Абрикос рясно відцвів але гілки почали всихати — як не втратити врожай через моніліоз

Абрикос може рясно відцвісти, сформувати зав’язь, а вже через кілька днів окремі молоді гілки починають буріти й засихати разом із листям. На вигляд дерево ніби обпечене кипʼятком. Для таких кісточкових як: абрикоси, персики, нектарини, сливи, вишні, черешні, мигдаль, алича — це типовий прояв моніліального опіку, весняної форми моніліозу.

Проблема в тому, що зараження відбувається ще під час цвітіння, а помітні симптоми з’являються пізніше. Тому обробляти дерево тоді, коли гілки вже почали всихати - запізно. Основний захист потрібно планувати саме на період цвітіння.

Чому абрикос починає всихати після цвітіння

Збудники моніліозу `Monilinia` зимують в уражених пагонах і муміфікованих плодах, які залишилися на дереві або під ним. Навесні вони формують спори, що переносяться повітрям, краплями дощу та комахами.

Найнебезпечніший момент — цвітіння. Спори потрапляють на цвіт, проростають і через квіткові тканини переходять у молодий пагін. Інфекція поширюється далі по тканинах гілки, після чого квітки, листя та молодий приріст вище місця ураження швидко відмирають. Саме тому дерево може спочатку виглядати здоровим, а після завершення цвітіння, гілками що квітли найбільше, раптово почати всихати.

Найкращі умови для розвитку хвороби створює волога погода під час цвітіння. Особливо небезпечні дощі, тумани, тривала роса та періоди, коли квітки довго залишаються мокрими. За таких умов ризик зараження значно зростає.

Як виглядає моніліальний опік

Першими буріє і засихає цвіт. Після цього в’яне листя та верхівка молодого пагона. При цьому сухе листя часто не опадає одразу, а продовжує висіти на гілці. Через це уражена частина крони справді нагадує обпечену.

Біля основи заражених квіток або на пошкодженому пагоні іноді з’являється камедь. На гілках можуть формуватися невеликі некротичні ділянки. За високої вологості на уражених тканинах утворюється сіро-буре спороношення гриба.

Водночас саме всихання гілок ще не є стовідсотковою ознакою моніліозу. Схожу картину можуть давати бактеріальні ураження, підмерзання або інші хвороби деревини. Але поєднання рясного цвітіння, вологої погоди та масового відмирання квіток і молодих пагонів одразу після цвітіння дуже характерне саме для моніліального опіку.

Чому після появи пониклих пагонів більшість врожаю вже втрачена

Фунгіцид не може повернути до життя вже відмерлу квітку або пагін. Якщо гілка почала буріти, гриб уже проник усередину тканин. Тому головна помилка — чекати видимих симптомів і лише після цього починати захист.

Для моніліозу ефективна лише профілактична схема. Слід починати захист абрикоса ще у фазі перед цвітінням і повторювати обробки під час цвітіння, якщо погода сприятлива для хвороби. За високого ризику може знадобитися кілька обробок у межах періоду цвітіння.

Фактичне завдання полягає не в тому, щоб вилікувати вже засохлу гілку, а в тому, щоб не дати спорі заразити квітку.

Коли обробляти абрикос від моніліозу

Найважливіший період — від початку розкривання квіток до завершення цвітіння. Саме в цей час формується основний весняний ризик зараження.

Компанія BASF для фунгіциду Сігнум вказує для абрикоса норму внесення 1,0–1,25 кг/га. Перша обробка проводиться на початку — в середині цвітіння, друга — через 10 днів після першої. Максимальна кількість обробок — дві. У регламенті серед цільових хвороб прямо зазначений моніліоз.

Чому Сігнум працює проти моніліозу

Сігнум містить дві діючі речовини: боскалід 267 г/кг та піраклостробін 67 г/кг. Вони належать до різних хімічних груп і діють на різні процеси життєдіяльності гриба. Препарат має трансламінарну та системну дію.

Важливо розуміти, що для моніліального опіку вирішальним є не лише вибір фунгіциду, а й точність у часі. Навіть хороший препарат, внесений тоді, коли більшість пагонів уже засохла, не компенсує пропущеного захисту під час цвітіння.

Що робити з уже всохлими гілками

Уражені пагони та муміфіковані абрикоси залишати на дереві не можна. Гриб здатний зберігатися в хворій деревині й надалі слугувати джерелом спор. Засохлу частину вирізають із заходом у здорову деревину, а видалені гілки виносять із саду та, за можливості, спалюють. Муміфіковані абрикоси також можуть залишатись джерелом інфекції до наступного сезону, тому їх слід видаляти та утилізувати.

Моніліоз повертається і на плодах

Весняний моніліальний опік — не єдина форма хвороби. Пізніше `Monilinia` може спричиняти буру гниль плодів. На абрикосах спочатку з’являється невелика бура пляма, яка швидко розростається, а на поверхні утворюються світло-бурі або сіруваті подушечки спороношення. Стиглі абрикоси особливо чутливі до зараження.

Ризик зростає при пошкодженні плодів, контакті здорових абрикосів із хворими та за теплої вологої погоди. Частина заражених плодів висихає і залишається на дереві у вигляді мумій, з яких цикл хвороби може початися знову наступної весни.

Як не повторити проблему наступного року

Боротьба з моніліозом починається не з першого весняного обприскування. Після сезону потрібно видалити муміфіковані плоди та уражені пагони, не залишати в кроні очевидні джерела інфекції й підтримувати дерево незагущеним.

Навесні вирішальне значення має погода під час цвітіння. Якщо прогнозують прохолодний вологий період або дощі припадають саме на розкривання квіток, ризик моніліального опіку різко зростає. У такій ситуації чекати перших засохлих пагонів уже пізно.

Для абрикоса логіка проста: моніліоз потрібно зупиняти тоді, коли дерево на початку цвітіння. Своєчасний фунгіцидний захист у поєднанні із санітарним очищенням є запорукою гарного врожаю.