“Люди втомились, але вірять у ЗСУ понад усе”, - миколаївський волонтер розповів про настрої населення сіл, які знаходяться на лінії вогню, - ФОТО
Жителів, які живуть у прифронтових селах неподалік Миколаєва, залишилось кілька сот з кілька тисячів, рівень життя через постійні обстріли з боку рашистів погіршився, в деяких повністю відсутні комунікації, попри це, туди приїздять періодично волонтери аби доставити гуманітарну допомогу.
Про це у коментарі 0512.ua розповів координатор волонтерського осередку “ДОФ” Дмитро Давиденко, який буває періодично в селах, які знаходяться неподалік лінії фронту.
За словами волонтера мова йде про такі села як Шевченкове, Котляреве, Галицинове, Лимани, Лупареве.
- Є села, куди допомогу доставляти складніше, не тільки нам, але й іншим волотерам, типу Луч або Прибузьке, тому що вони знаходяться неподалік окупованої Херсонщини, а окупанти гатять там сильніше. В різних селах залишилось невелика кількість людей. Є села, де повністю відсутні комунікації, є такі, де лише немає світла або наприклад, води. Проте ситуацію рятує наявність криниць, деякі на вулиці мають газові балони або облаштували пічки та готують їжу на вогні. Ми намагаємось допомагати не лише військовим, але й цивільним, які залишились в таких селах, - повідомив Дмитро Давиденко.
За словами волонтера не дивлячись на скрутну ситуацію, у людей залишається оптимізм.
- Рівень життя в прифронтових селах дуже впав, люди втомились, але вірять в ЗСУ. Постійно питають коли це все закінчиться. Є проблеми не лише з комунікаціями, але й доставкою пошти та пенсій. На це потрібно звернути увагу владі. У селах досі залишається багато нерозірваних снарядів. Миколаївські вибухотехніки знають про ситуацію у прифронтових селах. Але здійснювати виїзди для розмінування туди їм забороняє керівництво, - резюмував волонтер.
Здійснено за підтримки Асоціації "Незалежні регіональні видавці України" в рамках реалізації грантового проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.