Він озирнувся – стеження не було. Піднявши комір свого плаща, він прискорив крок по мокрій бруківці і увійшов у невелике кафе. Ковток відмінно обсмаженої арабіки повернув порядок до його думок.
10 днів тому зникла його дружина. Просто вийшла з дому в магазинчик за рогом. Та зникла. Він майже зійшов з розуму за перші дні її пошуків, коли на ноги були поставлені всі знайомі. Поліція, як завжди, відмахнулася, прийнявши його заяву, так і не почавши пошуки ні на 4-ий, ні на 5-ий, ні на який день. Тому він звернувся до одного з приватних детективних агентств в Україні.
Так, він знав, що діяльність приватних детективів не регулюється на державному рівні. Бо в Україні немає законодавчої бази для надання і отримання послуг приватного детектива. Тому після найму, приватному детективу доводиться працювати в тіні, ховаючись від міліції і СБУ, лавуючи між молотом і ковадлом. Може бути, тому вартість послуг приватного детектива – не низька. Але йому було все одно – його дружина зникла. Кажуть, що на 10-ий день після зникнення, шанси на те, що людина ще жива, дуже малі… Він хапався за соломинку і рішуче відкидав всі боязкі спроби друзів донести цю думку до нього.
Він не спав вже 3-ій день, коли прийшов до першого детективу (знайденому за запитом в Гуглі «приватний детектив послуги і ціни»). Той був немолодий й обіцяв, що він зараз же приступить до роботи після підписання контракту з найняття приватного детектива. Надійний офіс зі зручними шкіряними кріслами, в яких він майже що засинав (за останній тиждень він спав годин 9) переконував, що аванс 70% – це нормальна ціна приватного детектива. Рівно до того моменту, як детектив зник. З його грошима. І в офісі заявили, що здавали тому в оренду кімнату за 2 тижні, а вчора детектив просто не прийшов на роботу. Його телефон мовчав.
А далі все раптово почалося як в детективному фільмі. Спочатку у нього виникло неясне відчуття, що за ним стежать. В цей час він займався тим, що робив останні дні – опитував усіх, кого міг, з мешканців прилеглих будинків.
«Ні, не бачили» – до цієї відповіді він уже звик. Вона повторювалася так часто, що вже стала мантрою. Вона немов би прилипла до нього, просила в неї повірити і піддатися розпачу.
«Забирайтеся звідси, зараз викличу міліцію, ах ти ж окаянний» – голосно прокричала йому підозріла бабулька в черговий квартирі.
Вийшовши на вулицю, поглядом він зловив якогось типа, який тут же зробив вигляд, що йшов у інший бік. Він згадав, що цей суб'єкт йому знайомий. Він періодично натикався на нього поглядом у натовпі то тут, то там останні 2-3 дня, але думав, що це – плід його запаленої і замутненої відсутністю сну свідомості. І тут на нього накотилася несвідома хвиля паніки, і він почав тікати. Бігти так, немов би за ним гналася зграя собак. Бігти, аж допоки двори старого Львова не замиготіли перед ним, злившись в єдине сіре. Він біг доки серце, яке не знало нормального сну вже який день, не збилося з ритму і змушувало його зупинитися й сісти перепочити.
Впавши на металеву лавочку, він знову побачив свого переслідувача, що йшов прямо до нього. Підстрибнувши, він продовжив свій панічний марафон і забіг в якийсь під'їзд. Шкіряні двері, ручка, поворот – і він уже всередині. Є внутрішній ключ – відмінно, закриваємо. Притулившись спиною до дверей, він зустрівся очима зі здивованими поглядами людей всередині – це виявився офіс. Питання, відповіді – і ось вже через 5 хвилин усі знають причину, по якій він вдерся у двері. І він з'ясував, що це був офіс детективного агентства «Форсеті» (на столах були візитки, звідки він чомусь запам'ятав сайт http://detective-agency.com.ua і що вони працюють у Львові, Луцьку, Тернополі, Хмельницькому, Вінниці, Житомирі та Чернівцях – всіх містах, де він був. І чому позбавлений сну мозок раптом здатний видавати цю інформацію?). Його запросили до директора цього агентства, що надає послуги приватного розшуку, детектива. Там він, жадібно випивши 2 склянки води, розповів свою історію вже спокійніше і в подробицях.
