“Йому було лише 21”: історія миколаївця Юрія Михайлова, який загинув, захищаючи Україну, - ФОТО

Житель Миколаєва Юрій Михайлов служив у 28 ОМБр імені Лицарів Зимового Походу.

У серпні 2021 року життя молодого захисника забрала куля ворожого снайпера. На момент загибелі йому був 21 рік. Рідні поділились з редакцією 0512 спогадами про воїна.

Дитинство, втрати та підтримка бабусі

Двоюрідна сестра Юрія - Аліна Пущикова розповіла, що він народився та виріс у Миколаєві. Коли хлопчині було близько 5 років не стало його тата, а в 10 - він втратив й маму. Про хлопчину до повноліття дбала його бабуся, яка підтримувала онука в усьому.

Юрій під час навчання

Мої батьки постійно перебували закордоном. Я жила разом з Юрою, його мамою та бабусею. Ми завжди ладнали, тому були як рідними братом та сестрою. Він був ідеальною дитиною, таким спокійним, добрим, в усьому допомагав бабусі. Він з юності захоплювався спортом, ми любили разом з ним ходити на пробіжки у парку, що поряд з домом, - згадує сестра полеглого героя.

Вибір військового шляху: навчання у Львові та контракт із ЗСУ

Аліна говорить, що Юрій мріяв стати програмістом й коли він закінчив школу, то юнаку порекомендували вступити у військову академію. Хлопчина обрав Національну академію сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного, що у Львові.

Юрій Михайлов

Це було серйозне рішення для 18-річного хлопчини. Я його неодноразово питала чи впевнений він, тому що програмування та військова служба - це геть різні речі. Спочатку йому було важко, але після першого курсу все змінилось: він втягнувся, йому подобалось навчання, він добре навчався. Бабуся так пишалась Юрою! В академії також вчились його друзі, можливо і це його підтримувало, - каже Аліна. 

Останній бій і посмертна нагорода

За словами Аліни, після навчання в академії, Юрій ділився, що хоче продовжити службу у ЗСУ. У липні 2021 року Юрій Михайлов підписав контракт з 28 ОМБр імені Лицарів Зимового Походу.

Юрій на випуску в академії

У моєї доньки 18 липня було День народження. Юра був на святі та розповів, що хоче підписати контракт, мовляв, має захищати Батьківщину і хотів би підтримувати належним чином бабусю. Я пам’ятаю, що тоді обійняла його і відчула десь підсвідомо, що ми наче в останнє бачимось. Чесно кажучи дуже боялась за нього, адже він не мав бойового досвіду, а це була війна. За тиждень він подзвонив і сказав, що таки поїхав у зону ООС на Донеччину, - відмітила сестра захисника.

На сході, за спогадами побратимів, Юрій гідно й відповідально ніс службу та мав багато планів на майбутнє. У зоні молодий захисник не закидав заняття спортом, полюбляв рибалку та мав мрію стати офіцером.

Він пробув там всього місяць. Нам подзвонили та сповістили про його загибель 22 серпня 2021 року. Як розповіли його побратими, Юра ніс зміну у Мар’їнці на опорному пункті та виглянув у віконечко в бліндажі. У той момент в нього поцілив ворожий снайпер. І попри те, що позиція була добре замаскована, це його не врятувало… Сказати, що ми були розбиті горем - це нічого не сказати. Бабуся почувши звістку про те, що улюбленого онука не стало злягла, це так підкосило її здоров’я, - говорить Аліна зі сльозами на очах.

Юрія Михайлова поховали у рідному Миколаєві. На момент загибелі воїну був всього 21 рік. У листопаді 2021 року, президент України Володимир Зеленський посмертно відзначив миколаївського захисника орденом “За мужність III ступеня”.

Фото - архів родини.