Під Миколаєвом рашисти постійно обстрілюють села: як живуть Лимани та Лупарево, - ФОТО

Як живуть села Лимани та Лупарево під Миколаєвом, де мало не щодня їх обстрілюють російські агресори.

Видання "НикВести" приїхали до села та поспілкувалися з жителями.

Далі публікуємо їхній матеріал:

Реактивні системи залпового вогню руйнують будинки селян, соцоб'єкти, їхніми жертвами стають мешканці сіл, серед яких є загиблі та поранені.

— Сьогодні ми майже встигли заскочити до підвалу, як бахнуло. Пішов потім додому, поруч сусідський будинок зруйнований, даху немає, — розповів кореспондентові  місцевий житель.

Під час бесіди журналіста з місцевими розпочався черговий обстріл.

У підвалі стоять нари, люди принесли туди матраци, подушки та ковдри. І якщо до середини березня в притулок приходили лише на ніч, то тепер там доводиться проводити дуже багато часу.

Російські снаряди постійно пошкоджують електромережі. Через обстріл служби до села не приїжджають, тому місцеві жителі відновлюють електропостачання самостійно. Кореспондент Никвести застав за цим заняттям кількох чоловіків.

- А хто приїде? Ми аматори, як то кажуть, — зазначає один із них.

— Усі електрики, — додає другий, тільки-но спустившись зі стовпа.

На запитання журналіста про те, чи не страшно ремонтувати мережі під час обстрілів, чоловік махає рукою:

- Страх вже давно (зник, - прим.). Вони стріляють, а ми робимо. Нам барабаном. Нам світло потрібне. Води немає – життя не буде. Буде світло – буде вода. А вода буде - буде все добре. снарядів і вибухи неподалік. Кореспондент сховався з селянами в одному із підвалів

Односельці називають місцевих електриків героями.

- Вони взагалі герої. Провід обриває осколками, високо. Вони лізуть і роблять, лізуть та роблять, — каже місцевий мешканець.

У сховищі жителі села розмірковують про заяви Росії про те, що їхні війська прийшли «звільняти» український народ:

Нас нема від кого звільняти. Нехай їх змішають із землею, щоб ми їх не бачили більше, — наголошують жінки.

— Ці «визволителі» їх ніхто не просив. Нехай документально покажуть, що український народ їх запросив, щоби нас звільняли від когось. А якщо вони кажуть, що ми самі себе обстрілюємо, то скажіть, навіщо вони тисячну армію послали сюди, вони головою об стінку вдарилися й самі себе повбивали? - Іронізує чоловік.

Кореспондент НикВести, знімаючи зруйновану будівлю сільради, в яку кілька днів тому потрапив снаряд, зустрів старосту сіл Лимани та Лупарево Наталію Панаший.

Підбираючись на руїни свого кабінету, жінка розповідає, що в день, коли будівлю обстріляли, вона відпустила працівників додому, як відчувала. Серед завалів Наталія Панаший знаходить коробку із цибулинами лілій, які їй нещодавно надіслали поштою.

Вдається відшукати і прапор України, привезений колись із зони бойових дій на Донбасі та подарований місцевими АТОвцями.

— Хлопці наші сільські черевики подарували мені цей прапор, я його заберу та врятую. І лілії, я виписувала по «Новій пошті». Будуть лілії. Зацвітуть, — каже вона.