"Ніхто з нас не безсмертний, але ворога треба нищити": історія миколаївського морпіха на псевдо «Апач» ,- ФОТО

Командир танку, старший сержант 36 окремої бригади морської піхоти імені контрадмірала Михайла Білинського Олексій «Апач» з початком повномасштабного вторгнення пішов у ЗСУ за покликом, адже мав досвід участі в бойових діях під час АТО.

Як повідомляють у 36-й бригаді, «Апач» разом з миколаївськими морпіхами воював на Донбасі, Запоріжжі та Півдні. Воїн розповів, як почалась його служба, чому треба оновлювати лави ЗСУ і про свою мотивацію.

- Коли почалась «повномасштабка», я не одразу пішов на війну. Один день лежу, думки різні у голові, та ще й погода така мрячна. На другий день теж почав дощ йти. Тільки на третій день зібрався з духом, переборов себе – пішов до війська, – пригадує «Апач».

Робота танкіста небезпечна, але людина відчуває силу цієї грізної зброї, і з часом заспокоюється. Думати про небезпеку немає часу. Ти постійно рухаєшся і зосереджений на виконанні завдання.

- Коли ти сідаєш у танк і робиш постріл… Який автомат? Заберіть його, будь ласка. Я був у ситуаціях, коли на мене виїжджав Т-80... Тоді я зрозумів, що піхота відчуває, - говорить старший сержант. - Навіть коли у танку мінус 20 сидиш у футболці не вмикаючи опалення. Бо ти літаєш там – немає часу мерзнути.

Морський піхотинець відверто не розуміє страху цивільних, які не йдуть на захист України.

- Мої друзі з Польщі говорять: «Ой, ти знаєш, коли я прийду в армію – мене убʼють!». Ніхто з нас не безсмертний, але ворога треба нищити, - ділиться думками «Апач». - Для більшості потрібен хаос? Лише досягнувши критичної межі починають розуміти. А у відносній безпеці ніхто нікого не хоче слухати, навіть друзі.

Водночас «Апач» дає пораду, як треба ставитися до виконання завдань, щоб бути максимально ефективним.

- Треба любити роботу, хотіти її виконувати, тільки тоді все буде виходити. Ну і звичайно моральний дух. Моя найулюбленіша історія про козака якому пишуть лист, де написано, що на нього йде тисяча москалів. А він люльку курить і каже: «А де ж я вас всіх ховати буду?» Аби у нас у кожного так було». Якось так, - посміхається морпіх.