"Стерти з історії": як радянська влада хотіла перейменувати Миколаїв та сховати ідентичність міста, - ФОТО

Миколаїв міг назавжди зникнути з мапи України під своєю історичною назвою.  У 1924 році радянська влада серйозно розглядала ідею перейменування міста на честь владіміра леніна, і нову назву навіть встигли нанести на окремі карти.

Цей маловідомий епізод є показовим прикладом того, як ідеологія СРСР втручалася в історію та ідентичність українських міст. Редакція 0512 розповість наскільки близькою була втрата справжньої ідентичності міста — і чому важливо знати та зберігати власну історію.

1924 рік: смерть леніна і хвиля перейменувань

Після смерті владіміра леніна радянське керівництво розпочало масштабну кампанію з увічнення його імені. Назви вулиць, підприємств і населених пунктів змінювалися по всьому СРСР. В Україні цей процес супроводжувався активним стиранням історичних назв, пов’язаних із дореволюційним минулим або національною ідентичністю.

Фото з інтернету та “Віртуальний музей Миколаєва”

Спроба перейменувати Миколаїв була частиною загальносоюзної політики. У ті ж роки Катеринослав став Дніпропетровськом, Юзівку перейменували на Сталіно (нині — Донецьк), Єлисаветград — на Зінов’євськ, а згодом — Кіровоград. Харківські, запорізькі та київські топоніми масово отримували імена партійних діячів, революціонерів і комуністичних символів.

Чому саме Миколаїв

Як зазначає голова Інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров, вибір припав на Миколаїв через його стратегічне значення. Місто було великим суднобудівним і промисловим центром, а нова назва мала стати символом ідеологічної лояльності регіону до радянської влади.

Назва "Верхньоленінськ" не залишилася лише в проєктах. За словами історика, її встигли зафіксувати на деяких радянських картах, що свідчить про реальні наміри влади. Якби рішення затвердили остаточно, Миколаїв міг би на десятиліття втратити свою історичну назву.

Фото з інтернету та “Віртуальний музей Миколаєва”

Чому деякі назви все ж збереглися?

Не всі ініціативи радянської влади були доведені до кінця. Частину перейменувань зупиняли через адміністративні труднощі, зміну політичних пріоритетів або внутрішні суперечки. У випадку Миколаєва ці чинники зіграли вирішальну роль, дозволивши місту зберегти свою історичну назву.

Сьогодні ці факти є нагадуванням про те, як топоніміка використовувалася як інструмент ідеологічного тиску. Історія з "Верхньоленінськом" показує, наскільки близькою була втрата справжньої ідентичності міста — і наскільки важливо знати та зберігати власну історію.

Фото з інтернету та “Віртуальний музей Миколаєва”

Фото з інтернету та “Віртуальний музей Миколаєва”.