Любов до чистоти та творчості: інтерв'ю із майстром з благоустрою до Дня працівників ЖКГ

З початком війни багато сфер життя пересічного українця зазнали змін. Не виключенням стала і сфера житлово-комунального господарства. Коли в крані є вода, хай навіть технічна, коли в квартирі теплі батареї, коли виходиш з будинку в чистий та охайний двір – це означає, що вони тут, на своєму місці, такі непомітні, та вкрай необхідні герої-комунальники.

19 березня, в Україні відмічають День працівників ЖКГ. І до цієї дати ми хочемо розповісти про непересічну особистість, яка не тільки дбає про чистоту у дворах миколаївців, а ще й малює та пише вірші. Це – майстер з благоустрою територій клінінгової служби КК «Місто для людей Миколаїв» Тетяна Черниш. Наш діалог розпочався з ось таких рядків Тетяти:

Весна. У комунальників побільшало роботи.

Зрання ідеш, нема коли вже спать.

Зате в душі приємно відчувати,

Що настрій людям можеш дарувать.

Ось двірникові посміхається бабуся:

"Спасибі, милий, що красу несеш".

А він їй теж у вуса посміхнувся:

"Фізична праця подолає стрес".

Приємне слово, що лікує рани,

Які зробила чорна ця війна.

Сантехніки, електрики ізрання,

Як ті солдати, стали до руля.

"Тече труба!" "Аварія!" "Де світло?"

Вже аварійка мчить на виклики й дзвінки.

Тримаємо свій фронт. Разом ми сильні

І мусим ворога скоріш перемогти!

Тетяно, дякуємо за Вашу творчість. Розкажіть трохи про себе: де та коли народилися, вчилися, працювали? Як потрапили до сфери ЖКГ?

Я народилася у м.Берислав на Херсонщині. Навчалася у Кіровоградському торговельному училищі за спеціальністю "декоратор". Працювала художником на заводі, у дитячому садочку, експедитором. До Миколаєва приїхала у 2000 році разом з чоловіком доглядати його стареньку маму. Згодом, після її смерті, вирішили залишитися у місті. У пошуках роботи я прийшла до ЖЕКу без досвіду, але з бажанням працювати. Спробувала себе у ролі двірника – і мені сподобалося. Працювали спочатку гуртом, прибирали великі території, потім мене закріпили за восьмипід'їздним будинком. З 2018 року працюю в керуючій компанії "Місто для людей Миколаїв". На сьогодні мій стаж у сфері ЖКГ налічує 23 роки.

Що належить до обов'язків майстра з благоустрою територій?

Я майстер бригади двірників у Корабельному районі. Організувати роботу так, аби усі прибудинкові території були чистими та охайними – моє головне завдання. Тому я на ногах з 7 ранку. Щодня роблю обхід усіх територій та перевіряю роботу підлеглих. Завжди наголошую, що головне – це фасад, "обличчя" будинку, там треба прибирати в першу чергу. Сподіваюсь, що моє відповідальне ставлення до роботи є прикладом для інших.

Що Вам подобається у своїй роботі?

Є багато плюсів. Це і спілкування як з колегами, так із мешканцями. Це і свіже повітря. Я по натурі своїй активна, не люблю лінощі. І хоч зараз я вже на пенсії, але маю багато енергії та бажання працювати. Подобається робота в команді, керівництво, яке завжди дослухається до потреб, забезпечує інвентарем. Подобається те, що облаштовуєш для людей чистий та комфортний простір біля їхніх будинків.

Які бувають труднощі? Чи стикаєтеся Ви зі стереотипами про професію двірника?

Інколи буває важко, адже ми завжди, за будь-якої погоди, чи то спека, чи мороз, ожеледь чи вітер, маємо вийти на прибирання. Сидіти на лавці та лускати насіння – це не про нашу роботу. Двірник завжди на ногах: замітає у дворах, очищує урни від сміття, восени згрібає листя, взимку посипає доріжки піщано-сольовою сумішшю. Дивує інколи ставлення людей, які кажуть: «Та що там робити, помахати віником, кожен зможе». А потім, попрацювавши тиждень, не витримують і звільняються.

Робота двірника – це не лише прибирання біля багатоповерхівок, але й спілкування з їх мешканцями. Як мешканці ставляться до праці Ваших колег?

В більшості випадків позитивно. Люди вдячні, що навіть під час війни ми намагаємося наводити лад і красу біля їхніх осель. Багато хто з мешканців знає мене особисто, мій номер телефону, тож в разі чого можуть дзвонити. Зі скаржниками розмовляю ввічливо, не сварюся, намагаюся розібратися у проблемі.

Чи були особливості у вашій роботі під час війни?

Миколаїв – прифронтове місто, тому з початком війни постійні обстріли руйнували, на жаль, наші будинки. І ті, в яких ми самі жили, і ті, які обслуговує наша компанія. Завжди в таких випадках виходили на допомогу людям, прибирали бите скло та інше будівельне сміття.

В цілому ж обов'язки двірників не змінилися: підтримка чистоти і порядку на прибудинкових територіях. В такий спосіб забезпечуємо спокій та стабільність для мирних жителів.

Крім роботи, чи є у вас захоплення, хобі?

Любов до малювання проходить крізь усе моє життя. Також пишу вірші, надихаюсь тим, що бачу біля себе. Краса в очах того, хто дивиться.

І наостанок: що б Ви побажали колегам Вашого міста до професійного свята?

Бажаю усім миру, здоров'я, везіння. Але саме головне зараз побажання – щоб швидше закінчилася війна!