Глосарій колоритних слів української мови

Враховуючи сучасні тенденції розвитку української мови, зокрема суспільно-політичні, перед кожним громадянином України постає необхідність досконалого володіння нею і можливості вільного застосування у всіх сферах власної діяльності. Наша мова пройшла тернистий шлях свого становлення й розвитку. І за цей період її лексика збагатилася неосяжним багажем слів, які відзначаються особливою неповторністю. Тому редакція 0512 підготувала глосарій оригінальних українських слів, який не просто вдосконалить рівень володіння мовою, а й урізноманітнить Ваш лексичний запас.

Бережина - узбережжя, берег; берегова або лугова трава, берегове або лугове сіно.

Видноколо - обрій, горизонт.

Витребеньки - вигадки, примхи, забаганки; страви чи напої, виготовлені незвичайним способом, або приправи до них.

Відзимки - початок ранньої весни з характерними для нього різкими змінами температури та погоди.

Віхола - те саме, що завірюха - сильний вітер із снігом; метелиця, хуртовина.

Вподобайка - лайк; функція в комунікаційному програмному забезпеченні, призначеному для соціальних мереж, блогів, інтернет-форумів, сервісів соціальних закладок, новинних сайтів, тощо, яка використовується для вираження ставлення користувачів до того чи іншого контенту.

Голярня - барбершоп; перукарня для чоловіків.

Горнятко - зменшено-пестливе до “горня”, маленький горщик.

Дармовис - предмет, який чіпляють, підвішують до чого-небудь для прикраси і т. ін.; підвісок, підвіска.

Джиґун - баламут; той, хто сіє неспокій серед людей, підбурює на якісь учинки; бунтівник; той, хто залицяється до жінок, настирливо домагається взаємності в коханні; спокусник, зальотник.

Калабаня - ковбаня; глибока вибоїна, звичайно на дорозі, переважно з водою, болотом.

Косиця - зменшено-пестливе слово до “коса”; квітка, якою заквітчуються; загнуте перо у хвості птаха.

Легіт - легкий приємний вітерець.

Обава - побоювання, острах.

Окраєць - скибка, відрізана від непочатого краю хлібини; кінцева частина чого-небудь; край.

Погожий - ясний, теплий, сонячний (про погоду, пору дня, року і т. ін.); свіжий, чистий (про воду, повітря і т. ін.); який виражає спокій, безтурботність.

Поспіх - дія і стан за значенням “поспішати”; успіх.

Стосик - велика кількість однорідних предметів, вертикально складених один на одний; стопа; рівно складений ряд дров, цегли і т. ін.

Строкатий - укритий, розписаний різнобарвними смужками, плямами і т. ін., забарвлений в різні кольори; пістрявий.

Хапливість - властивість за значенням хвапливий; квапливість.

Це далеко не всі слова української мови, які свідчать про її неординарність та милозвучність. Неосяжний безмір української лексики можна увібрати у власне мовлення, читаючи книги українських авторів, дивлячись українське кіно, вивчаючи різноманітну літературу.

Значення слів взято із Академічного тлумачного словника української мови в 11 томах та мережі Інтернет.