Від далекобійника до командира роти: історія бійця 41 бригади із позивним “Цап”, - ФОТО

Військовий із позивним “Цап” пройшов шлях від правоохоронця та водія-далекобійника до командира механізованої роти ЗСУ.

Після початку повномасштабної війни він добровільно повернувся з Європи, щоб стати на захист рідної країни. За мужність та героїзм офіцера відзначили почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ “Срібний Хрест”, розповіли у пресслужбі 41 бригади. 

Від дитячої мрії до служби в поліції

З дитинства “Цап” мріяв працювати у правоохоронних органах. Після закінчення юридичного коледжу та здобуття вищої освіти він служив у ДАІ та патрульній поліції, а згодом поїхав за кордон, де кілька років працював далекобійником разом із батьком та братом.

Військовий із позивним “Цап” - фото пресслужба 41 бригади

Добровільне повернення на війну

Після вторгнення росії у 2022 році він вирішив повернутися в Україну. “Цап” добровільно пішов до військкомату, пройшов офіцерські курси й отримав призначення у 41 окрему механізовану бригаду. Свою службу він розпочав командиром взводу, а згодом став командиром роти.

Військовий із позивним “Цап” - фото пресслужба 41 бригади

Бойовий шлях і поранення

Офіцер воював на Куп’янщині, у Часовому Ярі, Торецьку та Нью-Йорку. Під час Курської операції, стримуючи чисельно переважаючого ворога, він отримав травму хребта, але після лікування повернувся на фронт. “Цап” визнає: головна сила для нього – це віра, Україна та побратими.

Батько та брат військового також стали на захист держави: батько служив у теробороні, а брат отримав поранення на Куп’янщині. Офіцер пишається своєю родиною, яку називає героями-захисниками.

Військовий із позивним “Цап” - фото пресслужба 41 бригади

Нагорода за мужність

За героїзм “Цап” отримав почесний нагрудний знак Головнокомандувача ЗСУ “Срібний Хрест”. Сам військовий вважає відзнаку не лише своєю заслугою, а й нагородою всього бойового колективу.

Військовий із позивним “Цап” - фото пресслужба 41 бригади

Нагадаємо, український офіцер із позивним "Рагнар" пройшов шлях від солдата до командира протитанкового взводу, ставши легендою на передовій. Його участь у боях на Харківщині, Донеччині та навіть під час спецоперації на території рф довела — це боєць виняткової витримки та хоробрості. Один із найрезонансніших епізодів — знищення переважаючих сил ворога та полон двох окупантів у тилу противника.