Гордей Белов рассказал, что сделает на посту директора департамента образования, науки и молодежи николаевской ОГА

Самый молодой претендент на должность директора департамента образования, науки и молодежи Николаевской облгосадминистрации Гордей Белов дал эксклюзивное интервью для 0512.com.ua.

Гордей Александрович принял решение общаться исключительно на государственном языке, поэтому сайт публикует интервью на языке оригинала.

- Гордію Олександровичу, Доброго дня, скажіть, будь ласка, чому Ви прийняли рішення взяти участь в цьому конкурсі?

- Всі ми сьогодні хочемо змін на краще в нашій державі, а для того щоб вони відбулись, - починати треба з себе. Зараз ми живемо в той час, коли кожен має поставити собі запитання «як я можу допомогти Україні?» і відповісти на це запитання дією, кожний в міру своїх можливостей.

- В разі Вашого призначення, з чого почнете роботу?

- Зараз ми живемо в кризовий період, тож будь-яка сфера діяльності державного управління має здійснюватись шляхом антикризового управління. Система освіти – це механізм формування інтелектуального капіталу нації. Як що ми говоримо про формування капіталу, то витрати на його створення – це інвестиції, а не лише витратна частина бюджету. Тож управління освітньою системою – це в більшості управління інвестиційним процесом, де об’єктом інвестування є людина. А людина – є головна цінність держави та її майбутнє.

- Дивлячись з цієї точки зору та аналізуючи сучасний стан системи освіти бачимо наступні фундаментальні проблеми, а саме:

-​ надзвичайно високий рівень корупції;

-​ недостатність фінансування;

-​ застарілість матеріально-технічної бази;

-​ зниження якості освіти та контролю за нею;

-​ надмірна комерціалізація освітніх послуг;

-​ демографічний фактор;

-​ недостатність ідеологічного та патріотичного виховання учнів.

Ще багато проблем, які потребують вирішення, але починати треба з концептуальних питань.

С+ЖУРНАЛИСТКОЙ

- З Вами повністю можна погодитись, скажіть, як саме Ви бачите вирішення цих проблем?

- Почнемо з корупції. Редакція Закону України «про засади запобігання і протидії корупції» 2015ого року та низка прийнятих антикорупційних заходів дозволяють значно глибше змістовно підходити до самого поняття корупції та мір відповідальності. З іншого боку, подолати корупцію можливо створивши для неї «несприятливі умови», тобто або зробити її економічно неефективною чи створити механізм щодо складності її технічного виконання.

- Цікаво, наведіть приклад...

- Прикладів, на жаль, багато. Взяти дошкільні навчальні заклади. Щоб дитині потрапити до ДНЗ, батькам слід внести значну грошову суму. Це породжено кількісною недостатністю ДНЗ. Шляхом протидії можуть стати відкриті списки черги дітей, які підконтрольні департаменту освіти, науки та молоді. Також відкриття нових ДНЗ та повернення у комунальну власність будівель ДНЗ.

Візьмемо середню освіту: держава передбачила на утримання однієї дитини 8898,47грн. В Миколаївській області навчається 110072 учнів, необхідний об"єм фінансування складає близько 1 млрд. гривень, в умовах кризової економіки цих грошей немає. І треба реально дивитись на речі, без залучення додаткових джерел фінансування за рахунок батьків та інших благодійних надходжень від меценатів, освітнім закладам працювати м'яко кажучи складно. Треба бути вдячним батькам, які це розуміють та оплачують кошти у «фонд класу» чи у «фонд школи» і.т.п. Хоча я наголошую, це не є правильним, це вимушена антикризова міра. В результаті цього ми маємо неконтрольовані грошові потоки, а там де немає контролю, там і безлад. Благодійний фонд – це офіційно зареєстрована юридична особа, яка контролюється відповідними органами та є прозорою. Чому б не створити таку систему, яка б значною мірою висвітлила систему цих грошових потоків. А для підприємців-меценатів, які допомагають освітнім закладам, дозволяється отримати певну податкову пільгу. До речі, цю практика вже має місце в багатьох навчальних закладах України та Миколаївської області зокрема.

Корумпованість в ВНЗ – це взагалі тема окремої розмови. Кількісне зростання в галузі вищої освіти за період незалежності нашої держави зросла від 149 до 325 навчальних закладів, а кількість студентів, які здобувають вищу освіту у ВНЗ І–ІV рівнів акредитації, — з 1,6154 млн. до 2,0527 млн. І це за умов складної демографічної ситуації та скорочення дошкільних та середніх навчальних закладів. Кількісне збільшення ВНЗ призвели до так званого «профіциту вищої освіти», а профіцит призвів до зниження якості та цінності вищої освіти в цілому. І сьогодні ми маємо безліч дипломованих спеціалістів, які не можуть влаштуватись за фахом. Так як в свій час, якийсь ВНЗ, в умовах жорсткої конкуренції з іншими ВНЗ, проводив агітаційну роботу шляхом «агресивної» реклами та переконав ту людину поступити до нього. Та таж сама конкуренція вимушує ВНЗ послаблювати дисципліну навчання, що знижує в значній мірі якість освіти, породжує корупцію та хабарництво.