На його подив, тут з нього не зажадали аванс, а дізналися всі подробиці і обставини зникнення дружини і те, що він робив в останні дні. Сказали, що візьмуться за виконання вже завтра («Ціни на послуги детектива вам точно по кишені», говорили вони) і викликали йому таксі. На виході його супроводжувала пара міцних хлопців – співробітників агентства. Переслідувача вже не було. Поки чекали авто, вони йому коротко розповіли, скільки коштують послуги приватного детектива у Івано-Франківську, Рівному.
Він поїхав додому, щоб швидко прийняти душ і подумати, чому доля підказала йому знову найняти приватного детектива, адже до даного моменту він вирішив, що послуги детектива – черговий глухий кут. Вирішив, що до послуг приватного розшуку Форсеті його привело Провидіння. Одягнувши плаща, вийшов на вулицю. Був уже вечір, і накрапав дрібний, але теплий дощик, від чого бруківка була мокрою і часом слизькою. Він озирнувся – стеження не було. Зайшов у кафе…
Після випитої кави стало легше думати. Пошуки не можна зупиняти.
«Так, бачили таку, це наша сусідка, живе 2 поверхами вище», – він нібито не почув з першого разу. Звична мантра «Не бачили» дала збій,— «Вибачте що?», перепитав він, як в тумані. Чомусь в голові промайнула думка, що він зараз працює як агентство приватного розшуку.
«Сусідка наша, у 35-й квартирі живе» – повторила старенька і, почекавши трохи, але, не побачивши реакції, зачинила перед його носом двері. Різкий поворот і він, немов прокинувшись, перестрибуючи через сходинку, через секунди був біля дверей з жовтими цифрами «35».
Дзвінок – кроки за дверима. Не розуміючи сам, навіщо, він закрив пальцем дверне око.
«Хто там?» – «Пошта, доставка бандеролі» – звідкись народилося у нього в голові, яка, здавалося, зараз була наповнена коктейлем з емоцій, бажання спати, хвилювання й постраху.
Двері відчинила його дружина. І тут же, сполотнівши, спробувала закрити назад, але носок його черевика у дверному отворі не дав їй цього зробити.
«ЩО ЦЕ ОЗНАЧАЄ, мила?» – «Я, ммм, я тут…». Вона мимрила, тому він рішуче увійшов в квартиру. Не було й сліду озброєних бандитів, як він собі неодноразово малював у мозку. На ліжку у спальні лежав чоловік з явно нездоровим, сірим, кольором обличчя. Він помирав.
Почувши стукіт в передпокої, він обернувся – його дружина втратила свідомість…
«Пан Іванович, ваша дружина була одружена ще з чоловіком на ім’я Микола Андрющенко» – слова директора агенції «Форсети» звучали м'яко, але переконливо – «Сьогодні він помер. Тому звинувачення в її подвійному заміжжі можна тепер пред'явити тільки в минулому часі. Наші співробітники навели всі необхідні довідки та провели розслідування. Повний звіт вже доступний вам в цій папці на столі.»
«Дозвольте, я розповім головну суть: вона, очевидно, дізналася про передсмертний стан свого другого чоловіка і поспішила до нього. Не знаючи, як виправдати перед вами свою відсутність, вона найняла приватного детектива (ось тут інформація, скільки коштував їй приватний детектив), щоб стежити за вами і не підпускати близько до неї, якщо раптом ви вийдіть на її слід. Це він вас переслідував, коли ви вбігли до нас. Особисто від себе я зауважу, що вона вас кохає, інакше не дала б установку серед його послуг як приватного детектива не тільки стежити за вами, але й оберігати від дурниць».
«Вартість послуг приватного детектива, який працював над вашою справою, в цій накладній. Ви можете оплатити цей рахунок в банку або на нашому сайті http://detective-agency.com.ua через форму оплати». І, трохи помовчавши, директор додав: «Я жалкую, що ви дізналися про все це».
Це лише одна історія, в якій змінені імена діючих оіб. Але з подібними ситуацями в агеції «Форсеті» стикаються постійно. І від профессіоналізму співробітників залежить, чи буде вирішена проблема клієнта, чи знайде він відповіді на свої питання і зможе попередити біду. Завжди раді бачити Вас своїм клієнтом!
