Знову обстрілювали: місто на Миколаївщині з 500-річною історією,- ФОТО

Місто Очаків та Очаківська громада  залишаються єдиними у Миколаївській області, які досі страждають від рашиських обстрілів. Адже Кінбурнська коса, яка розташована поруч, досі знаходиться під окупацією. Сьогодні, 6 грудня, громада знову зазнала атак. 

Місто за 500 років існування бачило чимало війн, неодноразово страждало від ворогів, проте місцеве населення ніяк не могло навіть уявити, що в 21 столітті все знову повториться.

Редакція 0512.ua пропонує дізнатися історію Очакова, який є одним з найстаріших в області.

Поселення, яке жило ще до нашої ери

Згадки про поселення у цих місцях переносять нас набагато далі, ніж на 500 років. Адже дослідники твердять, що на березі Дніпровсько-Бузького лиману, - саме там, де сьогодні простелився Очаків, - ще в 7 столітті до нашої ери існувала заснована давніми греками торговельна факторія Алектор. Поряд розташована і знаменита Ольвія.

За часів Київської Русі та Литовсько-Руського князівства місто називалося Дашів. Великий князь Литовський Вітовт сприяв побудові в 1415 році Дашівського замку (фортеці) поблизу гирла Дніпра для захисту від татарських набігів, уперше згадуваної у договорі між правителями Литви (князем Свидригайлом) і Польщі (королем Ягайлом) в 1431 році.

Але невдовзі, 1480 року, Дашів був загарбаний кримським ханом Менглі-Гіреєм. На місці Дашева виникла турецька твердиня Кара-Керман, що у перекладі означає "Чорна фортеця".

Турецьке місто 

Нинішню назву, Очаків, дали ж самі турки, при чому перетворивши фортецю в один із опорних пунктів Османської імперії на Чорноморському узбережжі, і зробивши плацдармом для розбійних нападів турецько-татарських військ на українські землі.

У відповідь на ці напади запорізькі козаки не раз ходили походами на Очаків і визволяли з неволі братів та сестер. Адже теперішнє місто було однією з ланок у системі татарсько-турецької работоргівлі.

У 1626 році фортецю значно розширили - звели кам'яну стіну, яка з'єднала між собою стару цитадель із двома фортами Пияле-паші й Хасан-паші. На той час у фортеці османи тримали десятитисячне військо. 1669 року запорозькі козаки кошового отамана Івана Сірка зруйнували фортецю й звільнили 7 тисяч полонених.

Невдача російської імперії 

Російська імперія звичайно ж мріяла про привласнення Очакова, адже розглядала фортецю, як стратегічний форпост на північному узбережжі Чорного моря. Вже традиційно предки рашистів намагалися захопити сучасне місто і на деякий час їм це вдалося. Так в 1737 році росіяни обложили й захопили місто, але рік потому змушені були покинути - за умовами Белградського договору 1739 року Очаків залишився за Османською імперією. Після російсько-османської війни 1735 - 1739 року Очаків став головною базою турецького флоту на північних берегах Чорного моря.

Став Очаків і одним із важливих центрів економіки та торгівлі.

Зміст численних архівних справ розкриває значну роль торгових відносин між Запоріжжям та Очаковом. Степове населення Нижнього Побужжя везло сюди зерно, рибу, мед, а головне - м’ясо, оскільки частину худоби (баранів, кіз, биків, коней, великої рогатої худоби), яку приганяли з Нижнього Прибужжя, різали на бойнях Джанкермана (так називали Очаків кримчани).

Варто зазначити, що хоча Очаків і належав кримським татарам, проте серед населення було багато українців. За останніми археологічними даними, приблизно половинну населення Очакова становили українці. Серед них – велика кількість полонених.

Жили та працювали на цих територіях козаки. Так, у другій половині 18 століття поблизу Очаківського еялета відомо вже понад 50 козацьких поселень. Також на службі в очаківського паші були запорізькі козаки, що виконували роль поліцейських. Найімовірніше, це були полонені.

Зазначимо, що в турецькій фортеці була грецька церква, де молились християни – як полонені, так і гості.

Російська імперія здійснила мрію, але лише за допомогою козаків 

У 1791 році, у ході російсько-турецької війни, Очаковом заволоділа знову російська імперія. Вдалося їм це зробити завдяки підтримці козаків. Саме козаки з меншими силами знищили турецький десант, який 1 серпня 1787 висадився на Кінбурнській косі. У битвах при форті Кінбурн, у Дніпровсько-Бузькому лимані, при облозі й штурмі Очакова своєю безстрашністю й героїзмом відзначилися загони козаків Чорноморського війська, очолювані кошовим отаманом Сидором Білим, а після його загибелі — Захаром Чепігою. Загальна кількість Чорноморського козацтва під час здобуття фортеці Очаків та оборони Кінбурнської фортеці сягала 20 000 осіб.

Наступного року, після офіційного заволодіння Очакова росімперією, на місці зруйнованої турецької фортеці було закладено місто, яке стало портовим.

Перший православний храм Очакова на честь Святого Миколи Чудотворця був переробленою турецькою мечеттю, над якою надбудували дерев'яний купол, а з часом прибудували кам'яний вівтар.

1794 року був розроблений проєкт будівництва в Очакові найпотужнішого морського порту російської імперії на Чорному морі, але зі стрімким зростанням "новонародженої" в 1794 році сусідньої Одеси значення Очакова, як торгового порту, поступово було втрачено.

1859 року в заштатному місті Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 4823 особи (2427 осіб чоловічої статі та 2396 — жіночої), налічувалось 676 дворових господарств, існувала православна церква, єврейська синагога й молитовна школа, парафіальне училище, лікарня, поштова станція, купецька гавань, 32 млини.

Під час Першої світової війни на укріплення Очакова й Кінбурна покладалося прикриття Дніпровсько-Бузького лиману з моря. З 1928 по 1937 рік  в Очакові було побудовано низку військових об'єктів: військовий порт, аеродром "Очаків", гідроаеродром "Каборга", у військову інфраструктуру було включено фортифікаційну гідротехнічну споруду на острові Первомайський.

Очаків сьогодні 

1938 року Очакову надано статус міста. За часів незалежної України Очаків був одним з найзнаменитіших курортних міст Миколаївщини.

Життя міста змінилося в лютому 2022 року. В Очакові пролунали одні з перших потужних вибухів, у ньому ж – одні з перших жертв, та найстрашніше – смерть 8-річної дівчинки у власному ліжку. Очаків – один з прикладів тероризму рашистів. Хоча місто не було під окупацією, проте регулярно страждає від рашиських обстрілів.

Боролися тут окупанти і з продовольством. 4 вересня в Очакові російська ракета влучила в елеватор, де знищила кілька тисяч тонн зерна.

На сьогоднішній день, Очаківська ОТГ залишається єдиною, яка регулярно продовжує страждати від російських атак. Проте в місті живе український дух, який зламати неможливо та віра в чудове майбутнє, у якому Очаків продовжить розвиватися та щороку приймати якомога більше відпочиваючих.

За матеріалами: книги О. Ковальової, О. Шарафанова, О. Добровольського «Миколаївщина козацька», П. Виборного «Миколаївщина. Путівник по пам’ятних місцях», «wikipedia».

Фото із інтренету. 

Здійснено за підтримки Асоціації "Незалежні регіональні видавці України" в рамках реалізації грантового проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів