Був розрахований на тисячі відер води: історія першого багатоводного колодязя на Миколаївщині, - ФОТО

На Миколаївщині зберігся унікальний об'єкт, історія якого налічує понад 120 років. У селі Андріївка Баштанського району розташований багатоводний колодязь, який свого часу спорудили спеціально для забезпечення водою сільськогосподарської школи.

Його будівництво було складним інженерним завданням для початку ХХ століття. Колодязь мав давати щонайменше 10 тисяч відер води на добу, а його спорудження у 1901 році коштувало 2620 рублів.

Колодязь, якому понад 120 років

Історія багатоводного колодязя в Андріївці пов'язана з появою на цій території сільськогосподарської школи. На початку 20 століття виникла потреба знайти місце для нового навчального закладу, й одним із головних критеріїв стала наявність достатньої кількості якісної питної води.

Вода була потрібна не лише для учнів та працівників школи. Необхідно було забезпечувати нею худобу, садові й городні культури, а також парк, який планували облаштувати біля навчального закладу.

Шукали воду, якої вистачило б для школи й господарства

За попередніми розрахунками, майбутній колодязь мав забезпечувати щонайменше 10 тисяч відер води на добу. Для звичайних колодязів у цій місцевості це було надзвичайно великим показником.

Фахівці знали, що необхідні запаси води можна знайти на глибині від 32 до 53 метрів. Однак видобувати воду з такої глибини на той час було надзвичайно складно.

Зрештою відповідне місце знайшли неподалік залізничної колії. Тут воду різної м'якості можна було отримати вже на глибині приблизно 3 – 4 метрів. Саме на цій території вирішили спорудити сільськогосподарську школу, колодязь, а згодом навколо них сформувалося й село Андріївка.

Старого колодязя для потреб школи було недостатньо

Ще приблизно за 50 років до будівництва навчального закладу на території сучасної Андріївки вже існував колодязь. Його води вистачало для людей і худоби, однак для масштабного господарства сільськогосподарської школи цього ресурсу було недостатньо.

Тому старий колодязь вирішили залишити для потреб школи. Окремо, приблизно за 340 метрів від залізничної колії, планували облаштувати звичайний колодязь для коней та худоби, а ще за 100 метрів від нього — унікальний багатоводний колодязь.

Будівництво розпочали взимку 1901 року

Тоді чіткого проєкту спорудження багатоводних колодязів такого типу фактично не існувало. Тому агроном Марк Гальперін разом зі своєю командою розробляв конструкцію, спираючись на власні теоретичні напрацювання.

Будівництво сільськогосподарської школи мало розпочатися навесні 1901 року. Вода була потрібна ще до початку основних робіт — для будівельників, коней, які перевозили матеріали, та безпосередньо для спорудження будівель. Саме тому до створення колодязя взялися ще взимку.

Перші проблеми

Спочатку заготовили каміння, після чого почали рити котлован для центральної частини колодязя. На початку березня робітники досягли водоносного шару на глибині близько чотирьох метрів.

Після появи води роботи значно ускладнилися. Будівельникам доводилося щодня витрачати значні сили на відкачування води та усунення непередбачених проблем.

Під час робіт вони також натрапили на старий засипаний колодязь, із якого почала надходити вода. Працівникам доводилося вдень і вночі вручну відбирати воду, щоб продовжувати будівництво.

Попри складні умови та ризики, котлован зрештою вдалося завершити. Після цього розпочався наступний етап спорудження незвичайної конструкції.

Замість дорогого чавуну використали дуб

Для того щоб кам'яна кладка з часом не просідала, необхідно було створити міцну основу. Спочатку планували використовувати чавунні кільця, однак їхня вартість виявилася надто високою. Тому будівельники знайшли інше рішення — чавун замінили дубом.

Дубову основу виготовили у формі десятигранника. Кожна сторона складалася з двох брусів завдовжки приблизно 1,4 метра, а їхня ширина та товщина перевищували 26 сантиметрів.

Бруси попарно з'єднували залізними болтами. На їхніх кінцях зробили спеціальні вирізи, завдяки яким конструкція утворювала міцне з'єднання.

Колодязь спорудили у формі великого «кувшина»

Дерев'яну конструкцію встановили таким чином, щоб вона не лежала безпосередньо на ґрунті. Під нею облаштували основу з трьох рядів каміння.

Далі почали споруджувати спеціальні галереї. Землю вибирали невеликими шарами, після чого стіни та верхню частину галерей тимчасово укріплювали дошками. Згодом їх замінювали кам'яною кладкою. Щоб запобігти обвалам, задні стіни галерей також укріплювали камінням.

У результаті конструкція колодязя набула форми своєрідного кувшина. Діаметр нижньої частини становив 3,2 метра, верхньої — 1,24 метра, а загальна висота сягала 8,5 метра.

Максимальний рівень води міг підніматися приблизно на 3,9 метра від дна. Коли колодязь наповнювався повністю, у ньому накопичувалося близько 8 кубометрів води — понад 6 тисяч відер.

Води вистачало для тисяч дерев

Спочатку притік води до колодязя становив близько 300 відер на годину. Після облаштування цементної вкладки показник зменшився приблизно до 150 відер. Однак навіть цього було достатньо для масштабних потреб господарства.

Завдяки багатоводному колодязю можна було поливати щонайменше тисячу молодих дерев кожні два дні. Води також вистачало для забезпечення парку та городу. Цікаво, що унікальна споруда продовжує давати воду і сьогодні.

Будівництво коштувало 2620 рублів

Збереглися дані про вартість спорудження багатоводного колодязя. За кошторисом, який наводив Марк Гальперін, його будівництво на початку 20 століття обійшлося у 2620 рублів.

Колодязь спорудили за фінансової підтримки Європейського колонізаційного товариства та завдяки пожертвам єврейських меценатів — Бродського, Вавельсберга та барона Гінцбурга. У 1901 році саме на цій території розпочалося будівництво Новополтавської єврейської сільськогосподарської школи. Сьогодні багатоводний колодязь залишається частиною історії Миколаївщини та нагадуванням про складні інженерні рішення, які понад століття тому дозволили забезпечити водою ціле господарство.

За матеріалами “Перша багатоводна криниця у степах Миколаївщини”

Фото “Миколаївський Базар”