На кожну дитину війна вплинула по-різному. Як розпізнати симптоми стресу у дитини та як їй допомогти, - ФОТО

Велика війна триває вже третій рік і це неабиякий стрес для людини, зокрема і для дітей. Багато чого залежить і від батьків, адже діти особливо відчувають настрої мами та тата, і це впливає на їхній психологічний стан.

В інтерв’ю 0512, психологиня благодійного фонду “Голоси дітей” Руслана Мороз зазначає, що говорити з дітьми про війну варто, і навпаки не треба намагатись щось приховати від дитини:

- З дітьми перш за все потрібно бути чесними. Діти відчувають фальш, відчувають, коли батьки намагаються щось приховати. Слід обирати такі слова, щоб вони були доступні та зрозумілі дитині. Можна спиратись на той досвід, який дитина отримала раніше. Можна сказати, що захисники та захисниці роблять все можливе, щоб зупинити війну; щоб більше російська агресія не причиняла болі і страждань українському народу. Важливо обрати правильний момент, коли дитина спокійна і коли батьки не поспішають.

Коли член родини дитини на війні, то тут також варто пояснити дитині чому саме так:

Треба пояснити, що тато чи мама там, бо захищають всіх нас. Захисники роблять все, щоб Україна перемогла. Треба відстежувати, які новини та відео дивиться дитина, аби не було явно травматичних моментів, адже психіка дитини дуже вразлива і це буде відбиватись на її емоційній сфері. Треба давати можливість дитині спілкуватись з тими близькими, які воюють. Хай дитина розповідає татові чи мамі про те, що вона робить, у що грається, що вивчає. Це і людині, яка знаходиться на фронті, дає почуття безпеки і послідовності, що дома все добре. І дитина не відчуває розрив, що вона покинута. Треба продовжувати жити звичайним життям та робити рутинні речі (гуляти, годувати тваринок, гратись), які допоможуть жити в моменті.

Руслана розповідає, що війна — не єдиний подразник, який впливає на дитину.

Симптоми травматичного стресу у дитини виникають не лише через війну. Війна чи певні сімейні проблеми — симптоми у дитини будуть однакові.

У різних вікових категорій симптоми різні. У немовлят виникає порушення режиму харчування та сну, а дошкільнята передають свій стан через ігри:

Діти і до одного року можуть відчувати те, що відбувається в сім’ї. Ці хвилювання передаються через емоційний стан матері до дитини, яка відчуває тривогу та неспокій, демонструючи це своєю поведінкою. Що стосується дітей дошкільного віку, то симптоми вони демонструють своїх ігор і поведінці. Слід спостерігати за тим, як вони грають. В іграх можна побачити все, що відбувається всередині дитини. Важливо дорослим не лякатись, коли діти або забагато грають у війну або вони символічно вбивають окупантів. Це не агресія. Таким чином здорова психіка позбавляється від тієї інтоксикації, яку дитина вже отримала.

У дітей, так само як у дорослих, можна прослідкувати фізіологічні процеси порушення сну. Наприклад, дитині можуть снитись жахи, особливо, якщо є доступ до травматичного контенту.

Сама інформація не принесе травми, але коли дитина забагато цього чує і знаходиться в цьому або дорослі при дитині про це говорять — все це впливає. Дитина, не розуміючи багатьох термінів та слів, емоційно все розуміє. Їй можуть снитись викривлені події. Це вже не про страшний сон, який час від часу сниться, це саме про кошмари, через які дитина має порушення сну та часто прокидається. Це не той нормативний страх, це може мати вже паталогічні ознаки. Діти можуть мати різні емоції: підвищена тривожність, страх залишитись без мами. Також може бути підвищення вразливість до світла, звуків чи незнайомих людей, — каже Руслана.

Руслана розповідає, що основним симптомом стресу, на який слід звернути увагу батькам, є втрата зацікавленості до того, що раніше приносило радість дитині. Також при фізіологічних захворюваннях — головний біль чи втрата апетиту, слід звернутись до свого сімейного лікаря. Якщо лікар не знайшов причин, то це також може бути реакція організму на стрес. Руслана радить у будь-якому разі звертатись до психолога, щоб виявити точні причини. Адже інколи такі зміни відбуваються через вікові особливості.

Дитяча психіка відрізняється від дорослої своєю пластичністю та пристосованістю. Так, за два роки повномасштабної війни люди змогли адаптуватись. Але кожна дитина сприймає це по-різному:

Дитина на емоційному рівні може залишитись у тому моменті, в якому вона була на початок повномасштабного вторгнення. Тобто фізичний та інтелектуальний розвиток існує, а емоційно так і залишилась на два роки, як було раніше. Або навпаки — дитина може стати дуже дорослою. Кожна дитина унікальна і на кожну дитину війна вплинула по-різному. Ми помітили, що підлітки бояться говорити про майбутнє, про професійне майбутнє, відмовляються від мрій, які були в мирному житті.

Те, як дитина впорається з цим стресом, у першу чергу залежить від батьків, які мають піклуватись про себе і про свій емоційний стан:

Все залежить від батьків, від того наскільки мама може допомагати дитині впоратись з переживанням та повернути дитині впевненість, надію та дати розуміння, що ти в безпеці. А психолог може допомагати на будь-яких рівнях і на будь-якому етапі переживання драматичного стресу. Перш за все слід навчити навичкам самодопомоги: як залишатись у стабільному стані, як бути спокійним та впевненим з тим, щоб долати життєві труднощі і ті проблеми, які виникли. Здорова психіка — це система, яка себе відновлює, а стрес впливає на цю здатність відновлення. Психологи допомагають повернути і відновити цю здатність.

Руслана додає, що якщо мама не може через свій емоційний стан бути тим самим надійним дорослим, який дає відчуття безпеки, опори, цю роль на себе може тимчасово взяти психолог:

Психолог дає відчуття безпеки, що в кабінеті, де знаходиться дитина, безпечно. У кабінеті психолога дитина моделює той внутрішній світ, у якому вона живе, таким чином відбувається терапія. Начебто, нічого серйозного: дитина малює, грається, але таким чином дитина відновлюється і позбавляється травматичних переживань, які вона має в щоденному житті. Звісно, потрібно працювати з сім’єю. Нема сенсу працювати лише з дитиною, якщо мама також переживає негаразди. Це дуже необхідно. Як тільки мамин стан змінюється, то і з дитиною буде добре. Дитина - це віддзеркалення того, що відбувається в сім’ї. Це не обов’язково індивідуальна робота. Це можуть бути і групові заняття, як у нас у фонді “Голоси дітей”. Діти відвідують психосоціальні групи та активності. Їм цього достатньо, аби повернутись до життя. Так само існують групи і для батьків, де вони вчаться самодопомоги, реагують на свої стани, а також отримують підтримку від інших учасників.

Нагадаємо, що у Миколаєві діє осередок фонду “Голоси дітей”, де батьки, приводячи дітей, можуть також відвідувати групи для дорослих. Усю актуальну інформацію про проведення заходів батьки можуть дізнатись у Телеграм каналі миколаївського осередку. На випадок повітряної тривоги поруч є обладнане бомбосховище, де можна перечекати загрозу.