Стратегія розвитку: що на думку миколаївців заважає прогресувати місту, - ФОТО

У Миколаєві триває онлайн-опитування серед містян та переселенців щодо якості життя у громаді, зокрема задоволеності  станом різних сфер та їхнім розвитком.

Редакція 0512 поспілкувалася з різними категоріями містян, серед яких проводиться опитування та спитала про їхнє бачення щодо розвитку Миколаєва.

Рішення про розробку стратегії розвитку Миколаївської громади

27 квітня Миколаївська міська рада прийняла рішення про розробку Стратегії розвитку громади на період до 2027 року.

Уповноваженим виконавчим органом визначено департамент економічного розвитку.

Згідно з документом, буде створена робоча група, що буде готувати проєкт Стратегії та план заходів з її реалізації.

До складу робочої групи увійдуть представники виконавчих органів міської ради, інститутів громадянського суспільства та депутати.

Експертну технічну підтримку при розробці Стратегії надаватиме агентство ПРООН.

Що таке Стратегія розвитку та навіщо потрібна ця програма місту

У програмі будуть прописані стратегічні цілі, які громада має досягти, а також конкретні завдання, які потрібно виконати для досягнення цілей, обсяг роботи та заходи, які потрібно виконати для досягнення стратегічних цілей та терміни.

Реалізація програми розрахована на найближчі п'ять років. Щоб програма відображала максимально бачення й містян, наразі міськрадою активно проводиться онлайн-опитування.

Для опитування  створили чотири анкети: для містян, ВПО, молоді та представників бізнесу. 

Укожній з анкет є питання щодо задоволеності тими чи іншими послугами та сферами життя у місті, а також питання про те, яким бачать миколаївці місто через 10 років та що на їх думку заважає розвиватись громаді.

На думку чиновників, зібрані дані в ході опитування мають допомогти визначити пріоритетні напрямки розвитку міста.

Що думають містяни та ВПО

Катерина - місцева жителька

Катерина живе у Миколаєві понад 10 років. Дівчина розповіла, що війна навчила бачити позитив у найдрібніших речах, які раніше були цілком звичними.

- Тому, з моїм позитивним настроєм на життя, всі сфери життя в Миколаєві з якими я пересікаюсь - вони мене цілком влаштовують. Єдине, хотілося б додати більше естетики місту, хоча з цим у нас великі проблеми й через місцевих вандалюг. Як тільки з'являється щось нове, неодмінно знайдеться якесь недоумкувате, яке це пошкодить. Але естетика може почекати до закінчення війни, це зараз не на часі. Достатньо буде вийти та поприбирати навколо місця, де живеш, або ж варіанту на "мінімалках" - не смітити  також буде достатньо, - говорить містянка.

Катерина зазначає, що сприймає Миколаїв, як місто, в якому живе сьогодні й точно бачить у ньому своє найближче майбутнє.

- Це допомагає мені любити наше місто таким, яким воно є: пораненим, але зі своїм неповторним колоритом повсякденності, - сказала Катерина. 

На думку Катерини розвитку громаді заважає негатив та егоїзм деяких мешканців міста.

- Всі говорять, що ми переродились як нація з початком війни. Можливо, десь зміни і є, але це поки не про Миколаїв. На жаль, все більше помічаю невдячність людей, заздрість, коли в інших виходить щось краще. Скоріш за все, це наслідок того, що люди тривалий час жили під обстрілами в страху. Тепер цей страх вони компенсують своєю агресією до всього навколо. Тож, така агресія буде найбільшою перешкодою для розвитку громади на найближче десятиліття, - вважаєа дівчина.

Жителька Миколаєва також вважає, що в першу чергу потрібно запускати проєкти на відновлення місцевої економіки і створення робочих місць.

- Відновлення соціально-культурних закладів типу дитячих садочків, шкіл, будинків культури, парків і комплексів відпочинку - це все класна ідея, цього чекають люди і хочуть, щоб їм це першочергово обіцяли. Але, якщо у нас не буде робочої місцевої економіки, то бюджет просто не витягне утримання всіх відновлених закладів соціальної сфери. Тому, спочатку, як база - працююча місцева економіка, а потім - забезпечення соціальної сфери, - підкрселила мешканка Миколаєва.  

Катерина також відмітила, що бажання людей допомогати змінювати місто залежить особисто від кожного. 

- Я вважаю, що таке бажання допомагати - вроджена характеристика людини. Ті, в кого вона закладена, будуть максимально залучені в процеси відновлення й без якогось додаткового стимулювання. Ті, в кого такого бажання "за умовчанням" немає - нічого не робитимуть, хіба що активно критикуватимуть перших. Нічого не зможе спонукати людей допомагати відроджувати місто, якщо вони самі того не хочуть. На жаль, все залежить не тільки від влади, а від і нас самих, - резюмувала дівчина. 

Оксана - вимушена переселенка з Херсонщини

Оксана разом з дитиною та чоловіком виїхала у перший день вторгнення з рідної Херсонщини. Її місто перебуває в російській окупації півтора року. Перший рік Оксана жила на заході Україні, згодом перебралася ближче до домівки - у Миколаїв. Дівчина розповіла, що взагалі місто їй подобається.

- Ми раніше були в гостях у цьому місті, але ніколи не могли б подумати, що воно стане для нас вимушеним тимчасовим прихистком. В принципі, все що потрібно для життя - є в цьому місті. Дуже гарне місто, з гарними парками, та з зонами відпочинку. Для нас з дитиною цього достатньо. На сьогодні навіть не відчувається, що тут були бойові дії. На вулицях багато людей з дітьми, в магазинах та кафе також скрізь люди. Не віриться така картина, особливо коли згадуєш щоденні новини про обстріли Миколаєва, - говорить Оксана.

