"Миколаїв не забуває своїх героїв": акція підтримки полонених воїнів об’єднала сотні людей, - ФОТО

У неділю, 16 березня, у Миколаєві відбулась акція-нагадування про полонених і безвісти зниклих воїнів.

Традиційно учасники акції тримали у руках таблички із закликом звільнити українських захисників з полону, стяги з фото бійців, на яких чекають рідні та стяги бригад. У заході взяли участь близько 300 людей. Кореспондент 0512 поспілкувалась з учасниками акції, які розповіли на кого чекають та про власну мотивацію відвідувати захід.

"Я знаю, що акції не допоможуть йому там, але вони не дадуть забути про них всіх"

Жителька Миколаєва Тетяна тримає у руках табличку "Твоє повернення - моя мрія". Жінка розповіла, що на початку вторгнення служила разом із чоловіком у 36 бригаді морської піхоти в Маріуполі. 

Тетяна справа

"Ми разом перебували на заводі й разом потрапили у полон. Нас відвезли спочатку у Севастополь в Крим. Мене звільнили через 14 днів, а він досі перебуває у полоні. Я ходжу з самого дитинства до церкви. Саме віра допомагає триматись та підтримка мами. Я молюсь та вірю у диво. Я знаю, що акції не допоможуть йому там, але вони не дадуть забути про них всіх",

- сказала Тетяна. 

"Ми віримо та чекаємо на нашого сина додому"

Сергій Володимирович прийшов на акцію разом з дружиною. У руках чоловік тримав стяг 79 бригади з фото свого сина. Офіційно боєць вважається безвісти зниклим, однак батьки впевнені, що їх син у полоні, вірять та чекають на повернення.

Сергій Володимирович справа

"Він зник 6 липня 2022 року в районі Білогорівки, що на Луганщині. У січні 2024 року Координаційний штаб спочатку нам повідомив, що він перебуває у полоні. Ми раді були почути, що він живий. А через декілька днів знову прийшло повідомлення про збіг ДНК. Ми маємо фото з російських ресурсів, воно не чітке, але ми впевнені, що це саме він. Ми віримо та чекаємо на нашого сина додому",

- сказала мати українського захисника.

Батьки бійця відвідують акції періодично. Через стрес батько миколаївського десантника втратив 15 кілограмів. Проте батьки підтримують зв'язок з іншими рідними військовополонених та не втрачають надії. 

 "Стою в Миколаєві за тих, хто стояв за мене у Маріуполі"

Ще одна учасниця акції, дружина військового Анастасія відвідує акції-нагадування у Миколаєві періодично. Дівчина тримає у руках плакат: "Стою в Миколаєві за тих, хто стояв за мене у Маріуполі". Говорить, що знає, як важливо підтримати рідних військовополонених та розповіла про власну мотивацію ходити на акції. 

Анастасія справа

"У полоні нашим бійцям розповідають байки про те, що тут їх нібито ніхто не чекає. Повертаючись вони бачать ці акції, що доводить протилежне. І це їм додає наснаги, допомагає стабілізуватись тут, мені здається. У мого чоловіка, коли закінчився перший контракт, то його побратими пішли служити у 36 бригаду, які потім у Маріуполі потрапили у полон. Я вважаю, що відвідуючи акції, це в першу чергу підтримка рідних полонених",

- сказала дівчина. 

Ця стаття/матеріал стала можливою за підтримки програми “Голоси України”, яка є частиною Ініціативи Ганни Арендт і реалізується Лабораторією журналістики суспільного інтересу спільно з Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним міністерством закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.

Раніше редакція 0512 писала про автопробіг в підтримку військовополонених у Миколаєві, який відбувся 8 березня. Захід об'єднав понад 350 небайдужих містян та рідних безвісти зниклих бійців та полонених українських захисників.