«Освіту знищити неможливо»: як відновлюється Чорноморський національний університет у Миколаєві

Чорноморський національний університет імені Петра Могили – провідний навчальний заклад у Миколаєві. Тисячі студентів щорічно починають тут свій новий життєвий літопис, отримуючи безцінні знання.

Літопис

Університет є одним з наймолодших вищих навчальних закладів в Україні. Так, у 1995 році серед викладачів Українського державного морського технічного університету зародилась ідея створити філію Національного університету Києво-Могилянської академії. Викладачі вважали, що тільки технічної освіти для Миколаївщини замало. Пізніше керівництво міста та області підтримали цю ідею, а директор «Заводу ім. 61 комунара» дав згоду на виділення приміщення під навчальний корпус. Дату 30 серпня 1996 р. можна вважати днем народження університету. Тоді в українському театрі посвятили перших студентів. Навчання розпочалось. Після чотирьох років навчання випустились перші бакалаври.

В березні 2002 році КабМін видав розпорядження «Про утворення Миколаївського державного гуманітарного університету імені Петра Могили» комплексу Києво-Могилянська академія.

Йшли роки, спеціальностей на які можна вступити ставало ще більше. Випускалися бакалаври та магістри. У 2008 році Миколаївський державний гуманітарний університет імені Петра Могили реорганізовано в класичний Чорноморський державний університет імені Петра Могили, а вже у 2016 році «Могилянка», як звикли називати університет миколаївці, отримала статус «Національний». 

Ректор розповідає, що з початком повномасштабного вторгнення в університеті сподівалися, що війна швидко закінчиться.

«24 лютого ніхто не міг уявити, скільки війна буде продовжуватися. Тому, якщо сьогодні ми маємо перспективи ще на 2025-й рік і, як кажуть, може бути і 2026-й рік, то зрозуміло, що це довготривала подія, до якої треба підходити як до довготривалої. 24 лютого 2022 року очікування були, що це буде тиждень або місяць. По всій країні на два тижні оголосили припинення занять - була перерва в навчанні».

Проте, навіть через цей час військові події не закінчилися – у ЧНУ треба було приймати рішення, яким чином продовжувати заняття.

«Зрозуміло, що заняття необхідно було продовжувати. І вирішили, враховуючи, що ворог уже стояв біля Миколаєва, обстріли постійні, то продовжувати освітній процес в режимі онлайн, дистанційному режимі. Тим більше, що досвід проведення таких занять був попередні роки пандемії, вони дозволяли це проводити. Тому ми почали проводити дистанційним чином і захисти дипломів. Ми встигли зробити захисти дипломів тим, хто закінчував у лютому місяці. Дипломи були замовлені ще до цього. Тому випуск магістрів в 2022 році в лютому ми зробили, і далі продовжували вже заняття онлайн»

Підступні удари

Університет почав зазнавати пошкоджень, починаючи з лютого і березня 2022 року – ворожі ракети поцілили у поруч розташовані підприємства, лікарню та готель неподалік.

«Вікна та стелі летіли у нас починаючи з лютого та березня 22-го року, причому неодноразово. Прямих влучень саме в будівлю університету ми зазнали в серпні 2022 року, коли 17-го дві ракети влучили безпосередньо в наш корпус, через день, 19 серпня, ще дві ракети влучили, а 29 серпня ще одна ракета, яка була збита, влучила в п'ятий корпус. Ці п'ять ракет завдали нам вже не тільки ушкоджень, але й руйнувань.  Пошкодження були настільки серйозні, що навіть нижче фундаменту були вирви, стіни та дахи були пробиті, плити перекриття та стіни впали, комунікації - вода, телефон, кабелі високої напруги - були пошкоджені».

Ці руйнування університету довелося ліквідувати протягом року, і зараз ці роботи продовжуються, - зазначає ректор.

Відновлення з перших годин

«Ми ще не зробили благоустрій подвір'я, тому що там і фасад пошкоджений, забитий грунтом, і пошкоджено покриття двору: плитка, газони, дерева. Самі конструкції встояли, але пошкоджена штукатурка, фарба. Ми робимо це до 1 вересня 2024 року, щоб наші традиційні місця посвячення студентів були вже не тільки відремонтовані, але й мали презентабельний вигляд, тому що ми готуємося вже до свята»

Відновлення університету почалось фактично з перших годин після обстрілу.

