Інтерв’ю з Олександром Сєнкевичем: про руйнування, воду та чи варто повертатись в Миколаїв зараз, - ФОТО

За понад 300 днів повномасштабного вторгнення про Миколаїв дізнався весь світ. “Місто-фортеця”, місто, яке не дало шансу російському агресору його захопити.

Мало не щодня обласний центр обстрілювали. Спочатку “Гради”, пізніше РСЗВ та “Піони”. А влітку місто почали знищувати за допомогою РЗК С-300. Більшість руйнувань та смертей сталось саме через останній ракетний комплекс.

Російський агресор не гребував влучати по будинкам цивільним, не кажучи вже про школи, лікарні чи готелі. Тих, хто залишався в Миколаєві ставало все менше. Хоч трохи видихнути жителі змогли в листопаді - коли звільнили частину Херсонщини.

Що змінилось з осені та як зараз живе місто редакція 0512 дізнавалась у міського голови Олександра Сєнкевича.

- Порівнюючи з серпнем-вереснем кількість обстрілів суттєво змінилась. Чи можуть містяни повертатись додому?

Останній обстріл в нас був у ніч на восьме грудня. Під час нього пошкоджень зазнало приватне підприємство, де знаходилась автомобільна техніка та пасажирські автобуси. Навіть після звільнення частини Херсонщини росіяни досі можуть нас атакувати із систем С-300, які вони переробляють з типу “земля-повітря” на “земля-земля”. Ці комплекси неточні, і ми знаємо, що більшість руйнувань у Миколаєві - будинків, споруд, шкіл, завдані саме цими ракетами. Тому небезпека все ще залишається.

Окрім того, до цього додалась ще проблема з електроенергією і наша тривала проблема з водою. Також через проблеми з електроенергією, у нас не працює великий бізнес. Люди, які будуть сюди повертатись саме зараз, матимуть проблеми з роботою. Як-то кажуть, повернулись - добре, свої стіни завжди кращі. Але ж де вони будуть працювати та заробляти кошти?

У будь-якому разі, моя рекомендація ще трошки почекати. Можливо, до весни. Моя сім’я не повертається. Ось простий приклад.

Чи є актуальна статистика скільки зараз проживають у нашому місті?

Не можу сказати точно, але на минулий понеділок ( 13 грудня, - прим.) кількість каналізаційних вод, як ми збираємо в місті та очищаємо, дорівнює половині довоєнного стану. Оскільки, у Миколаєві не працюють великі підприємства, то можемо зробити висновок, що людей на території міста більше половини - 260-270 тисяч. А ще місяць тому їх було 220-230 тисяч. Після звільнення Херсона десь 10% повернулось одразу.

Миколаїв є транзитним містом, для тих, хто евакуюється з Херсонщини. Чи є у місті місця, де б жителі змогли перепочити, аби їхати далі?

Питанням ВПО займається Миколаївська ОВА. Вони мають прихистки і для жителів нашої області, і для Херсонщини. Щоб допомогти людям, ми теж включились у цей процес. Ще з весни в нас діють два постійні прихистки для внутрішньо переміщених осіб. Там створені всі умови: є загальні кімнати для 8-10 осіб, сім’ї можуть жити окремо, є кімнати для людей з інвалідністю - розуміємо, що їм потрібен свій простір. Ми забезпечили їх харчуванням, одягом та речами першої необхідності.

фото: міськрада

Щодня ми реєструємо близько трьохсот людей з деокупованих територій, які приїздять до Миколаєва. Загалом, на сьогодні, ми маємо більше 27 тисяч зареєстрованих ВПО. Нещодавно я мав зустріч із представниками Управлінням Верховного Комісара ООН у справах біженців. Разом ми домовились розробити низку заходів, щоб допомогти людям, які змушені були переїхати до Миколаєва, а також тим жителям нашого міста, чиї будинки були пошкоджені під час обстрілів. Це і фінансова допомога, і матеріальна - як-то одяг, будматеріали, побутові речі і т.д.

фото: міськрада

Яка зараз кількість зруйнованих житлових будинків та багатоквартирних будинків у Миколаєві?

