Перейменування вулиць у Миколаєві: віртуальна прогулянка Адміральською,- ФОТО

Тривалий час після заснування Миколаєва вулиці не мали назв. Кожен квартал позначався порядковим номером, а адреси називалися на прізвище власника будинку. Лише через 47 років поліцмейстер Автономов, вивчивши проєкт свого попередника, склав новий документ, який охопив назвами вулиць все місто до Східної Слобідки. Тоді однією з перших здобула ім'я Адміральська, назва якої збереглася до наших днів. Вулиця йшла від будинку Головного командира до будинку штурманського училища.

Раніше редакція сайту 0512.ua вже розповідала про історичні будівель, які розташовані на Адміральській, частина з яких після початку Великої війни зруйнована або пошкоджена внаслідок рашиських ракетних атак.

Сьогодні у місті працюють над питання перейменування вулиць і, хоча Адміральська не пропонується до зніми назви, проте її перетинають 7 вулиць, які можуть у найближчий час мати нові топоніми. До того ж, три вулиці вже перейменовані – Соборна та Шнеєрсона, які змінили назву ще на початку процесу декомунізації, та Маріупольська, яка першою була перейменована під час повномаштабного вторгнення рф на територію України.

Тому пропонуємо віртуально пройтися Адміральською та зупинитися на кожному перехресті, щоб зрозуміти чому назви деяких вулиць залишаться, а деяких зміняться.

Почнемо свою екскурсію від Артелерійської та Будинку Офіцерів і Флоту, який цінний не лише своєю давньою історією, але й має неабияке велике значення під час війни. Вулиця Артилерійська вважається найкоротшою з поперечних вулиць міста, адже її загальна довжина досягає приблизно 1 кілометр.

Вулиця сформувалася в 1824 році після забудови в кінці вулиці Адмірльської. Назву вулиці дав поліцмейстер Г. Г. Автомонов в 1835 році у зв'язку з тим, що нею можна було дістатись Артилерійського училища, яке було розташоване на мисі Порохового льоху. Згодом на його місце перенесли Штурманське училище.

Артелерійську не пропонують перейменовувати, адже її назва не містить русизмів, не несе культуру росії та не висвітлює російських військових діячів.

Далі рухаємося до Наваринської, яка починається від воріт головного командира (Музей суднобудування та флоту), а саме від вулиці Адміральської до Херсонської. Цікаво, що першою назвою Наварінської була Фронтальна. Назва дана поліцмейстером Федоровим у 1822 році. Названо було вулицю так, бо Спаський водогін провели до будинку головного командира. Але назва вулиці не припала до душі адміралу Грейгу. І вже 1835 року вулиці дали назву Наваринська - на згадку про Наваринську битву, учасники якої проживали на цій вулиці. А це і Лазарєв, і Кортніков, і Хрущов. Тоді, 1827 року в Наваринській бухті бій закінчився розгромом турецько-єгипетської ескадри. А капітан 1 рангу Лазарєв отримав звання контр-адмірала.

Сьогодні Наваринська входить до переліку 259 вулиць, які пропонують перейменувати. Адже вона названа на честь битви, яка несе російські колоніальні наративи.

Проте, як розповів член топонімічної комісії Євген Гомонюк, за результатами попереднього засідання комісії питання перейменування Наварінської відкладенно через відсутність єдиної точки зору серед членів комісії.

- Частина вважає, що ряд вулиць не підпадає під дію закону і не є носіями колоніальної політики. Зокрема, Новаринська та Фалеєвська. Вважають, що ці дві вулиці можна залишити за цими назвами,- зазначив Гомонюк.

За словами Євгена Гомонюка, пропозицій від громадськості щодо нової назви поки не було.

Далі Наваринська зливається з вулицею Пушкінською, повертаючи від усім знайомих "5 кутів". Нині Пушкінська тягнеться від проспекту Героїв України, проходить через Інгульський міст до Флотського бульвару, де вона колись починалась, та йде до Привокзальної площі, де розташовується старий залізничний вокзал.

У 1835 році Г.Г. Антонов надав перше ім'я Пушкінській - Бульварна. Назва Бульварна пов'язана з Бульваром (нині Флотський бульвар), від якого вулиця брала свій початок. Юрій Крючков у книзі “Град Святого Миколая” зазначає, що перша пропозиція щодо назви вулиці надійшла від поліцмейстера Федорова, і він також пропонував назвати цю вулицю Бульварною, правда тоді Грейг не затвердив проект.

Проте, наприкінці 19 століття, у зв'язку з повсюдним святкуванням ювілейної дати О.С. Пушкіна, міська дума перейменувала вулицю на Пушкінську. З такою назвою вулиця залишається досі і сьогодні активно обговорюється питання щодо її перейменування.

