Багато батьків помічають, що їхня дитина постійно в русі, швидко відволікається, не може зосередитися. Але чи завжди це привід для занепокоєння?
Самостійно зробити висновки складно, адже гіперактивність може бути як віковою особливістю, так і симптомом серйознішої проблеми. Записатися на консультацію до досвідченого невролога можна за посиланням https://veselka.clinic/napriamky/vuzki-spetsialisty/nevrolog.
Як помітити неврологічне порушення?
Діти за своєю природою активні й допитливі. Малюки швидко змінюють види діяльності, багато рухаються, емоційно реагують на події. Але де проходить межа між нормою і розладом, який потребує уваги фахівців?
Ознаки вікової активності:
- дитина уважна, коли щось її цікавить;
- може спокійно сидіти, якщо зайнята улюбленою справою;
- реагує на зауваження. вміє контролювати поведінку;
- активність зменшується перед сном або в спокійному оточенні.
Ознаки можливого неврологічного розладу:
- дитина не може довго концентруватися навіть на тому, що їй подобається;
- не завершує розпочаті справи;
- перебиває, не може дочекатися своєї черги;
- погано спить, прокидається вночі без причини;
- не розрізняє небезпечних ситуацій, не має відчуття страху перед ризиком;
- має виражені труднощі з навчанням.
Якщо хоча б декілька з цих симптомів спостерігаються понад 6 місяців, варто проконсультуватися з лікарем.
Причини гіперактивності та поведінкових розладів
Фахівці виділяють кілька основних факторів, які можуть впливати на поведінку.
- Незрілість нервової системи.
У деяких дітей ЦНС розвивається повільніше, що може проявлятися підвищеною збудливістю.
2. Генетична схильність.
Якщо в сім’ї є випадки СДУГ (синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю) або інших поведінкових розладів, ризик підвищується.
3. Гіпоксія під час вагітності та пологів.
Нестача кисню в перинатальному періоді здатна призводити до неврологічних особливостей у майбутньому.
4. Травми голови.
Перенесені травми, навіть незначні, впливають на поведінку та когнітивні функції.
5. Дефіцит мікроелементів.
Брак магнію, заліза та вітамінів групи B заявляють про себе підвищеною збудливістю.
Без точної діагностики неможливо визначити справжню причину, тому важливо пройти комплексне обстеження.
Які методи діагностики застосовує невролог?
Щоб зрозуміти, що саме викликає поведінкові особливості дитини, лікар може призначити такі дослідження:
- електроенцефалографія (ЕЕГ);
- нічне ЕЕГ-моніторування;
- електроміографія (ЕМГ);
- нейропсихологічне тестування.
На основі результатів лікар встановлює діагноз і складає програму корекції.
Якщо підтверджується, що гіперактивність — це вікова особливість, достатньо скоригувати режим дня, навчити дитину концентруватися та зменшити вплив зовнішніх подразників.
У випадку, коли йдеться про розлад, лікар невролог запропонує когнітивно-поведінкову терапію, корекцію харчування, медикаментозну терапію (за необхідності), фізичну активність.
Чим раніше розпочати корекцію, тим легше дитині адаптуватися у школі та соціальному середовищі.
