Ще з прадавніх часів домінуючим людським елементом в багатьох випадках було право сильнішого над слабшим. Наглядним прикладом був рабовласницький лад людства, а потім і кріпосне право. В такому суспільстві неможливий його передовий розвиток, адже тільки вільна людина може належно мислити і працювати, та володіти належними правилами моралі. Людство поволі розвивалося, та в тій, чи іншій мірі мінялися погляди на їх сутність, а також роль багатства. Ще в античні часи тогочасні філософи та мислителі задумувалися над людським моральним буттям. Великий філософ античності Аристотель доводив що людське щастя не стосується благородного походження особи, її багатства, та навіть здоров’я, чи удачі в житті, а вся сутність щасливої людини в делікатній і благородній її поведінці за любих обставин в суспільстві. Даний мислитель доводив що всі людські чесноти породжує розвинутий її мозок, тут я думаю висновок зрозумілий усім.
Інший мислитель древності Сенека писав що морально стійкий мудрець перевагу надає багатству як такому, бо тут можливі для особи ширші можливості дії, але багатство в його житті відіграє службову роль, а дурень багатство вважає основним щастям. В наш час розвинутих новітніх технологій всім бізнесменам потрібно робити належні висновки за вченням мужів древності і тоді в бізнесових колах зникне утилітаризм як такий, та й працювати буде легко і доступно. Доволі значний крок на рахунок подолання сутності утилітаризму було зроблено в середньовічну епоху. Адже в ті часи в багатьох випадках цінували не багатство як сегмент збагачення, а знатне походження. На такі взаємини в суспільстві доволі відчутно вплинуло християнство, адже наша релігія доводить що тільки благородними вчинками, та ідеалом безкорисної моралі людина досягає щасливого ідеалу. З зародженням капіталу, в більшості знову стало практикуватися утилітарне відношення до дійсності.
В більшості своїй магнати в статус основних життєвих цінностей ввели свою власність, розкіш та багатство, а разом з тим свій капітал, та першість в соціумі. Все це разом узяте призвело до розкріпачення людських особистості, захисту прав і свобод людини, та пробудило людські пристрасті в суспільстві, де дієво загострилися соціальні протистояння робочого люду до капіталу. Історією наведено багато прикладів зруйнування фабрик і заводів доведених до відчаю робітників, адже на той час жорстоко експлуатувалася праця навіть малолітніх дітей. Пізніше німецький філософ Вебер у своїх працях доводив що передовий капіталіст повинен бути аскетом у своїй справі, та моральні його засади мають бути регулятором людських пристрастей, та змаганні в економіці, а отже всі ці засади потрібні капіталу для здійснення належної своєї місії. Люба капіталістична держава належним чином може розвиватися тільки тоді, коли в соціумі діє гармонія інтересів різних класів суспільства, та його соціальних груп і окремо взятих індивідів. Для цього у світі обґрунтовано діє економічна і політична влада, адже давно створено правову базу на основі якої забороняється свавілля великого капіталу, а значить на правовій базовій стимулюється відповідна ініціатива для високопродуктивної праці. Одначе закони діють лише в загальних вимірах економіки, а багато регулятивних функцій на приватних фірмах мають місце в моральному образі того, чи іншого підприємця. Новостворений сайт Розумний.укр надасть можливість любому підприємцю знайти вихід на міжнародних партнерів для створення сумісного бізнесу - https://rozumnyiukr.com/