За словами Гомонюка, Пушкінську пропонують перейменувати на Аркасівську, хоча від громадськості отримували пропозиції, щоб її назвати Бульварною, повернувши історичну назву, або на честь Олексія Вадатурського. Евген Гомонюк підкреслює, що історичну назву Пушкінській повернути неможливо.

- Комісія вважає, що через те, що там немає бульвару, то ця назва не є доречною та актуальною для сьогодення. Тому назву Бульварна вирішили надати вулиці Чкалова, тому що вона по факту є бульваром, зоною відпочинку. Вулиця Пушкінська є транзитною, по суті, шляхопроводом для великого габаритного транспорту, тому вона не дуже схожа на бульварну в цьому плані. Хоча, якщо брати історично на вулиці Пушкінській ніколи не було бульвару, вона отримала цю назву, тому що починалася від сучасного бульвару Адмірала Макарова і там раніще також був бульвар (мається на увазі Верхній Бам). Я вважаю, що це буде дискусійно, адже ми вирішили усі ці пропозиції виносити на обговорення, тобто люди будуть голосувати – чи погоджуються вони з назвою чи ні,- зазначив член комісії.

Далі пройдемо до ще однієї вулиці, яку пропонують перейменувати - до Фалєєвської. Поперечна вулиця в частині старого Миколаєва тягнеться від вулиці Набережної на північ і до Пограничної вулиці на півдні. Далі вона переривається через забудову, з'являючись знову в районі провулку Образцова та доходить до Привокзальної площі.

У проекті поліцмейстера П. І. Федорова, не затвердженому генерал-губернатором Миколаєва адміралом О. С. Грейгом, названа Інтендантською вулицею, оскільки проходила повз будинок Яцина — бухгалтера Чорноморського флоту, службовця інтендантської служби. 1835 року, поліцмейстер Г. Г. Автономов запропонував назву Німецька вулиця, через те, що на розі з вулицею Адміральською розташована Лютеранська церква, яку в народі називали німецькою кірхою, а також оскільки у ній мешкали перші містяни, переважно німецького походження.

1890 року Міська Дума, з нагоди святкування 100-ліття від дня заснування міста, перейменувала вулицю на Фалєєвську — на згадку про найближчого помічника Г. О. Потьомкіна, який вважається першим будівничим Миколаєва та Адміралтейства. Після революції, з 1924 року Фалєєвська стала вулицею Леніна. У 1960 році, вулиця Першотравнева стала проспектом Леніна (від 2016 року — Центральний проспект), а цій вулиці повернули її історичну назву — Фалєєвська.

Сьогодні Фалєєвська знову може отримати нову назву, адже персона Фалєєва має походження російського діяча. Проте, питання про перейменування цієї вулиці, так як і Наваринської, відкладено. Адже топонімічна комісія не має єдиної думки з цього приводу.

Далі прямуємо до Декабристів - однієї з перших поперечних вулиць міста. Вулиця починалася від Адміральської та йшла до Привокзальної площі. У 1834 році на пропозицію поліцмейстера Павла Федорова, спочатку вона була названа Молдавською, через те, що вона проходила фактично від Молдавського будинку. Цей будинок, у 1791 році Георгій Потьомкін перевіз до Миколаєва з міста Яси, щоправда він у ньому так і не влаштувався.

У 1882 році вулиця була перейменована на Глазенаповську на згадку про адмірала генерал-ад'ютанта Богдана-Олександра (Готліба) фон Глазенапа, який командував Чорноморським флотом і був військовим губернатором Миколаєва з 1860 по 1871 рік. А на початку 19 століття вулиця почала забудовуватися будинками в класичному стилі для купецького прошарку населення. Глазенапівською проходив маршрут кінної залізниці, що веде до вокзалу. Пізніше, цими ж рейками було пущено трамвай.

У 1919 році вулиця була перейменована в черговий раз і отримала назву - вулиця Декабристів - на честь декабристів, що проживали в місті: Олександра та Йосипа Поджіо та Миколи Чижова.

Сьогодні вулицю, названу на честь дворянинів-революціонерів, пропонують перейменувати. Але, знову ж таки, питання щодо зміни назви, комісією було відкладено.

-Було запропоновано перейменувати вулицю Декабристів, адже цей феномен не є українським, скоріше має імперський характер. Проте щодо перейменування цієї вулиці не було єдиної думки. Питання відклали. Тобто не було рішення, що її не перейменовують. На першому етапі ми її не розглядаємо,- пояснив Гомонюк.

