"Не кинула побратимів в оточеному Маріуполі та пережила полон": історія медикині 36 бригади, - ФОТО

На момент повномасштабного вторгнення Наталія служила в Маріуполі у складі 36 окремої бригади морської піхоти та взяла участь в обороні міста.

Медикиня не захотіла евакуюватися як військовослужбовиця, коли Маріуполь ще можна було покинути. Вона залишилася з побратимами, разом з ними потрапила до полону. За пів року Наталію звільнили. Тепер захисниця проходить службу в одному з ТЦК та СП м. Миколаїв. Історію військовослужбовиці розповіли у Вікна-новини, ділиться пресслужба Миколаївського обласного ТЦК та СП.

Пів року у російському полоні

17 жовтня 2022 року в пам'яті Наталі закарбувалась назавжди. Це був день її повернення в Україну після перебування у неволі в рф.

Скрін із сюжету Вікна-новини

"До цього останній раз я говорила з мамою, коли у Маріуполі ще був зв'язок 28 лютого 2022 року. Я тоді привітала її з Днем народження. Після цього мережі не було",

- каже Наталя.

Залишилась у блокаді разом з побратимами

Дівчина пішла служити у ЗСУ слідом за братом, після навчання, у 2020 році. Наталя підписала контракт з 36 бригадою потайки від рідних. Повномасштабне вторгнення бойова медикиня зустріла у Маріуполі. Військова пригадує, що під час блокади міста було дві спроби прориву наших захисників вийти з оточення ворога. 

Скрін із сюжету Вікна-новини

"Перший раз вдалось пробити оборону, але у нас закінчились люди та техніка. Мені дзвонили та пропонували виїхати. Я не захотіла. На кого б я залишила хлопців?",

- говорить захисниця. 

Відновлення та служба у ТЦК

У російському полоні Наталя пробула 6 місяців, пройшовши пекло через Сартану, Оленівку, Таганрог та Курськ. Через жахливі умови перебування у полоні, Наталя схудла до 63 кілограмів. Дівчина згадує, що у неволі намагалась говорити виключно українською, навіть єдиний лист, який дозволили відправити додому, був написаний рідною мовою. Щоправда, його так росіяни й не відправили. 

Наталя досі відновлюється після російського полону. Нині захисниця проходить службу в одному з ТЦК та СП м. Миколаїв. 

Нагадаємо, історія добровольця 1 самохідного артилерійського дивізіону 41 окремої механізованої бригади на псевдо "Перс". Юнак, маючи дві вищі освіти та роботу перекладачем за кордоном, за власним бажанням повернувся до України, аби стати воїном-захисником.