За словами Оксани, їй, як ВПО, не вистачає інформування щодо переліку послуг та допомоги, яким можуть скористатись переселенці.

- Є таке, що не вистачає інформації про можливу підтримку ВПО, яку можна отримати в Миколаєві. Ми особливо на неї й не розраховуємо, проте в попередньому місці нашого перебування ми знали, куди можна було б звернутись в разі потреби допомоги. І як би нам не було тут добре, але все-таки чекаємо повернення додому, до рідного міста. Як тільки з'явиться така можливість, ми при першій же нагоді самі позбавимось цього статусу ВПО, - резюмувала дівчина.

Тетяна - представник малого бізнесу

Тетяна стала однієї зі співвласників магазину побутової хімії 16 років тому. Згодом миколаївчанка разом з партнерами відкрили ще два напрямки у справі: продаж іграшок та канцелярії.

- До війни справи йшли не так щоб дуже добре, але ми були задоволені. Шукали нові шляхи, щоб клієнти поверталися до нас ще. Два роки всесвітньої пандемії з коронавірусу вплинули на нашу справу: іграшки й зошити ми вже не продавали, бо в маленьких крамницях можна було торгувати лише продуктами, медикаментами, побутовою хімією і ще, здається, кормом для тварин. Звичайно, стало скрутніше, але ми трималися. Я не можу сказати, що війна зруйнувала наші плани повністю, бо знаю, що є люди, які втратили все. Ми, дякувати ЗСУ, живі й здорові, - розповіла жінка.

У травні минулого року, біля магазину Тетяни, впала ворожа ракета. За словами підприємиці, внаслідок обстрілу були вщент розбиті вікна, двері, всередині впала стеля.

- На щастя, це було близько одинадцятої вечора, тому ніхто не постраждав. Зранку ми приїхали, позбирали скло, сміття, заколотили вікна, двері, дали свідчення поліції. Магазин пропрацював всього п’ять днів на початку війни, потім ми його закрили. З війною я разом з друзями та колегами почала займатись волонтерством. Зв’язки із постачальниками в цьому плані дуже допомогли, - пригадує Тетяна.

Тетяна говорить, що волонтерство стало для неї новою справою життя. Спочатку її штаб підтримував військових, згодом волонтери почали підтримувати й цивільних. Щодо підприємницької діяльності, то жінка не впевнена, що після війни повернеться до бізнесу.

- 1 серпня 2023 року майже всі пільги війни скасовують, а саме мораторій на податкові перевірки з поверненням штрафів (законопроєкт №8401). Електропостачальні компанії теж взялися вже за малий бізнес. Повертаються авансові платежі. Наприклад, в липні треба оплатити за червень, плюс авансовий платіж за серпень. Повернулися штрафи та пеня. Війна відобразилася і на людях, тому впала купівельна спроможність. У нашому районі живуть працівники таких заводів, як “Океан” та "Миколаївський глиноземний завод", а також люди, які працювали у портах, які наразі не працюють, - зазначила Тетяна.

На думку Тетяни місто розвивається не динамічно, тому війна має стати поштовхом для розв'язання проблем, які були ще до початку повномасштабного вторгнення.

- Коли до нас приїжджають з інших регіонів України, то так делікатно запитають, чому так все сумно? І це ж не тільки через війну. За цей час я була в кожному куточку нашого міста, і іноді було незрозуміло: чи це війною було пошкоджено, чи так і було, - резюмувала жінка.

Лідія - представник молоді

Ліді - 15 років, з яких 9 дівчина допомагає ЗСУ. Коли почалася війна, Ліда була вимушена з мамою виїхати в іншу область, адже їх рідний район інтенсивно щодня потерпав від обстрілів росіян. Коли обстріли вщухли, то родина повернулась додому.

Дівчина говорить, що Миколаїв для неї особливе місто, адже тут знаходиться її дім. Проте, на думку Ліди, місто є недолюбленим.

- Через війну я змушена була покинути свою домівку. Я побувала у різних містах України та навіть за кордоном, тому зараз є з чим порівняти наше місто. Мені подобається те, що у районі якому я живу досить розвинута інфраструктура, поряд є магазини, аптеки, банки, лікарні, школи та т.д. Але у той же дуже погано із дозвіллям. Відчувається такий контраст між центром Миколаєва, де є театри, кінотеатри, кафе, доглянуті парки та сквери йвіддаленим районом, де єдиний будинок культури і то був зруйнований росіянами, - каже дівчина.

На думку Ліди, для молоді у Миколаєві не вистачає окремих заходів, де могли б збиратися, наприклад підлітки та обмінюватись думками.

Також Ліда зазначила, що окрім стратегії міста, міська влада може докладати зусиль і для змін, які містяни вже можуть відчути.

- Всі сфери мають динамічно розвиватись. Проблемним питанням і до війни, і зараз залишається сполучення між віддаленими районами та основною частиною міста. Недостатня кількість громадського транспорту й у пізній час багатьом людям складно дістатись домівки. Можна почати хоча б з того, що в автобусах можна було поставити кнопку виклику зупинки, тому що інколи доводиться водіям через весь салон кричати, щоб вони зупинились, де тобі необхідно, - резюмувала дівчина.

Зазначимо, що наразі триває опитування серед жителів щодо розробки стратегії розвитку: 

• анкета для мешканців;
• для ВПО;
• для бізнесу;
• для молоді;

Тому ви також можете долучитись та за допомогою анкети звернути уваги на проблеми у місті та поділитись власними пропозиціями.

Фото Олександра Міняйло 

Здійснено за підтримки Асоціації "Незалежні регіональні видавці України" в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.