У Миколаївській обласній універсальній науковій бібліотеці зберігається чимало історичних місцевих видань, які відображають життя міста минулих епох.
Редакція 0512 розпочинає новий спецпроєкт про історію міста "Новини Миколаєва сто років тому. Про що раніше писали в місцевих газетах", де досліджуватиме періодичні видання, яким понад 50 років та розповідатиме читачам про що писали тоді місцеві ЗМІ.
Цього разу ми дослідили періодичне видання "Николаевская газета", яка виходила щодня у місті.
У лютому 1917 року миколаївським градоначальником був головний командир портів Чорного й Азовського морів, а пізніше міністр морських справ УНР - Андрій Покровський. До речі, дружина миколаївського тогочасного градоначальника проводила різні благодійні заходи, наприклад організувала у Миколаєві в лютому 1917 році так звану "дешеву столову". Це благодійні обіди для нужденних, які організовували на Приморському базарі.
У лютому в 1917 році в Миколаєві, в розпал Першої світової війни, діяли й закони воєнного часу. Місцева влада могла при необхідності щось взяти у жителів міста. В газеті є, наприклад оголошення про те, що містяни, які мали коней, мали їх віддати представникам влади.
Причому, якщо у когось знайдуть при перевірці коней, то могли навіть оштрафувати за те, що людина добровільно не надала тварину. За здачу коня, дивлячись на стан здоров'я тварини, миколаївці отримували грошову винагороду.
Взагалі у газеті з чотирьох сторінок здебільшого присвячували статті подіям, які відбувались на фронті Першої світової війни, політичним подіям у Європі, а також розповідалося, що відбувалось в інших містах.
На першій сторінці традиційно публікувались оголошення від миколаївського градоначальника, а також описувались результати засідання тогочасної міської ради — міської управи.
Про місцеве життя газета також розповідала, зокрема велася кримінальна хроніка, були замітки про пожертвування, розклад поїздів та пароплавів, анонси вистав, а також друкували й звичайні оголошення про вакансії та оренду приміщень.
Николаевская газета, випуск від 5 лютого 1917 року
У газеті щоденно публікувалось, що з Миколаєва в теплий сезон курсували пароплави о 6 годині ранку щодня до Очакова та Одеси. Пароплави перевозили як пасажирів, так і товари.
Николаевская газета лютий 1917 року
Також були оголошення, що стосувались видачі так званих карток.
Карткова система у Миколаєві з'явилась у 1916 році та видавались картки в певні дні на певних точках міста. Цю систему запровадили через дефіцит певних товарів, таких як керосин, спирт, мука, різні крупи тощо.
Також у лютому 1917 року в Миколаєві спостерігався й дефіцит вугілля, через що у русі поїздів були постійні перебої.
У 1917 році лютий почався для миколаївців з подорожчання вартості проїзду у трамваях та здорожчання електроенергії для місцевих промислових підприємств.
Сто сім років тому Миколаєві курсувало всього три лінії трамвая: від вокзалу до лікарні, Каботажна гавань - цвинтар та вулиця Ковальська до Спаську.
Через малу кількість одиниць електротранспорту постійно виникали натовпи та "штурми" трамваю. Іноді така поведінка на зупинках призводила й до нещасних випадків.
Попри Першу світову війну, яка тоді ще тривала, у Миколаєві велось активне культурне життя.Про це свідчать оголошення, які друкували у газеті. У Миколаєві постійно проводились різноманітні благодійні заходи, а також проходили постійні покази вистав у театрі Шефера.
Наприклад, у статті від 14 лютого 1917 року, зазначається, що у Миколаєві виступали тоді зірки тогочасної сцени та української культури загалом - актриса Марія Заньковецька та актор й драматург Панас Саксаганський.
В одній із публікацій сказано, що вантаж трупи Панаса Саксаганського не отримав вчасно багаж, де були костюми й актором довелось скористатись речами, які були в наявності.
Також у Миколаєві, тоді ще в рамках перших гастролей, відвідав Володимир Винниченко, де представив свою п'єсу "Брехня". У статті зазначається, що був аншлаг, тобто повна зала глядачів, проте у залі було холодно, через що артисти відчували незручність.
У Миколаєві, станом на лютий 1917 року, працював лише один театр. Тоді актор та режисер Микола Лебедєв хотів побудувати театр, який називали б на честь нього, але через борги та фінансові труднощі, ця будівля, яку в місті тоді звали театр Лебедєва, так і залишалась недобудовою.
Зараз сучасна будівля наукової бібліотеки та кінотеатру "Батьківщина". Її добудували лише в 1950 роках. В одній з публікацій газети йдеться про те, що міська управа вирішила виставити недобудову на торги.
"Після відмови Лебедєва виплачувати позикову суму декларація про незаконне будівництво перетворюється на “Кредитці”, так званий кредитний банк. Який своєю чергою вирішив позбутися недобудови. За дві будівлі – театр Лебедєва та колишній будинок Леппав, просили 350 тисяч рублів. У місті час від часу з'являлася думка добудувати будівлю театру, проте на це знадобилося близько 100 тисяч рублів, які так і не знайшли", - йдеться у статті редакції 0512 про цей театр.
Николаевская газета, випуск від 1 лютого 1917 року
Окрім театру, також у газеті фактично щоденно були й оголошення про те, що в Миколаєві працює краєзнавчий музей (нині обласний краєзнавчий музей), який тоді знаходився на перетині вулиць Велика Морська та Мала Морська.
Николаевская газета лютий 1917 року
Також інколи у газеті писали про те, що містяни приносили й дарували музею — різні книги, журнали, монети, іноземні банкноти, меблі та навіть крокодил.
Николаевская газета лютий 1917 року
Крім краєзнавчого музею, також у Миколаєві працював Музей образотворчих мистецтв — зараз це музей Миколаївський обласний художній музей імені В.В. Верещагіна. До речі, музей і сьогодні не працює у понеділок.
Николаевская газета лютий 1917 року
Окрім місцевого життя, політики та подій на фронті, інколи у газеті підіймались й соціальні питання. У випуску від 26 лютого 1917 року, зазначається, що лікарі, які працювали у лікарні швидкої допомоги та чергували ночами, просили підвищення зарплатні, але це питання вирішили залишити на розгляд миколаївського градоначальника. Ще лікарям змінили графік чергувань.
Николаевская газета, випуск від 26 лютого 1923 року
Буквально за рік, життя Миколаєва суттєво зміниться. У роки Української революції з 1917 по 1921 рік Миколаїв, під час проголошення Української Народної Республіки став земським центром Помор'я.