«Ми тільки прибрали сміття 17 серпня, а 19-го знову вночі ми отримали удар... Але вже були настільки серйозні пошкодження, що нам довелося наймати потім кран, наймати бульдозер, вивозити величезну кількість зруйнованих будівельних конструкцій. Близько 3 000 м² дахів ми відновили, біля 2,500 м² вікон. Я вже не кажу кількість підвісних стель, стін, шпаклювання дверей, близько 200 дверей, які довелося замінити, як внутрішніх, так і зовнішніх. Теплова мережа, водопровід, кабелі високої напруги, телефонні кабелі – все це було пошкоджено. Зруйновано десь близько 30 кондиціонерів, які були встановлені, тому що вони просто злітали. Їх пробило уламками від ракет, побило кондиціонери. Причому, дуже шкода кондиціонери, тільки встановили в актовій залі, дуже потужні кондиціонери»

За словами Леоніда Клименка, університет відновив більшість пошкоджень власними силами і за власний кошт. Зокрема, більшість робіт виконано силами університетської будівельної бригади.

«Проте, для зведення фундаментів, перекриття, монтажу сходових маршів необхідна була спеціальна будівельна ліцензія. Це те, чого у нас немає. Доводилося проводити тендер і наймати фірму, яка проводила вказані роботи. Так, якщо дерев'яні вікна раніше ми робили самі, то сьогодні двері, вікна їх треба було замовляти. Нам допомогла обласна військова адміністрація - дякуємо їм і Віталію Олександровичу (ред. Кім, очільник ОВА), що допомогли з пошуком інвестора. Завдяки цій допомозі близько 500 квадратних метрів вікон нам встановили в спортивній залі і в читальному залі. Нам допомогла ООН, яка зробила ремонт великої читальної зали. Ми теж дякуємо їм за все. Ну в принципі, 90% це було зроблено за власні кошти і власними силами».

За словами Леоніда Клименка, внаслідок удару університет втратив частину матеріально-технічної бази, зокрема комп'ютерне та медичне обладнання.

«Найцінніше обладнання в квітні 22-го року ми вивезли в Київ до Києво-Могилянської академії. Але всі 500 комп'ютерів, які у нас були, ми не могли вивезти. Близько 70 комп'ютерів внаслідок удару пошкоджено, не самих нових, але абсолютно працездатних. Деяке медичне обладнання було також пошкоджене».

Завдячуючі низьці міжнародних організацій, університет відчув допомогу у відновленні втраченої бази.

«Наприклад, норвезькі компанії нам надали 100 ноутбуків і 100 комп'ютерів з великими моніторами. Матеріальна база відновилася дуже потужно. Університет Суонсі  надав нам свій надзвичайно потужний сервер, який сьогодні у нас забезпечує фактично і дистанційне навчання, і всі інші потреби. Ну дуже потужний сервер».

Також працівники університету отримують гуманітарну допомогу, включаючи харчі для викладачів, деякі медичні матеріали та розхідні матеріали.

«Міжнародна медична організація Гарвардського університету надала нам тренажери для медиків, так звані «штучні люди», та інше сучасне обладнання, яке використовується для навчання. Так що за цей час ми не лише відновили матеріальну базу, але й значно її покращили»

Нові виклики часу

Наявність укриттів – важлива вимога українського сьогодення. В ЧНУ ім. Петра Могили врахували це під час відновлення та реконструкції наявних приміщень.  Зокрема, частину навчальних та наукових лабораторій розташували в безпечних місцях.

«Зараз там чудові приміщення, кращі, ніж коли-небудь раніше. Тож ми продовжуємо це робити, покращувати та ремонтувати, оскільки ремонт наших приміщень триває постійно, включаючи як косметичні, так і капітальні ремонти. Ми зробили багато укриттів фактично в кожному корпусі. У нас є укриття, які дозволяють все ж таки забезпечити охорону наших студентів під час повітряних тривог. У всіх корпусах у нас  це є».

Наявність аудиторій в захищених місцях дозволяє стабільно проводити заняття без тривалих перерв для студентів.

Університет зараз дає знання новим студентам  у форматі як онлайн, так і офлайн, залежно від курсів і спеціальностей.

«Перший курс фактично проходить заняття офлайн, оскільки туди вступили люди, які знаходяться в Миколаєві, в Україні, і сьогодні ситуація в Миколаєві значно стабільніша, ніж вона була в 22-му році. Тобто, ми маємо можливість проводити заняття сьогодні офлайн. Це перший і другий курси медики. Взагалі, вони можуть вчитися тільки офлайн, інші форми навчання не допускають».

«Ми не дамо їм знищити нас»