Удар по Миколаївській ОВА: спогади трьох нацгвардійців через рік після трагедії, - ФОТО

29 березня 2022 року, росія випустила по будівлі Миколаївської ОВА дві крилаті ракети з акваторії Чорного моря. Ракетний удар зруйнував будівлю, залишивши велику діру в її центральній частині.

Внаслідок атаки 37 осіб загинуло, ще 34 зазнали поранень.

Редакція 0512.ua вже розповідала історію найголовнішої адміністративної будівлі в області, а сьогодні публікує спогади трьох бійців Національної гвардії, які стали свідками трагедії. 

“Цей день став фактично другим днем народженням”, - Вадим

У 2019 році мене призвали служити на строкову службу і в комісаріаті дали право обрати частину. Коли прозвучала Національна гвардія України, то я подумав, що звучить як елітний підрозділ. Я не вагався та одразу підписав контракт.

До війни я служив у патрульному батальйоні, інколи у нас проходили навчання на полігоні. Із початку війни я відчув себе справжнім військовим.

Бували моменти, коли ворожі дрони та ракети падали буквально за 100 метрів від мене, але той 29 березня був найгарнішим днем.

Напередодні удару, ми заступили у нічну зміну в будівлі ОВА. Зранку нас з напарниками змінили, і ми пішли відсипатись.

Ніякої інформації про ймовірний удар не було.

Проте, коли стався аналогічний удар по Харківській ОВА (1 березня 2022 року російські війська спрямували по будівлі Харківської ОВА дві ракети, що призвело до загибелі 29 осіб, - ред.), тоді мене це насторожило.

Коли стався удар, то нічого не було зрозуміло. Був просто стовп пилу та нічого не було чути. Я навіть не відчув удар та те, що обвалилось пів будівлі. Я прокинувся вже після моменту удару. Пам’ятаю, що було холодно. Було багато пилу, тому я дихав через футболку. В такому положенні я навіть не знаю скільки простояв. Коли ми побачили, що будівля обвалилась, то зрозуміли, як нам пощастило. До обриву від нас залишилось всього два метри.

Біля мене знаходилось чотири побратими, один із них боєць-строковик. Ми одразу його посадили на підвіконня, щоб перестрахуватись, адже будівля могла ще обвалитись. Потім, збіглася купа людей.

Рятувальники надали нам драбину, на якій ми спустились на землю. Потім нас відвезли в частину, де ми вже привели себе до ладу.

Я неодноразово прокручував цей день в голові. 29 березня стало фактично другим днем народженням.

“Я сказав про те, що пережив удар родині лише через кілька місяців”, - Євгеній

Я проходив строкову службу у лавах Національної гвардії, а у 2020 році підписав із частиною контракт.

Коли відбувся удар російською ракетою по будівлі облдержадміністрації, то я фактично не відчув його, тому що ми з побратимами відпочивали після нічної зміни.

Я прокинувся та побачив, що все було в пилюці. У тому пилу мало було, що видно. Ми з хлопцями відшукали один одного та перевірили стан. Вже за півгодини нас дістали рятувальники та далі продовжували розгрібати завали.

Тих, хто не сильно потребував медичної допомоги, обстежили та відвезли в частину. Там ми отримали нову форму і у той же день, хто міг - вийшов знов на службу до ОВА, тому що людей не вистачало.

У моїй родині служить також й вітчим, тому мамі я розповів про те, що пережив удар по Миколаївській ОВА, розповів через кілька місяців. Я просто не хотів, щоб моя родина зайвий раз переживала.

Після того удару, ми з хлопцями навчились розрізняти звуки прильотів: як далеко, що ймовірніше впало. Страху чи поганів снів після того у мене не було. Я просто пристосувався до війни, став стійкішим.

“Мені довелось вперше проводити поховання військовослужбовців”, - Дмитро

Наші військовослужбовці охороняли та обороняли Миколаївську обласну державну адміністрацію, тому що ця будівля є важливим об’єктом. У той день я не був в самій будівлі.

Надвечір, я отримав наказ від командування частини про збір даних про наших загиблих та проведення поховання загиблих військовослужбовців. Під час удару по будівлі, загинуло двоє наших бійців, один із яких був строковиком. Саме мені довелось проводжати хлопців в останню путь. Це було, насправді, непросто для мене особисто.

Наступного дня, з-під завалів рятувальники дістали тіла ще двох наших бійців, які відпочивали після несення служби, але вони знаходились саме в тій частині будівлі, яка обвалилась.

Ми проводили наших хлопців в останню путь як справжніх Героїв. Втрачати своїх завжди боляче. Першого бійця ми ховали у Баштанському районі. Тоді вперше, я побачив живий коридор, який створили люди та та всю біль втрати в материнських очах.

Президент України посмертно нагородив наших хлопців орденом “За мужність ІІІ ступеня”. Сподіваюсь, що ці нагороди незабаром прийдуть, аби вшанувати пам’ять Героїв та передати особисто родинам.

Експерти міжнародного розслідування Truth Hounds повідомили, що в той день по Миколаївській обласній військовій адміністрації було випущено дві крилаті ракети типу "Калібр" з російського фрегату "Адмірал Ессен". Розслідувачі вважають, що пуск крилатої ракети типу "Калібр" здійснювався з акваторії Чорного моря. Ця теза підтверджується свідченням очевидиці, яка вранці 29 березня чула проліт ракети над селом Іванівка Очаківського району. Винними в нанесенні удару вважають командирів фрегату "Адмірал Ессен".

Нещодавно, після чергової зустрічі робочої групи з розробки Програми комплексного відновлення Миколаєва,  стало відомо, що Миколаївська обласна військова державна адміністрація стала єдиною будівлею в місті, яку планують демонтувати. Однак, що буде на місці ОВА, після знесення, - наразі ні обласна, ні міська рада ще не вирішили.

Фото - особистий архів героїв та Головного управління ДСНС на Миколаївщині