Від початку російського вторгнення у Миколаєві пошкоджень зазнали 874 багатоповерхівки, близько 30 з них не підлягають відновленню. Також під обстріли потрапило більше тисячі приватних будинків, з яких близько сотні зруйновані вщент. Крім цього, постраждали 17 медичних закладів, більше 80 навчальних закладів, 15 спортивних об’єктів і 24 заклади культури та багато інших об’єктів. Загалом, за попередніми даними, російські війська завдали Миколаєву збитків щонайменше на 852 мільйони євро.

фото: міськрада

Наразі ми ще не знаємо, яким чином будуть відновлюватись житлові будинки, адже на державному рівні ще не визначено процес відновлення. Скоріше за все, буде створено окремий фонд, з якого і будуть фінансуватись ремонти будинків. Наразі важливо, щоб люди заповнювали всю інформацію в “ДІЮ”, і щоб ця інформація фіксувалась. Якщо люди самостійно займаються ремонтом будівель, то треба, щоб вони зберігали всі чеки, все фіксували. Це потрібно, щоб коли ми виграємо, їм виплатили кошти за відновлення. А що стосується комунальних закладів, ми поступово відновлюємо ті, де пошкодження незначні: ремонтуємо дахи, замінюємо вікна. У першу чергу займаємось лікарнями, адже попри обстріли вони всі продовжують працювати.

У багатоквартирних будинках вже вікна усюди забиті та полагоджено дахи?

Це більше тимчасові заходи. Ми розуміємо, що фанера не може виконувати роль вікон, але в будь-якому разі є велика різниця між тим, чи нема вікна взагалі, чи воно хоча б закрито ОСБ. На сьогодні, всі вікна, які були вибиті, ми закрили. Де не було людей - ми використовували вишки та теж закривали ці вікна. Якщо є вікна, які ми пропустили, про це нам кажуть управляючі компанії та ОСББ. Якщо теж сусіди бачать, що чиєсь вікно не закрите, то вони можуть телефонувати на гарячу лінію 15-88, і ми закриємо ці вікна.

фото: міськрада

Що стосується дахів, то було пошкоджено 249 покрівель. З них 174 ми вже відремонтували, за деякими адресами роботи тривають, решту ми не можемо відремонтувати до настання дощів/холодів, тому їх тимчасово закрили плівкою, брезентом, і після настання нормальної погоди, ми повернемось до ремонту.

У Миколаєві активно встановлюють зупинки-укриття. Чим зупинки, які встановлює КП “Миколаївелектротранс” відрізняються від тих, які місту подарували меценати?

Нещодавно в Інтернеті з’явилась інформація, що знову вкрали гроші на будівництві зупинок-укриттів. Є дві сторони - математична та політична.

Давайте почнемо з тих зупинок, які нам дали меценати з ДТЕК, з Одеси, ще Нова Пошта надала. Вони нам подарували такі зупиночні комплекси, які можуть витримати, наприклад, обстріл від РСЗВ. Це приміщення з одним виходом, у якому є лавочка. Товщина стінок від 15 до 18 сантиметрів. Це один об’єкт, який привозять на авто, знімають та просто ставлять.

фото: міськрада

Що стосується наших укриттів, то вони зроблені за ДБН і товщина стінок 40 сантиметрів. Вони важать дуже багато тон, а тому збираються вже на місці. Зупинки-укриття більші, мають два входи, а також обладнані відеоспостереженням. Більш того, ці укриття були спроектовані таким чином, що після закінчення війни, коли зупинки-укриття будуть непотрібними, ми їх зможемо розібрати та використати для будівництва стаціонарних укриттів біля шкіл та садків, як того потребує зараз законодавств. В цьому була і ідея - не просто поставити зупинки і потім не знати, що з ними робити, а поставити зупинки на час війни, а потім з них побудувати укриття в тих місцях, де вони будуть потрібніші.

фото: міськрада

Також, якщо взяти математично, товщина стіни 15 сантиметрів і 40 сантиметрів, то вже можна побачити різницю.

