Жовчний міхур є частиною гепатобіліарної системи. Він накопичує та зберігає жовч — секрет, що необхідний для перетравлювання їжі. Із часом у протоках та в самому міхурі виникають конкременти, що закупорюють протоки та викликають запалення оболонки. Причинами проблеми стають і інші фактори — інфекції, інвазії, порушення кровопостачання органа.
Симптоми холециститу є болючими та потребують звернення по медичну допомогу. Комплексна терапія включає призначення медикаментів для полегшення стану пацієнта. Препарати можна придбати в медичній інформаційній мережі «Аптека 9-1-1» за посиланням https://apteka911.ua/ua/drugs/no-shpa-d2038, зокрема засіб «Но-шпа». У рамках консервативного лікування пацієнт має дотримуватися дієти, змінити на краще спосіб життя та приймати ліки за призначенням спеціаліста.
Етіологія холециститу та ознаки хвороби
Групу ризику складають жінки віком 40–50 років та чоловіки різних вікових категорій. Найчастішими факторами, що провокують холецистит, є:
- камені в жовчовивідних протоках;
- бактеріальні інфекції;
- інвазії найпростішими або гельмінтами;
- пухлини;
- пошкодження судин, які забезпечують кровопостачання жовчного міхура.
Холецистит протікає дуже по-різному. Одні не відчувають симптомів аж до виникнення гострого стану, що потребує хірургічного втручання. Інші лікують хворобу протягом тривалого періоду, вона переходить у хронічну форму, а потім усе одне планово видаляють жовчний міхур.
За виникнення таких симптомів, як біль у правому підребер’ї (вказує на жовчну кольку), порушення процесів травлення, гіркота в роті та відрижка, зверніться до лікаря.
Діагностування, лікування та профілактика холециститу
Лікар збирає анамнез пацієнта, проводить огляд та призначає різні методи дослідження — інструментальні та лабораторні. Важливими в діагностуванні холециститу є загальні аналізи крові та сечі, що допоможуть виявити запальний процес.
Також досліджується кал на гельмінти та інші патології, роблять біохімічний аналіз крові — печінкові проби. УЗД органів черевної порожнини дозволяє виявити камені у протоках. Після встановлення точного діагнозу лікар визначає метод лікування — консервативний чи оперативний.
Профілактика передбачає усунення застійних явищ у жовчних протоках та міхурі. Для цього потрібно дотримуватися збалансованого харчування, додати спорт у своє життя, проводити регулярні обстеження.
