"Земля Ахілла": історія Кінбурнської коси, яку більше 200 років тому росія боронила, а в 2022 - знищує,- ФОТО
На початку повномасштабного вторгнення рф на територію України, рашисти захопили мальовничий заповідник на Миколаївщині. Кінбурнська коса продовжує бути єдиним місцем в облатсі, яке станом на 26 листопада знаходиться в окупації. Наразі звідти російський агресор обстрілює акваторію Очаков. Через російского окупанта у заповіднику методично знищується флора та фауна. Найголовніше - страждають люди!
А ще більше 200 років тому росія боронила ці землі від турків.
Історія Кінбурнської коси бере свій початок ще до нашої ери, і за цей час бачила чимало боїв. У незалежній Україні її оберігали, а туристи з кожним роком все більше мріяли відвідати унікальну місцевість.
Редакція сайту 0512.uaвирішила привідкрити найцікавіші факти з історії Кінбурнської коси, яка з одного боку омивається морською водою, з іншого – водами Дніпра. А сушу покриває трав'яна рослинність та ліси.
"Земля Ахілла"
У тому місці, де Чорне море зливається з лиманом, бере свій початок з тонкого мису і досягає ширини до 10 кілометрів Кірбурнська коса.
Саме на цьому місці знайдено стоянки 2-го тисячоліття до нашої ери. Грецька міфологія досить часто згадує Кінбурнську косу, як місце перемоги Ахілла.
Вважається, що герой на честь своєї перемоги започаткував атлетичні ігри саме на Кінбурні, тому знаменита коса отримала назву "земля Ахілла".
Про Кінбурнську косу писав у своїх працях і давньогрецький історик Геродот, називаючи цю місцевість Гілеєю, що означає "країна лісів". Опис істориком Кінбурну говорить про давнину та обраність цієї землі. Ось рядки з його книг, що стосуються V століття до н.е.:
"Якщо переправлятися через Борисфен (ред. Дніпро), то першою від моря буде Гілея (ред. Кінбурнська коса), а зверху від неї живуть скіфи-землероби ...".
Існують і легенди про "землю Ахілла". Одна з них говорить, що саме на косі скіфи ховали золото. Адже місцевість вважалася особливою. До того ж на Кінбурні знаходився ритуальний центр скіфів.
Про ще одні причини особливісті місцевості для скіфів говорить і друга легенда. Вважається, що в цих місцях був храм богині родючості та землеробства Деметри і священний гай богині Місяця Гекати.
Через Кінбурн проходив шлях "із варягів у греки"
Вчені запевняють, що саме через Кінбурн проходив основний водний торговий шлях Київської Русі, знаменитий під назвою "із варягів у греки".
Також Кінбурн згадується під назвою Білобережжя у давніх літописах Київської Русі. Косу пов’язують з київським князем Святославом Хоробрим, який через загрозу від печенігів у 971 - 972 роках, зимував на цих землях.
Битва у якій росіяни боронили, а не нищили
У 1787 році на Кінбурні відбулася знаменита битва, в якій російські війська під командуванням Олександра Суворова розбили турецький десант.
Так одним із великих епізодів російсько-турецької війни був саме напад османів на Кінбурнську фортецю, яка була стратегічно важлива, адже знаходилася неподалік російської фортеці в Очакові. І якщо б турки захопили Кінбурн, то далі був би Очаків.
1 жовтня турки почали висаджуватися на косу. Суворов про це дізнався і наказав не стріляти по турках і ніяк не заважати.
"Нехай вилізуть", - сказав він.
У цей час турки висаджувалися із заздалегідь заготовленими мішками, рили підступи. А Суворов, прослухавши обідню у церкві, поїхав до військ, вишикував їх у дві лінії. І тільки коли турки підійшли на кілька сотень шахів, Суворов наказав дати залп з усіх гармат, а перша лінія пішла в атаку.
Під Суворовим убили коня, і він стояв у перших рядах пішого. У той момент він побачив неподалік турків, які тримали у поводі коня, прийнявши їх за своїх, наказав подати коня. Турки ж вирішили не прогаяти шанс і кинулися на Суворова. Останнього врятувало лише те, що до нього приспів мушкетер Новіков, який одного заколов турка, у другого вистрілили, а третьому вдалося втекти.
Гренадери відступаючи помітили Суворова, і знову почався бій. Турки почали відступати. Бій тривав довго. З задніх окопів турки відкрили страшний вогонь; підійшов турецький флот і засинав російські війська бомбами, гранатами, картеччю. Росіяни подалися назад і стали відступати до фортеці.
У росіян помітно порідшали ряди, а Суворова поранили в бік, нижче за серце. Він звалився без пам'яті, а незабаром прийшов до тями і дав указ, щоб резерви поспішали на допомогу. Невелика підмога з великим поривом рушила в атаку і туркам довелося оборонятися з новою силою. Турки збилися в кінці коси і опинилися в пастці. До 10-ї вечора бій закінчився перемогою російських військ. Ця перемога стала першою великою перемогою у російсько-турецькій війні. Пізніше, для тих, хто відзначився в битві, була випущена спеціальна медаль.
Повернення рашистів, які принесли з собою регулярні обстріли, та знищення залишків лісів стародавньої країни Гілєї
Через більше ніж 200 років на територію Кінбурнської коси знову повернулися росіяни. І знову зі зброєю, але цього разу вони прийшли не захищати, а нищити залишки лісів стародавньої країни Гілєї, унікальну рослинність, червонокнижних тварин та мирне населення.
Протягом 30 років незалежності України, Кінбурнську косу намагалися берегти. Останні роки унікальність недоторканої природи та безлюдного пляжу почала приманювати туристів. Влада Миколаївщини розпочала працювати над питанням, як зберегти природу та далі розвивати туризм.
Проте реалізації планів у 2022 році завадили російські окупанти. Весна та літо для коси були "болючими" - через рашистів ставалися постійні пожежі, які неможливо було ліквідувати українській стороні. Заповідник горів тижнями. В Україні називали надзвичайну ситуацію наближеною до катастрофічної. А росії і діла не було до того, що може зникнути унікальна флора та фауна. Адже їх завдання нищити, а не рятувати.
Наразі військова операція на Кінубрні триває в режимі тиші. ЗСУ робить усе, аби звільнити кожен шматочок української землі!
Здійснено за підтримки Асоціації "Незалежні регіональні видавці України" в рамках реалізації грантового проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів