Враховуючи те, що розповідали переселенці зі сходу та Криму ще до повномасштабного вторгнення, то від ворога можна було очікувати такі масштаби руйнування. Рятувальникам дало таку психологічну підготовку те, що вони, що ми були готові до чималої кількості надзвичайних ситуацій, - говорить Володимир.

Під час ліквідації наслідків ворожих обстрілів, чоловік працював як рятувальником, так і психологом. 

- Наприклад, коли людина опинилась під завалами і явно мала якісь травми, то життєво необхідно було підтримувати з нею розмову та не давати втрачати їй свідомість. Паралельно я збирав, якомога більше інформації для колег: в якому положенні людина знаходиться, що над нею, що поряд й т.д. Також, якщо я не був залучений у розборі завалів, то мав підтримувати зв’язок із близькими та рідними тих, хто міг перебувати там, - відмітив Володимир.

Один із таких масштабних викликів - був день влучання ракети по будівлі Миколаївської ОВА в березні 2022 року. Тоді, за словами начальника відділу соціально-психологічного забезпечення, був залучений увесь основний штат співробітників головного управління ДСНС та підрозділів у Миколаєві.

- Коли ми прибули на місце, то враховуючи те, куди влучили й що будівля була великою, то там все одно було небезпечно знаходитись. До того ж, потрібно було дуже акуратно дістати людей, яким вдалось вижити. Я працював, як з вцілілими, так і з рідними тих, хто знаходився під завалами. У психологів є поняття “запобігти допомозі”. Це коли не можеш обіцяти врятувати людину, яка знаходиться під завалами. Була одна родина, мати з дочкою, їх тато загинув у результаті того удару. Вони стояли досить довго біля місця. Моє завдання було не допустити, щоб вони прорвались за лінію обмеження. Але водночас, я розумів, що їм важливо бачити те, що ми не стоїмо, а працюємо й продовжуємо пошуки їх батька, - каже фахівець ДСНС. 

Про психологічну допомогу в умовах надзвичайних ситуацій

Володимир зазначає, що під час надзвичайних ситуацій, якщо людина поранена, то рятувальники мають скоріше передати її медикам. Психологічна допомога надається тоді, коли життю людини нічого не загрожує.

- Коли я працюю з людиною, яка стала свідком надзвичайної ситуації чи є однієї із постраждалих, то перше, я маю встановити з нею контакт. При цьому, я не маю фізично торкатись людини без її згоди. Все має відбуватись без різких рухів, мій голос має бути спокійним, я маю говорити чітко та дивлюсь, як особа реагує на мої слова, - каже Володимир.

Як зазначив психолог ДСНС, є явні ознаки того, що людина перебуває у стані стресу, а є скриті.

- Явні: це плач, крик, агресія, тремтіння рук і тіла. Тут потрібно дати людині можливість вилити свої емоції, але так, щоб ні вона не постраждала, не ті, хто перебуває поряд. Якщо людина впадає у так званий "ступор", то потрібно її мобілізувати, тобто привести до тями, до моменту “тут та зараз”. Інакше потім цей стан може призвести до більш серйозних проблем із психікою, - відмітив фахівець.

Психолог - надзвичайник підкреслив, що в жодному випадку не можна на агресію реагувати агресією.

Згадуючи про роботу на місцях "прильотів" у Миколаєві, Володимир відмітив, що також дуже допомагали психологи і з поліції, "Товариства Червоного хреста", різних громадських організацій.

Окрім роботи з цивільним населенням, один із ключових обов'язків Володимира Славінського є відбір кандидатів у ДСНС та психологічна оцінка й підтримка чинних співробітників.

- Я періодично їжджу й в Очаків. Там хлопці настільки звикли до щоденних обстрілів, що по звуку ракети можуть оцінити наближеність небезпеки. Вони не нехтують, йдуть в укриття. Така ж обстановка була й у нас в Миколаєві у 2022 році. Зараз бувають ще періодичні, за необхідністю, виїзди в Херсон. Спілкуючись із нашим та іншими колективами, я бачу, що рівень напруження є, але всі колективи цілком дієздатні, всі один одного підтримують, - резюмував психолог.

Про важливість ментального здоров'я 

Психолог ДСНС зазначив, що професія психолога завжди була актуальною, але з війною дійсно збільшилась кількість запитів до фахівців.

- Якщо не пропрацювати отриману травму одразу, то в майбутньому можуть мати негативні наслідки. Це можна порівняти зі звичайною колючкою, яка застрягла у пальці і якщо її не витягти найближчим часом, то рана може почати гноїтись, - говорить Володимир Слівінський.

Володимир додав, важливим моментом є те, щоб людина свідомо за власним бажанням хотіла звернутись за допомогою до психологів.

- Інколи людина може не усвідомлювати, що потребує насправді підтримки. Я часто кажу рятувальникам, аби вони наглядали одним за одним. І якщо людині хтось говорить, що він змінився, то це вже щось означає. Може бути сигналом, - зауважив фахівець.

Володимир додав, що нині працюють чимала кількість спеціалістів, де люди можуть отримати навіть безкоштовно та анонімно психологічну допомогу. Й додав, що під час війни нехтувати психологічною підтримкою та власною безпекою, ігноруючи тривогу, не варто.

Фото ГУ ДСНС Миколаївщини.