Возив гармати для "кіборгів", а тепер рятує побратимів: шлях воїна "Херсона", - ФОТО

Водій мінометної батареї 41 окремої механізованої бригади ЗСУ з позивним "Херсон" - боєць із багаторічним бойовим досвідом.

Його шлях на війні почався ще під час АТО, а після 24 лютого 2022 року він знову став до строю, щоб захищати Україну та рятувати життя побратимів під вогнем ворога. Історію військового розповіли у відділені зв'язків 41 омбр.

Від АТО до повномасштабної війни

Ще під час антитерористичної операції "Херсон" служив водієм і перевозив далекобійну артилерію, яка прикривала легендарних "кіборгів" у Донецькому аеропорту. Після демобілізації повернувся до мирного життя — очолював фірму з вантажних перевезень, виховував двох дітей та тішився чотирма онуками.

Проте усе змінилося 24 лютого 2022 року.

Окупація і погрози

На початку повномасштабного вторгнення рідний край "Херсона" опинився під окупацією. За словами військового, російські окупанти разом із місцевими колаборантами неодноразово погрожували розправою над його родиною.

Обіцяли вбити жінку, дітей і онуків, якщо я втечу. Батьки — пенсіонери, я не мав права їх кинути, — згадує боєць.

Зрештою йому вдалося вивезти рідних із окупації. Після звільнення територій він без вагань приєднався до лав Збройних сил України.

"Пекельне ралі" без фар і під дронами

У 41 окремій механізованій бригаді "Херсон" виконує одне з найнебезпечніших завдань — підвозить боєкомплект, продукти та доправляє бійців на позиції і назад.

Їздити доводиться розбитими польовими й лісовими дорогами, у болоті, часто вночі і без фар. Це справжнє пекельне ралі — за тобою полюють дрони, артилерія і міномети, - каже військовий.

Найстрашніше - перевозити повний кузов мін або везти бійців, адже від майстерності водія залежать людські життя.

Атака дрона і ціна секунди

Один із найважчих моментів служби - атака ворожого дрона, яка сталася під час перевезення особового складу.

Я встиг помітити небезпеку і намагався ухилитися. Ми вижили, хоч були поранені й контужені. Загинув один хлопець… Я досі картаю себе, але знаю — зробив усе можливе, інакше загинули б усі, - розповідає "Херсон".

"Я просто роблю свою роботу"

Боєць не вважає себе героєм. Каже - просто сумлінно виконує свою справу. Він дякує командирам, побратимам і навіть бойовим машинам, які не раз рятували життя. Найбільша мрія військового — повернутися додому з Перемогою до рідного Херсона.