- Який шлях подолання Ви бачите?

- По-перше, починаючи з шкільного віку, слід запровадити систему визначення професії, що має робити шкільний психолог завдяки тестуванню. Тестування починається з раннього віку та проводиться до закінчення школи. Результати тестів безумовно несуть в собі рекомендаційний характер, але дитина і батьки будуть знати до чого у людини є хист.

По-друге, протягом навчання у ВНЗ слід значну увагу приділяти виробничій практиці та дипломному проектуванню. На жаль, до питання проходження практики у багатьох ВНЗ ставляться не належно, а студенти проходять її лише «документально». А це «медвежа послуга» для самого ж студента, бо з практики починається робоче місце, говорю це з власного досвіду. Стосовно дипломного проектування, в наш час розвинених Інтернет ресурсів і надзвичайно простих механізмів копіювання інформації дипломи писати не складно, або його можна навіть замовити. Та ми маємо скопійовані та гуляючи дипломні роботи із одного ВНЗ до іншого ВНЗ, як кажуть, із Інтернету прямо на захист. Протидією цього може стати запровадження експертизи «антіплагіат», як це здійснюється при захисті кандидатських та докторських дисертацій. Ця система лише запроваджується в Україні і працює в декількох ВНЗ. Уявіть собі, яким би яскравим індикатором рівня освіти ВНЗ міг би стати цей захід, який би дозволив відділяти зерна від плевел.

- Як взагалі Ви бачите роботу департаменту та структурних його підрозділів?

- Я бачу роботу департаменту відповідно до його завдань та положень, вони змістовні та обґрунтовані. Проблема в іншому. Проблема в методиці їх виконання. Більшість завдань виконуються декларативно. А це освіта, тут все з душею треба робити. Стосовно структурних підрозділів, то це дуже широкий фронт роботи. Починати треба з прозорості роботи. Мені дуже сподобалась практика громадського обговорення претендентів на посаду директора департаменту освіти, науки та молоді яке відбулось 26 травня 2015 року в Миколаївській ОДА. Цю практику слід проводити при призначенні всіх керівних посад в системі освіти.

- До речі, на цьому ж громадському обговоренні, Ви один із всіх претендентів до яких майже не було не зауважень не заперечень, але все ж таки громадські діячі підкреслили те, що в доповіді Ви використовували «русизми» та те, що Ви людина сильно молодого віку для обіймання цієї посади. Як Ви можете це прокоментувати?

- Стосовно «русизмів» - я зауваження в цілому приймаю, в разі призначення мене на посаду я буду чітко виконувати норми використання державної мови, але я вважаю, що не хоч би на якій мові ми б не говорили, головне, щоб ми говорили про Україну та про її інтереси. Стосовно віку, то нажаль, цей недолік скоро мине. В мене взагалі така доля, що все в моєму житті відбувається рано. Я рано почав працювати, рано захистив кандидатську з економіки, в 27 років став проректором університету, в 29 років почав писати докторську, закохався також рано (сміється). Було б доречно судити мене не по віку, а по справах.

Під час роботи на посаді проректора університету, однією із основних моїх функцій була робота з регіонами. Я проводив безліч часу у відрядженнях у самих віддалених районах нашої області, постійно спілкуючись і з представниками освіти і с учнями та студентами. І завдяки тому, що я все ж таки людина нового покоління, та я маю нагоду бачити ситуацію і очами освітянина і очами учня чи студента, та коли ці погляди як пазли складаєш, то бачиш реальну картину. Це мені дуже допомагало в роботі.

- Гордію Олександровичу, дякуємо Вам за інтерв’ю, від себе особисто та від імені редакції 0512.com.ua бажаємо Вам перемогти в конкурсі та вдалої та плідної роботи на посаді директора департаменту освіти, науки та молоді.

- Дякую Вам. Я вірю в перемогу нашої України. Ми обрали шлях Євроінтеграції та йдемо їм. Але, як казав наш Кобзар "Учітесь, читайте, і чужому навчайтесь, й свого не цурайтесь..." тож давайте не будемо забувати про все те добре та світле, яке притаманне лише українській душі, все корисне, що в них є візьмемо щоб своє помножити. І ми неодмінно переможемо! Я в це вірю!