Шлях «кіборга»: історія Героя України Віталія Бохонка з Миколаївщини, - ФОТО

Від добровольця 2014 року до командира батальйону: 20 січня згадуємо захисника Донецького аеропорту 

У День вшанування захисників Донецького аеропорту розповіли історію миколаївського «кіборга» Віталія Бохонка — воїна, який у 2014 році добровольцем пішов боронити Україну, пройшов найважчі ділянки війни та загинув улітку 2022 року, захищаючи державу. Про це повідомляє ТЦК та СП.

Від Миколаївщини — до війська

Віталій Бохонок народився 25 березня 1991 року в селі Павлівка Снігурівського району (нині — Снігурівська громада Баштанського району). Дитинство провів у селі Щербані Вознесенського району.

У 2008 році закінчив Щербанівську ЗОШ імені М. Рябошапки та вступив до Миколаївського національного університету імені В. Сухомлинського на спеціальність «Фізичне виховання». У 2013 році здобув диплом, а паралельно навчався на кафедрі військової підготовки за спеціальністю «Командир аеромобільного взводу», отримавши звання молодшого лейтенанта.

Ще студентом працював учителем фізкультури та захисту Вітчизни у ЗОШ №28 Миколаєва.

Доброволець і десантник

З початком російської агресії у 2014 році Віталій добровольцем пішов до військкомату та був мобілізований до 79-ї окремої аеромобільної бригади (нині — 79-та окрема десантно-штурмова Таврійська бригада).

Влітку 2014 року брав участь у визволенні Донеччини, разом із побратимами пройшов Ізваринський котел.

У січні 2015 року — обороняв Донецький аеропорт.

Його дружина Лариса згадує телефонну розмову:

«Перше, що він мені сказав: “Моя мрія збулась”. Я питаю: “Яка?”. А він: “Я потрапив у Донецький аеропорт”».

Поранення і повернення у стрій

18 січня 2015 року Віталій обороняв позицію «РЛС».

22 січня був тяжко поранений уламком артснаряда в ліву руку та евакуйований до Дніпра.

Він був поранений в останні дні оборони ДАПу — у ніч з 22 на 23 січня через позицію РЛС відходили останні захисники.

У травні 2015 року Віталій знову повернувся до війська, пройшов підвищення кваліфікації та підписав контракт. Брав участь в АТО та ООС на Донеччині й Луганщині.

Командир батальйону у великій війні

У листопаді 2021 року отримав звання майора та обіймав посаду начальника штабу батальйону 79-ї бригади.

З початком повномасштабного вторгнення зосередився виключно на війні.

14 квітня 2022 року був переведений до 25-ї окремої повітряно-десантної Січеславської бригади на посаду командира батальйону.

У травні 2022 року під Новоселівкою батальйон під його командуванням утримав оборону, попри чисельну перевагу ворога.

У червні–липні 2022 року поблизу Вовчеярівки підрозділ відбив близько 10 атак ворога та знищив: до 200 окупантів, 13 танків Т-72, 8 БМП-2, 8 «Тигрів», 4 БТР, кілька вантажівок.

Його побратими згадують:

«Він завжди був там, де найважче. Казав: “Із поля бою бачу краще, ніж зі штабу”. Коли поруч комбат — по-іншому воюєш».

Останній бій

25 липня 2022 року поблизу селища Зайцеве на Донеччині Віталій Бохонок був тяжко поранений під час артобстрілу.

29 липня 2022 року він помер у шпиталі.

Герой України

Указом Президента України №791/2022 від 18 листопада 2022 року Віталію Бохонку присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

Він також — повний кавалер ордена Богдана Хмельницького.

Пам’ять, що живе

У Миколаєві його ім’ям названо колишню вулицю Чайковського. Встановлені меморіальні дошки у школі та університеті. Із 2023 року проводять стрілецький турнір «Гектор» на його честь.