Мене ображає той факт, що деякі люди, деякі активісти, вважають, що сьогодні, під час війни, коли є така потреба і така увага до цих об’єктів, хтось буде красти на них гроші. Це треба бути ідіотом чи самогубцем, щоб займатись такими речами.

Які міста допомагають Миколаєву з відновленням після ракетних атак?

У першу чергу нам допомагає уряд Королівства Данії. Після того, як ми зустрілись з міністром закордонних справ, я проговорив, що є термінові проблеми, які потрібно вирішити, і саме тоді пішла мова про виділення 13 мільйонів євро термінової допомоги.

Було відокремлено окремі напрямки, вони і досі змінюються, бо змінюється ситуація. Вони закуповують будівельні матеріали: біля ста тисяч м3 ОСБ плит прийшло саме від уряду Данії. Головне, що у нас була домовленість про те, що нам не потрібні гроші, аби уникнути корупційних ризиків. Тому вони самостійно закуповують те, що ми замовляємо, і передають нам. Так ми і працюємо. Данія разом з ЮНІСЕФ також допомагає нам з роботою над створенням нового Генплану.

До речі, у нас триває опитування серед миколаївців, нам важливо знати, яким бачать містяни Миколаїв після війни, тому ще раз прошу всіх його пройти. Фахівці компанії OneWorks, з якою ми нещодавно підписали меморандум про взаєморозуміння, аналізують відповіді миколаївців і періодично представляють нам результати. Наприклад, жителі яких районів найбільше задоволені чи не задоволені процесом вивезення сміття, або в яких мікрорайонах їм не вистачає зелених зон, як вони оцінюють роботу громадського транснпорту і т.д. Усе це буде враховуватись при розробці нового Генплану.

Нам справді важливо, щоб він відповідав потребам миколаївців. Далі на базі цього Генплану ми також плануємо займатись питанням відновленням міста, тому вже за підтримки Данії, створюємо новий шар у нашій геоінформаційній системі з усіма руйнуваннями, які завдала рф місту.

фото: Світлана Вовк

Також в нас потреба в техніці, в автобусах, які були пошкоджені внаслідок обстрілів або, скажімо так, їх мобілізували на війну. Ми звернулись до наших партнерів. Наприклад, Варшава передала нам шість автобусів “гармошок”. Вони дуже нас виручили, бо наші “зелені” автобуси постраждали через обстріли, а частина допомагає ЗСУ.

У нас дуже класні партнерські відносини, хоча ми не є містами-побратимами, з Дортмундом. Вже більше тридцяти одиниць різної комунальної техніки вони нам передали. Звичайно, це не нова техніка, але вона в гарному стані, і ми можемо нею користуватись. Це для нас дуже велика допомога.

Також ми підписали документ про побратимство з містом Ганновер, який також нам допомагає технікою та гуманітарною допомогою. Дуже допомогли нам французи: це і швидкі, і комунальна техніка. Допомагає фонд “Нова Юкрейн”. На початку війни допомагала Румунія - місто Брашов. Вони надали круті камери, і ми могли контролювати, що діється в місті вночі.

Зараз проблема, що можна когось забути. Ми дуже всім вдячні та завжди робимо пости у мене на сторінці зі звітом, що нам допомога прийшла, і ми нею користуємось.

Чи зменшилась кількість надання гуманітарної допомоги місту від інших країн чи міст?

Вона зменшилась в рази. Міськрада взагалі обмежена законом щодо видачі допомоги. Ми можемо допомагати лише верствам населення 65+ і спеціальним категоріям, до яких відносяться люди з інвалідністю, багатодітні сім’ї і тд.

Волонтерські організації чи різні рухи можуть допомагати всім, кому забажають.

Крім того, вся гуманітарна допомога, яка заходить до нас, вона обліковується. Нас періодично перевіряє поліція, що є у нас на складах. На щастя, у нас ведеться облік. Ми запропонували і іншим ГО зайти в нашу електронну систему, щоб можна було контролювати, не лише скільки допомоги надійшло, а й скільки допомоги конкретна людина отримала, щоб не було, що хтось в десяти організаціях отримав допомогу, а хтось за тиждень взагалі ніде не отримав. Але деякі відмовились, бо це ж не лише контроль за тим, хто що отримав, а й скільки взагалі надійшло.

Строки відновлення водопостачання у Миколаєві змістились, адже ви нещодавно сказали, що російський агресор пошкодив ще й насосну станцію.

Питання відновлення водопостачання ми тримаємо в тиші. Після звільнення частини Херсонщини у нас була термінова задача полагодити трубу. Ми її полагодили. І коли вже залишалось закінчити ще одне місце, росіяни обстріляли станцію водозабору. Вона не була пошкоджена до цього. Ще були проблеми з тим, що в Херсоні не було електроенергії, зараз ситуація змінюється. Загалом ми не розповідаємо, що саме робимо, але скажу, що працюємо в цьому напрямку щодня.

фото: міськрада

І я прошу миколаївців не поширювати інформацію в соцмережах щодо якихось змін із водою. Якщо вона в якийсь день стане кращою, просто користуйтесь. Разом із тим, ми продовжуємо облаштовувати свердловини по всьому місту, де кожен може безкоштовно набрати воду.

фото: міськрада

23 листопада більше доби містяни були без світла та води. Наразі по місту діють погодинні відключення. Чи пропрацьовується план Б, на випадок довоготривалого відключення світла? Бо без світла не буде і тепла, і води.

Зараз ми очікуємо надходження додаткових дизель-генераторів. Ми хочемо обладнати всі великі котельні дизель-генераторами, щоб вони працювали і без електроенергії.

Що стосується централізованого водопостачання, то наврядчи це вдасться. На станції очистки води знаходяться дуже великі насоси, великої потужності, і вони не зможуть працювати навіть так. Але ми поставимо генератори на станції перекачки каналізації, адже, якщо вони не будуть працювати, то буде перелив каналізації, вона буде витікати і йти в річку. Для нас це пріоритет № 1. Ми також запросили у наших партнерів великі дизель-генератори, щоб робити цю перекачку.

Генераторами ми облаштовуємо точки видачі питної води, щоб вони працювали і без світла. Що стосується лікарень, вони працюють без перебоїв. Під час останнього блекауту наші лікарі проводили операції, приймали пологи, все пройшло успішно - генератори спрацювали миттєво.

Також сьогодні ми розробили програму компенсацій ОСББ на купівлю генераторів. Вона має запрацювати 15 січня. Місто повертатиме 50% вартості генератора, але не більше 30 тисяч гривень. Ці прибори будуть належати жителям будинків, вони їх можуть використовувати, як разом вирішать.

У жовтні пройшло дійсно гучне затримання директора КП “Миколаївська ритуальна служба” Олександра Сагайдака. На посаді він був більше двох років. Для вас це затримання стало несподіванкою?

Мені здається, всі дуже здивувались. У Олександра Сагайдака були нотки вже після початку війни на наших спільних зустрічах, пролітали слова: “А кто бамбил Донбасс 8 лет/ нам не все говорят”. Стандартні наративи російського телебачення. Після другого разу, як він знову це згадав, ми його виключили з нашої Рації і не запрошували його на апаратні наради. Нам здалось, якщо людина визначає такі пріоритети, то легко може змінити свою орієнтацію політичну чи військову. Коли це відбулось, то для мене це був неприємний удар. Суд встановить, яку інформацію він передавав.

фото: міськрада

Чи є такі люди ще на вашу думку?

Не знаю. Можливо, є. Багато людей в Миколаєві любили росію, тому що вона була для них асоціацією з радянським союзом. А ви знаєте, що при союзі у Миколаєві багато чого робилось. І сьогодні багато хто поважає росію, бо думає, що росія - це радянський союз. Як ми бачимо - ні. Вона взяла все найгірше, що було в радянському союзі. А якісь позитивні моменти, як розвиток індустріальної економіки, вони не успадкували. Вони навпаки знищили все наше суднубудування через своїх олігархів, які викупили та знищили все. Але люди цього не розуміють і продовужують любити росію.

Влітку депутатський корпус проголосував за зміну назви вулиці з Московської на Маріупольську. Тоді ви казали, що це не остання вулиця, чия назва буде змінена і буде поновлена робота комісії з топонімів. Чи будуть змінювати ще топоніми під час війни?

Проблема війни у тому, що ніхто не знає, коли вона закінчиться. Я думаю, що після свят ми поновимо роботу цієї комісії і почнуть знову розбиратись. Бо потім може знову початись: “А може не треба, може потім”. Що стосується російських культурних діячів і перейменування вулиць чи демонтажів пам’ятників, я вже казав свою думку. Якщо людина завдала біди нашій країні, але в окремому місті чи селищі створила якийсь рай на землі, ця людина не може бути героєм для всієї держави. Тиран, який зробив щось йому потрібне в окремому місті, не може бути героєм. Це має бути прописане на державному рівні. Треба визначити, хто наші вороги і кому не може бути пам’ятників.

Я хотів би згадати Сергія Притулу, який сказав, що якщо росіяни вирощені на таких висококультурних принципах Пушкіна, Достоєвського, Чехова, Лермонтова, то як вони можуть бути такими тварюками, які вбивають людей, гвалтують наших жінок, розстрілюють дітей? Ми бачимо звірства, які вони роблять на деокупованих територіях. Чому ці створіння не змінились завдяки своїй культурі. Я думаю, що ми можемо прожити і без них. У нас багато своїх діячів, які мають великий потенціал, щоб про них знали, вивчали їхній спадок і вшановували.

Зрозуміло, що наразі щось планувати немає сенсу, але що у пріоритеті для міста зараз?

Ми зараз проводимо експертизи зруйнованих будинків. Є ті, які зруйновані частково, але їх доведеться розібрати повністю. Є такі об’єкти, як перша гімназія. Її потрібно буде відновлювати в такому вигляді в якому вона була побудована 130 років тому. Зараз ми розбираємо завали і знаходимо частини, які можна використати при відновленні.

Ми фіксуємо. На території області заборонені будь-які видатки на відновлення будівель та споруд, тому що Миколаївщина досі є областю, на якій відбуваються бойові дії. Ми не можемо сказати, що щось найближчим часом буде відновлено. Сьогодні у нас проходять лише протиаварійні ремонти.

До різдвяно-новорічних свят у Миколаєві відкрили особливу ялинку. Чи плануються якісь ще заходи?

Так, ялинка цього року в нас незвична і особлива. Наші жителі одразу почали називати її Ялинкою з душею Святого Миколая. І це так символічно - приносити свої побажання та слова підтримки на адресу ЗСУ просто до Святого Миколая, який захований всередині цієї конструкції.

фото: міськрада

Різдвяно-новорічні свята у Миколаєві пройдуть без масових заходів, як і по всій Україні. Окремі колективи організовують невеличкі концерти, але вони не анонсуються широко.

Також, під час різдвяно-новорічних свят ми плануємо привітати всіх дітей, які залишились у Миколаєві. У День Святого Миколая я привітав діток у дитячій лікарні та вихованців центру комплексної реабілітації дітей з інвалідністю. Також наші соціальні служби передали подарунки багатодітним родинам та будинкам сімейного типу. І протягом цих двох тижнів ми будемо передавати дітям подарунки. Ми отримали подарунки для дітей від наших міст-побратимів з Німеччини, Болгарії та Франції. Їх підготували діти з місцевих шкіл. Також нам передала подарунки Укрзалізниця. Тому через школи, дитячі садки та адміністрації районів будемо все це роздавати діткам на Різдво та Новий рік.

фото: міськрада

Наостанок, що б ви побажали миколаївцям у наступному році?

Перемоги! Ми так багато всього пережили, витримали страшні обстріли, гіркі втрати та руйнування. Усе заради того, щоб жити у вільній демократичній країні і бути господарями на своїй землі. Так і буде. Тому бажаю усім сил, міцного здоров’я і віри у нашу перемогу!

фото: міськрада та Світлана Вовк.