З пропозицією перейменування наступної вулиці, погоджується більшість комісії. Мова йде про вулицю Лягіна. Колишня вулиця Різдвяна — поперечна вулиця, в частині старого Миколаєва. У 1822 році поліцмейстер Федоров запропоновав назву Вартова вулиця, оскільки вона йшла «від Бульвару, повз головної гауптвахти, Купецької церкви (нині Собор Різдва Богородиці) до Привозного ринку». За гауптвахтою і названа вулиця. Вулиця починалася від Магістратської площі, де на розі була також сторожова (караульна) вежа. Проте ця назва не була затверджена адміралом О. С. Грейгом. У 1835 році вулиця отримала названу Різдвяна — за назвою Різдвяно-Богородичної церкви, повз яку проходила вулиця.

У 1920-ті роки перейменовано на вулицю Карла Лібкнехта — на згадку про німецького революціонера. Після війни вулиця отримала назву Лягіна — в пам'ять про героя радянського союзу підпільника-чекіста В. О. Лягіна, що жив на цій вулиці. 

Так як ця вулиця названа на честь російського військового діяча, топонімічна комісія погоджується, що вона має бути перейменована. Є пропозиції повернути історичну назву або назвати іменами сучасників - Олексія Вадатурського чи Дениса Янтаря. Проте поки питання перейменування вулиці Лягіна відклали, адже немає єдиної пропозиції щодо нової назви.

-Було запропоновано три назви і жодна не набрала більшість голосів. Ми її відклали до громадських обговорень. Нажаль вулицю Лягіна не можна назвати попередньою істеричною назвою Різдвяна, адже вулиця з такою назвою є вже в мікрорайоні Тернівка. І це один район міста, відповідно, в одному районі не може бути дві однакові назви вулиць,- зазначив член топонімічної комісії.

Далі прямуємо до трьох вулиць, які вже перейменовані – Соборна, Шнеєрсона та Маріупольська.

Сборна - найдовша пішохідна вулиця в Україні. Її довжина складає 1,5 км. Пішохідною є частина вулиці від Адміральської до Центрального проспекту. Назву Соборної було запропоновано у 1835 році, адже на початку цієї вулиці знаходився поряд Собор святого Григорія Великої Вірменії.

Наприкінці 19 століття Соборна стала головною вулицею міста, його торговельним центром. Але справжня слава головної вулиці Миколаєва прийшла на Соборну, коли місто очолив фон Глазенап. Миколаїв відкрили для іноземців, тож варто було подумати, як тепер виглядатиме головна вулиця міста. Починаючи з 1865 року на вулиці скупили всі пустки та старі будинки, які згодом знесли. На їхньому місці почали споруджувати двох- і триповерхові будинки. Вони належали багатим містянам, як мали в Миколаєві по кілька подібних споруд.

Після вбивства російського імператора Олександра II деякий час вулиця називалася Олександрівською, а після Жовтевого перевороту, у 1920-х роках, перейменована на вулицю Радянську — на честь Рад робітничих, солдатських і селянських депутатів. Собор зруйнували у 1930-х роках. Суттєво постраждала вулиця під час Другої світової війни. Будинки на Радянській знищували радянські війська при відступі влітку 1941 року, а решту залишившихся підривали німецько-фашистські війська при відступі навесні 1944 року. Історичну назву пішохідній вулиці повернули вже в 21 столітті - у 2016 році, в ході декомунізації, вулиця знову стала Соборною.

Прямуємо до вулиці, яка отримала нову назву вже під час Великої війни. До Маріупольської.

Досить довгий час вулиця мала назву Московська. Офіційне ім'я вона отримала 1835 року на пропозицію Г.Г. Автономова. Чому Московська? Пояснювалося це тим, що вулиця виводила до Інгульського узвозу, від якого через міст починалася дорога, що вела майже на північ, у бік Москви. А на самому початку цієї дороги знаходилася Московська застава – поліцейський пост, який контролював в'їзд та виїзд.

Однак перша назва, запропонована поліцмейстером Григорієм Федоровим 13 років до того, як вулицю офіційно іменували, була Соборна. Воно було з тим, що вулиця починалася від Адміралтейського собору. Така назва не сподобалася військовому губернатору Олексію Грейгу. Тому вона була без назви понад 10 років.

Після отримання офіційної назви, Московську перейменували вже у 20-ті роки 20 століття. Тоді на згадку про видатного українського письменника Івана Франка, вона стала іменуватися - вулиця Франка. Але наприкінці 20 століття вона знову стала Московською. І лише після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України, назву яка напряму пов’язана з агресором, вирішили змінити. Вже влітку 2022 року депутатський корпус проголосував за зміну назви вулиці з Московської на Маріупольську.

Ще одна вулиця, яка змінила назву під час початку декомунізації - це вулиця Шнеєрсона. Вулиця Шнеєрсона — поперечна вулиця в частині старого Миколаєва. З півночі вона обмежена Набережною вулицею, а з півдня — Центральним проспектом. Назва «Чернігівська вулиця» була дана в 1835 році поліцмейстером Г. Г. Автономовим і пов'язана з тим, що вулиця орієнтована за меридіаном на Чернігів. Із заснування міста вулицю населяли торговці-греки, а коли к 1804 році вийшов царський указ, який забороняв іноземцям проживати в Миколаєві, а іноземним суднам заходити в Миколаївський порт, зовнішня комерційна торгівля стала затухати, і греки перебралися в Одесу. Їх місце у внутрішній торгівлі, постачанні флоту і підрядному суднобудуванні зайняли єврейські купці.

