«Мама, вава болить, мама, дуже больно». Свідчення психолога, яка працює із двома дівчинками 9 та 11 років, яких під час окупації зґвалтували російські солдати

Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україні загинули 183 дитини, 342 дістали поранень. Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова оприлюднила факти жорстокого зґвалтування окупантами дітей. За її словами, у Бучі хлопчика 11 років ґвалтували на очах у мами. Її прив’язали до стільця. А дівчинку 14 років ґвалтували пʼять чоловіків.

Головний редактор «Бабеля» Євген Спірін поговорив із психологом та психіатром Лілією Шакаловою, яка зараз працює з двома зґвалтованими дівчинками — девʼяти та одинадцяти років. Їх вивезли із селищ Київської області, які були під окупацією російських солдатів. Обидві дівчинки зараз у безпеці, разом із батьками, і проходять терапію. Ми не називаємо імен та прізвищ дітей. Ми оприлюднюємо частину цієї розмови. Обережно, чутливий контент. Цей текст вільний для поширення.

Зараз ви працюєте із зґвалтованими дітьми?

― У мене є дві клієнтки, дівчинки, батьки яких до мене звернулися. Так, це діти, і це велика рана. Працюю з ними тиждень.

Скільки їмроків?

― Одній дівчинці 9, другій 11 років. Та, що девʼять, дуже розірвана,дуже страшно. Її уже зашили. Друга — підозрюють, що вона може бути вагітна, бо в неї уже були місячні, а зараз немає. Але це може бути тому, що вона перенервувала. За нею наглядає гінеколог. Одну дівчинку зашили ще там, по місцю [під Бучею, найімовірніше, це було в Бородянці], лікар знайшлася.

Як їх зґвалтували?

― Одну дівчинку зґвалтували в Бучі. Її мама вийшла по воду з іншими мамами і дітьми. Одна чи дві дитини залишилися самі. Увірвалися орки. Спочатку зґвалтували дитину, та почала кричати, вони побили жінку [яка була поруч]. Повернулася мама [зґвалтованої дитини], а та жінка, яку били, показує: «Тихо, тихо, не лякай дитину», у неї пальці біля рота. Бо мама побачила свою скривавлену дитину і хотіла кричати. А мала каже: «Мама, болить, мама, дуже больно». Це 9-річна дитинка.

Що с другою дитиною?

― А друга дитинка, 11-річна, в неї немає батька. Вони жили з бабусею. Ґвалтували в неї на очах, вона кричала, її вдарили по обличчю, страшне було.

Яквипроводитетерапію?

― Моє завдання — відокремити сексуальне життя від того, що з ними сталося. Я розказую: «От тигр у клітці. Це дуже погані люди, вони в одній країні дуже поганій виросли, такі люди не живуть в нормальній країні. Тигр і киця — вони схожі зовні. Але тигр у клітці. От і ці люди будуть всі в клітці. Зараз люди будують велику стіну, щоб таких людей більше не було». Моє завдання — відокремити це скотство від того, щоб жінки ці не перестали бути жінками.

Обидві дівчинки зараз у Києві, у клініці, у безпеці?

― Одна в Києві, одна під Києвом.

Як діти погодились на терапію?

― Спочатку вони взагалі нічого не говорили. У мене великий досвід, я 40 років практикую як психотерапевт і психоаналітик із європейською освітою. Я працювала у Феофанії 29 років. У мене в кабінеті було багато іграшок. Але то в кабінеті, вдома у мене іграшок немає. Але в мене є мої прикраси. Я дуже люблю срібло, і в мене його багато. А дівчата — вони такі дівчата, і зґвалтовані теж дівчата. Я дівчинці показую срібло, вона починає щось дивитися. І я так обережно, обережно, дуже обережно починаю з нею розмовляти. Тому я нікому не покажу цих дівчат. І не дозволю їх сфотографувати.

Їх нікому не можна показувати.

― У мене 10 хвилин тому просили «ну хоч зі спини фото зробити». Ні! Вони зі мною з трудом йдуть на контакт.