Миколаївщина — це не лише море й степ. Це місце сили, природної краси й несподіваних локацій, які легко вмістити в один насичений день. Якщо хочеться втекти від рутини, зарядитись енергією й зробити десятки атмосферних кадрів цей маршрут саме для вас.
Редакція 0512 підготувала огляд незвичних місць відпочинку.
Стартуємо з ароматів: Лавандове поле
Справжній рай для любителів краси та спокою. Це поле перетворюється на фіолетовий океан у червні та липні. Прогулянка поміж лаванди, аромат і buzzing бджіл створюють враження, ніби ви десь у Провансі. Місцеві організовують фотозони, фотосесії, продають лавандове мило, мед, арома-мішечки. Атмосфера тут чарівна. Тиха, сільська, спокійна. Звідси не хочеться їхати. Можна замовити професійного фотографа або зняти reels для соцмереж. Кадри будуть магічні. Щороку поле оновлюється й облаштовується ще краще. Дістатися з Миколаєва можна за 40–50 хвилин. Ідеальне місце для початку дня.
Відпочинок на Миколаївщині
Далі до природи: Тилігульський лиман
Місце сили, тиші й дикої краси. Це солоний лиман, частково розташований у Миколаївській області. Особливою популярністю користуються локації біля села Лугове — там зручний під’їзд і вражаючі краєвиди. Влітку вода може ставати рожевою через мікроводорості. Лиман — домівка багатьох птахів, тут можна зустріти фламінго, мартинів, чапель. Підходить для birdwatching, пікніків, риболовлі або просто медитації біля води. На відміну від туристичних пляжів, тут спокійно, мало людей. Флора й фауна лиману — заповідні. Увечері краще залишитися, щоб побачити неймовірний захід сонця над водою. Чудове місце для зупинки між точками маршруту.
Відпочинок на Миколаївщині
Для екстриму Мигія
Гірська річка в центрі степу — це Мигія. Тут розташовані знамениті пороги Південного Бугу, одні з небагатьох в Україні. Місце ідеальне для рафтингу, катання на байдарках або просто купання в прозорій воді. Серед скель і валунів, де річка шумить і бурлить, забуваєш про все. Є кемпінги, місця для наметів, прокат спорядження й інструктори. А ще — кафе й точки з їжею просто на природі. Бузький Гард — національний парк, тож краєвиди тут збережені майже первозданними. Для поціновувачів активного туризму — це топ-напрям. Дістатися з Миколаєва близько 1,5–2 години. Обов’язково брати купальники, кросівки й готовність до пригод.
Відпочинок на Миколаївщині
Назад до міста Миколаївський зоопарк
Гордість міста й справжній зоопарк європейського рівня. Тут живе понад 400 видів тварин, включаючи рідкісних. Зоопарк заснований ще в 1901 році, постійно оновлюється, розвивається, має сучасні вольєри. Тут приємно гуляти серед дерев, водойм, фонтанів. Для дітей — справжній рай: є контактна зона, дитячі атракціони, квести. Працівники активно займаються охороною зникаючих видів і міжнародними програмами. Тварини доглянуті, а територія — чиста й зелена. Це чудова частина маршруту, особливо в обідній час. У кафе можна поїсти або взяти каву з собою. Ідеально для пари годин неспішного відпочинку.
За час війни зоопарк неодноразово був під обстрілами. На щастя, ні тварини, ні персонал не постраждали. Це ще один доказ російських злочинів.
Пауза з видом на 8 причал
Улюблене місце зустрічей, прогулянок і кави на березі Інгулу. Це частина набережної, яку останні роки активно розвивали як урбан-простір. Тут є кафе, галереї, фотозони, зона відпочинку біля води. Увечері — живі виступи, вечірки, маркет і тусовки. При цьому атмосфера залишається спокійною, камерною. Поруч — історичні будівлі, старі баржі, річковий пейзаж. Це сучасний Миколаїв — відкритий, стильний і креативний. Можна просто прийти на захід сонця або провести тут вечір після насиченого маршруту. Працює цілий рік, але найбільше життя тут влітку.
Відпочинок на Миколаївщині
На завершення Равликова ферма
Це не просто ферма — це гастротур, майстер-клас і подорож у нову кулінарну культуру. “Pan Snail” вирощує їстівних равликів за європейською технологією. Власники проводять цікаві екскурсії, дегустації, майстер-класи. Можна скуштувати равликів, приготованих з вершковим соусом, часником або на грилі. На території — фотозони, озеленення, тераси. Також можна купити продукцію — паштети, масло, соуси, сувеніри. Це місце відкриває щось нове й незвичне, змінює стереотипи. Ідеальне завершення мандрівки: смачно, красиво й приємно. Равликова ферма — приклад того, як малий бізнес створює туристичні “магніти” навіть у невеликому селі. А ще це чудова альтернатива ресторану у фіналі дня.
Відпочинок на Миколаївщині
Локації, які тимчасово недоступні через війну
Очаків — місто біля моря, що опинилося під вогнем
Очаків — курортне місто на березі Чорного моря, яке ще до 2022 року приймало тисячі туристів щоліта. Сюди їхали за чистими пляжами, спокоєм, мальовничими заходами сонця й морським повітрям. Популярні бази відпочинку, приватні готелі, кемпінги працювали з травня до вересня. Поруч острів Березань, історичні залишки фортеці та музей флоту. Проте з початком повномасштабного вторгнення місто стало прифронтовим і регулярно зазнає ворожих обстрілів.
Значна частина інфраструктури зруйнована, доступ до моря закритий, пляжі заміновані. Туристичний сезон не проводиться з 2022 року. Місцеві мешканці продовжують жити в надважких умовах. Але Очаків тримається, і ми віримо, що він ще прийматиме гостей.
Ольвія — античне місто, яке тимчасово замовкло
Національний історико-археологічний заповідник “Ольвія” це унікальна пам’ятка античної цивілізації на Південному Бузі. Колишня грецька колонія, що існувала понад 2500 років тому, збереглася у вигляді фундаментів, амфор, скарбів та музею просто неба.
Розташована біля села Парутине на території Миколаївської області, Ольвія щоліта приймала істориків, туристів, археологів. Це було місце сили, глибини, з поглядом у вічність.
На жаль, зараз ця територія перебуває у прифронтовій зоні — через близькість до Кінбурнської коси та Очакова. Вхід до заповідника заборонено з міркувань безпеки. Археологічні дослідження призупинено.
Кінбурнська коса — досі в окупації
Кінбурнська коса — унікальний природний ландшафтний комплекс, розташований між Дніпровсько-Бузьким лиманом і Чорним морем.
Піщані дюни, солончаки, соснові ліси, рожеві озера та дике узбережжя — усе це приваблювало екотуристів, кемперів, велосипедистів. Косою захоплювались за її “недоторканість” та відчуття абсолютної свободи. Проте вже з початку повномасштабного вторгнення частина Кінбурнської коси окупована, а решта — замінована або під постійною артилерійською загрозою.
Доступ туди категорично заборонено. Туристична інфраструктура знищена, а унікальна екосистема під загрозою. Це одне з найболючіших втрат для екотуризму Миколаївщини. Але як тільки дозволить безпека — ця земля потребуватиме відновлення, уваги й дбайливого повернення людей.
Херсонщина — улюблений напрямок південного літа
До повномасштабної війни мешканці Миколаївщини масово виїжджали на море до Херсонської області. Скадовськ, Лазурне, Залізний Порт, Джарилгач — знайомі з дитинства місця для сімейного відпочинку. Просторі пляжі, тепла вода, оздоровчі табори й спокійна атмосфера були доступною альтернативою кримським курортам. Зараз більшість цих територій — заміновані, деякі ще окуповані або під щоденними обстрілами. Острів Джарилгач — заповідна зона — недоступний через активні бойові дії поблизу. Морська вода — непридатна для купання в низці місць через екологічну катастрофу після підриву Каховської ГЕС. Частина туристичних баз зруйнована або розграбована. Люди, які жили туризмом, втратили джерела доходу. Але Херсонщина тримається, як і вся Південна Україна, і ми точно ще повернемось до її моря.
Ті локації, які сьогодні закриті, — це частина нашої історії, нашого відпочинку, дитинства й мрій. Вони тимчасово втратили туристів, але не втратили сенсу. Наша присутність на відкритих локаціях, підтримка малого бізнесу, поїздки Україною — це теж внесок у відновлення.
“Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів”.