"Чоловіки дивляться на нас як на свій тил": дружина військового про групи підтримки у Миколаєві, - ФОТО

Олександра Глизіна - дружина військового 67-ї окремої механізованої бригади. Її чоловік Євген на позивний "Мапей" добровільно пішов до війська вже в перші тижні повномасштабної війни й несе службу на сході. Нещодавно Олександра стала однією з ведучих у групі взаємодопомоги для дружин і партнерок військовослужбовців у Миколаєві - таких самих жінок, як вона. Які щодня очікують, хвилюються, перебувають у стані тривоги і часто - відчувають себе самотніми.

Як розповіли в ГО "Захисниці України", для Олександри військова служба чоловіка стала важким випробуванням для її родини. Жінці знадобився час, щоб завдяки роботі над собою і терапії з психологом впоратися із власними почуттями та переживаннями. А зрештою - і відчути: внутрішніх сил достатньо для того, щоб допомагати іншим.

- Бути дружиною військового - це карусель. Тебе постійно кидає у протилежні стани. Отримала у повідомленні плюсик і сердечко - більше нічого не потрібно. А з іншого боку - ми, дружини, перші стикаємося з їхніми проблемами, дізнаємось що таке ПТСР і втрати. Це важко - постійно підтримувати чоловіка, - говорить Олександра.

Вже два місяці Олександра щотижня зустрічається з дружинами захисників, модеруючи роботу їхньої групи взаємодопомоги. Часто учасниці групи на початку спільної роботи були налаштовані скептично.

Проте зараз всі бачать результат і з кожної зустрічі беруть для себе щось нове. Олександра переконана: потрібно лише почати працювати.

- Моє спостереження: дуже багато дівчат, коли починають розмову, говорять через сльози. Але вони відчувають, що їх тут розуміють. На наступні зустрічі вони вже приходять більш серйозні і спокійні, з більшим оптимізмом. Тим, хто налаштований скептично, я говорю: просто приходь. Ти можеш сидіти і мовчати, слухаючи інших. А чим більше я дивлюсь на дівчат, тим більше розумію: це - класна річ. Це - підтримка твого стану, це дозволяє бути десь посередині, рівненько, - переконана Олександра.

За словами дружини захисника, у групі взаємодопомоги питання про те, як говорити із чоловіком-військовослужбовцем - одне із найактуальніших. Чи не всі учасниці приєдналися до проєкту саме з таким запитом, адже із початком служби чоловіків побачили зміни у стосунках. А ще - прагнуть дати їм таку необхідну підтримку.

- Чоловіки дивляться на нас як на свій тил і опору. А я приймаю його вибір і довіряю йому. Я справлюсь, - ділиться дружина захисника.

Дружини військовослужбовців на своїх зустрічах, зокрема, говорять про те, якими наразі сприймають самих себе - самостійними чи самотніми. Зараз важливою темою учасниці визначили роботу із ПТСР, яку планують опрацювати разом із психологинею. Кожна з дружин військових у групі може запропонувати важливу для неї тему, якій хотіла би приділити час.

Олександра Глизіна переконана: у проєкті "Рівний рівному" вона знайшла своє місце, адже завжди хотіла допомагати іншим. І запрошує долучитися до нього всіх жінок, які переживають розлуку зі своїми коханими через війну.

Приєднатися до роботи групи можна в будь-який час, заповнивши коротку форму за посиланням.

Нагадаємо, на Миколаївщині діє пілотний проєкт "Помічник ветерана".