Від архіву до окопів: історія миколаївця, який став голосом війни, - ФОТО

Історія миколаївця з позивним "Толмач".

Колишній співробітник комунального підприємства "Миколаївська обласна варта" Сергій, нині - офіцер ЗСУ з позивним "Толмач", до війни працював головним спеціалістом у Державному архіві Миколаївської області. Він вивчав історію, готував публікації, займався дисертацією. Але 24 лютого 2022 все змінилося. Історію Сергія розповіли у Миколаївській обласній варті. 

Життя зупинилось. І почалось нове

Коли почалась повномасштабна війна, Сергій залишався в архіві лише кілька днів. Згодом приєднався до "Миколаївської обласної варти", а далі - до війська.

У ті дні до Миколаєва масово прибували іноземні журналісти та гуманітарні організації. Сергій, як людина зі знанням англійської, супроводжував іноземців — нерідко з автоматом у руках. Так і з’явився його позивний — "Толмач" (перекладач).

Французькі журналісти і дитина, яка перестала дихати

Серед найсильніших спогадів - момент, коли він охороняв знімальну групу з Франції у неонатальному відділенні Миколаївської лікарні. Тоді просто під час зйомки в підвалі в дитини зупинилось дихання. Саме тоді, за його словами, з’явилось перше сиве волосся.

Співпраця з Інтернаціональним легіоном

З березня 2022 року він почав працювати зі ЗМІ, військовими, іноземцями. Пізніше — із бійцями Інтернаціонального легіону, багато з яких стали друзями. Деякі — загинули.

 Зараз - лейтенант ТрО

Нині він — начальник групи цивільно-військового співробітництва штабу 255 окремого батальйону ТрО, лейтенант. Із колишніх колег особливо тепло згадує побратимів-водіїв, з якими провів чимало часу.

Його робота — постійне спілкування з людьми, допомога родинам, пошук зниклих. Один із найважливіших моментів служби Сергія повернення тіл екіпажу танку — двох побратимів, знайдених у братській могилі на День Незалежності 2024 року після двох років пошуків. Найгарячішим напрямком для нього став Вугледарський. Батальйон тримав позиції в Богоявленці — і лише завдяки досвіду командирів вдалося вціліти.

Мріє після перемоги збудувати дім біля моря. Але поки війна триває, його життя повністю належить Україні.

Також читайте історію Героя Володимира Стогнія, який звільняв Херсонщину і тримав Кринки.