Мовчазна хода Соборною: у Миколаєві нагадали про полонених і безвісти зниклих, - ФОТОРЕПОРТАЖ

12 квітня у Миколаєві відбулась акція "Ми - голоси полонених".

Близько 300 людей пройшлись ходою від Центрального проспекту вулицею Соборна до площі біля міської ради. Таким перфомансом учасники акції в черговий раз нагадали за тисячі воїнів, які перебувають у полоні рф та за безвісти зниклих захисників. Про це повідомляє кореспондент 0512.

"Мій хлопець загинув, а зараз у ЗСУ служить тато, тому мені не байдуже до теми полону"

Учасниця акції Марина розповіла, що її хлопець пішов воювати на початку війни та спочатку вважався безвісти зниклим. Пізніше вона дізналась, що він загинув, захищаючи свободу українців. Дівчина регулярно відвідує акцію, говорить, що наразі її батько також служить у ЗСУ, тому її небайдуже на тих, хто перебуває у полоні ворога.

"Я вважаю, що підтримати рідних бійців, які зараз перебувають у полоні - це важливо. Приходячи на акцію, я показую, що мені не байдуже. Я помітила також, що все більше стає учасників акції й здебільшого це рідні тих, хто потрапив у полон. І це болить, насправді. Болить за те, що й обміни відбуваються доволі не часто", 

- говорить Марина.

"Ці акції важливі що нашому місту не все одно, що ми всі чекаємо на повернення хлопців"

Інша учасниця акції Ганна розповіла, що також часто відвідує акції-нагадування про військовополонених у Миколаєві. Дівчина зазначила, що немає знайомих серед тих, хто перебуває у полоні, однак їй болить за рідних, які чекають на своїх захисників. 

"Я не уявляю, що переживають рідні. Також ці акції важливі не лише для того, щоб підтримати рідних полонених, але й показати воїнам, які повертаються з катівень, що нашому місту не все одно, що ми всі їх чекаємо вдома. Суспільство має показувати, що йому не байдуже. Тому я закликаю кожного, хто має можливість, приєднуватись, брати картонку та стояти поруч з тими, хто несе цей тягар в очікуванні на своїх героїв",

- додала дівчина. 

"Чекаю на сина вже три роки"

Жителька Миколаєва Людмила чекає на повернення свого сина - бійця 57 ОМБр. Військовий потрапив у полон в червні 2022 року на Луганщині. Син Людмили пройшов важкі бої біля Сіверськодонецька та Бахмута. 

"Я чекаю вже три роки. Я розмовляла з сином за кілька днів до того, як він потрапив у полон. Коли він зник зі зв'язку, то ми всі напружились. за кілька тижнів з російського номера прийшло повідомлення, що він у заручниках "лнр". Він казав, щоб ми чекали на нього. Всю інформацію, що нам вдалось отримати це від хлопців, які повертаються з полону. Остання інформація, що мені відома, це те, що він перебуває в одній із колоній десь в Сибірі",

- сказала мати полоненого. 

Нагадаємо, 12 квітня, у Миколаєві відбулася вже традиційна акція "Вшануй". Кілька десятків людей, зокрема рідні загиблих та небайдужі містяни вийшли із плакатами на вулицю, аби нагадати про загальнонаціональну хвилину мовчання.

Ця стаття/матеріал стала можливою за підтримки програми "Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.