Поступово на Чернігівській вулиці почали будувати перші синагоги, відкриті молитовні будинки та школи. Вулицю заселили торговці-євреї.

12 квітня 1926 р. комісія з організації вшанування 10-ї річниці смерті відомого єврейського письменника, основоположника літератури на мові їдиш Соломона Наумовича Рабіновича (псевдонім Шолом Алейхем — «мир вам»), твори якого були перекладені і українською мова, постановила вулицю Чернігівську перейменувати на вулицю Шолом-Алейхема. З 1930 р. вона і стала так називатися.

У 1937 році вулиця знову стала Чернігівською. Перейменування сталось через  хвилю «боротьби з космополітизмом в літературі та мистецтві» і курсом жорсткого обмеження юдаїзму. Через 9 років Чернігівську перейменували у вулицю Карла Лібкнехта — сина німецького соціаліста Вільгельма Лібкнехта, друга Маркса і Енгельса. Сучасну назву вулиця дістала у 2016 році у зв'язку з декомунізацією і названа на честь Менахема Мендла Шнеєрсона - сьомого і останного Любавицького ребе.  

Далі прямуємо до Малої Морської. Це одна з найстаріших вулиць міста. Мала Морська отримала назву в 1835 році. Йшла «від воріт штурманського училища, повз Старообрядницьку церкву, повз будинок купця Крилова, через Херсонську вулицю, поблизу кузень, збудованих по Одеській дорозі, до Бугу». Назва дана за напрямком, куди вела вулиця — до Бузького лиману, затоки Чорного моря, тобто до моря. Визначення «мала» пов'язане не з довжиною вулиці (вона за протяжністю перевищує Велику Морську), а у зв'язку з тим, що одночасно було дано аналогічну назву одній з поздовжніх вулиць — Велика Морська. До того ж, вулиця Мала Морська починалася від штурманського училища, де з дитячого віку жили і вчилися морській справі майбутні моряки.

Варто зазначити, що Мала Морська одна з тих вулиць, яку не пропонують перейменовувати, чого не скажеш про наступну назву.

Вулиця Громадянська, протяжністю більше 2,4 кілометри, отримала першу назву в 1835 році від міського поліцмейстера Г. Г. Автономова. Тоді її назвали Міщанською через те, що вулиця проходила через частину міста, в який проживав великий прошарок населення Миколаєва – міщани (ремісники, майстрові, робітники заводів, дрібні торговці тощо).

У 1920-ті роки вулицю було перейменовано на Громадянську у зв'язку з ліквідацією понять станів населення і впровадження замість них єдиного, державно-соціального стану – громадянства.

Проте сьогодні її також пропонують перейменувати. Справа в тому, що назва «Громадянська» була перекладена з російської «Гражданская», тому є питання стосовно наявності русизмів.

- У нас було питання щодо відповідності правопису та чи не міститься там русизм. Вона відкладена до отримання відповіді від інституту мовознавства, щоб нам надали кваліфіковану відповідь,- пояснив Євген Гуменюк.

І закінчимо свою екскурсію вулицею Інженерною, що є однією з небегатьох вулиць в історичній частині міста, яка ніколи не перейменовувалася. І, до речі, сьогодні також не пропонується.

Свою назву Інженерна отримала у 1835 році, коли поліцмейстер Г. Г. Автомонов запропонував її через те, що на цій вулиці розташовувався Інженерний (понтонний) парк Південного військового округа. Вулиця бере свій початок на півночі, від вулиці Адміральскої, перетинає вулиці Нікольську, Спаську, Велику Морську, Потьомкінську, Центральний проспект і йде до вулиці Чкалова, де її перериває бульварна частина. Після неї продовжується до вулиці Пограничної, де і закінчується. Її протяжність складає близько 1,5 кілометра.

Як бачимо, перейменування вулиць потребує ще тривалої роботи та довгого обговорення. Рішення щодо зміни назв прийматиме, як комісія, так і громадськість. Сьогодні неодноразово звучали прізвища діячів, іменами яким пропонують назвати вулиці.

Євген Гомонюк зазначив, що сьогодні топонімічна комісія підтримує  запропоновані назви на честь Вадатурського та Янтаря, але пропонує надати ці імена іншим вулицям міста, щоб залишити історичній частині Миколаєва назви вулиць, які прив’язані до давнього минулого.

При написанні використовувалися матеріали з "Wikipedia" та сайту 0512.ua