"Дівування" з Баштанки: весільний обряд став частиною культурної спадщини України, - ФОТО

Унікальний весільний обряд "дівування" з міста Баштанка Миколаївської області визнано елементом нематеріальної культурної спадщини України.

Міністерство культури включило традицію до національного переліку, підкреслюючи її глибокий символізм і значення для української культури. У центрі обряду — випікання весільного хліба з побажаннями щасливого подружнього життя.

Обряд із покоління в покоління

"Дівування" — це давній весільний обряд, тісно пов’язаний із випіканням обрядового хліба. Усе відбувалося за чітким сценарієм: головувала "старша коровайниця", яка мала "легку руку" та щасливий шлюб. Інші жінки — коровайниці — допомагали в приготуванні тіста та створенні фігурок.

Головна мета обряду — не кулінарний рецепт, а закладення добрих побажань молодій родині. Фігурки з тіста — вісімки, сердечка, квітки, бантики — мали заокруглену форму й отвори для розвішування. Згодом почали випікати також імена наречених і голубів — як символи любові й вірності.

Фото - Мінкульт.

Розвішування "дівування" — як передвісник повного життя

За день-два до весілля молодь розвішувала печиво на спеціальну конструкцію у формі діжки, що символізувала повне, щасливе життя. У центрі ставили коровай із "парубкуванням" — спіраллю з тіста на гілках фруктових дерев. Із 70-х років традицію доповнили пляшкою шампанського з двома ложками — як знак єдності пари.

Фото - Мінкульт.

Смак весілля — у символах і традиціях

На другий день весілля відбувалося роздавання печива: хлопцям — "дівування", дівчатам — "парубкування", а потім — усім гостям. Так весілля завершувалося не просто святом, а передачею благословення через обрядові символи. Тепер ця унікальна традиція Миколаївщини — частина культурного багатства всієї України.

Фото - Мінкульт.

Раніше редакція 0512 писала про Таврійський розпис – невід'ємну частину історії нашого краю, адже зародився він та зберігся саме у Миколаївській області – на Кінбурнській косі. Особливого значення розпис набув вже під час війни, адже є символом Великої Води – нескінченності життя та його безперервного відновлення.