Усі релігії світу закликають людину вірити у Бога. І не важливо, яке ім'я вони Йому дають, які приклади, ритуали, книги та авторитети використовують для цього. Віруюча у Бога людина - це, передусім, людина моральна, що дотримується певних правил, Божих заповідей. Але запитаймо себе: чи багато радості, щастя, любові та мудрості дасть людині віра у Бога, якщо він не вірить в себе? Якщо сподівається тільки на милість Божу, а в собі не бачить того, хто дійсно здатний змінити його життя та весь світ?

Деякі раби вірять своєму панові та навіть люблять його, але яка користь їх душі від цієї любові та віри? Раб залишається рабом, навіть якщо його хазяїн добрий й милостивий з ним. Чи хоче Бог, щоб ви були Його рабами? Щоб сліпо виконували Його волю? Скоріше за все ні. Інакше навіщо б Він подарував людям свободу вибору? У рабів вибору немає, свобода ж - надбання Богів. Навіть якщо вони, ці Боги, звуться людьми. Багато цікавого про релігію та релігійні події в країні можна дізнатись на сторінках Всеукраїнської християнської газети slovoproslovo.info. Люди, діти Бога, зрозуміло, повинні довіряти й вірити своєму Батьку. Це природжена й природна якість будь-якої живої істоти. Цьому ж учать релігія, батьки, учителі та саме життя. Але чому хоче навчити нас Бог? Довірі до себе. Вірі в себе. Любові до себе. Тому що неможливо вірити в щось або когось, не вірячи собі самому. Тому що не можна любити щось або когось, не маючи любові до себе. Тому що ми проектуємо й несемо у світ тільки те, що самі собою представляємо і що вже є присутнім в нас.

Любов до Бога - це вища міра любові

Щоб прийти до вищого, треба спочатку "навчитися" простому - любові до себе. Потім - до рідних й близьких. Потім - до знайомих та незнайомих людей. Потім - до усіх людей, усьому живому на Землі, усьому живому у Всесвіті, і нарешті - до Того, Хто усе це створив. Так само і з вірою. Віра у Бога - вища міра віри, а самий перший та простий її ступінь - віра людини в себе.

Чому така важлива віра в себе? Тому, що ми є те, в що віримо. Усі люди та весь світ навкруги є відображення, жива "голограма" нашої віри. Віра - це універсальна творча енергія, яка, концентруючись, створює те, що ми вибираємо, - вибираємо своїми думками.
Будь-яка віра виникає не з розуму, а з серця, яке підказує людині: в тобі є присутніми сили незрівнянно вагоміші, ніж твої розумові та фізичні здібності. Вплив енергії віри на розум та тіло людини настільки великий, що здатен творити справжні дива. Сила віри здатна вилікувати невиліковне, здолати непереборне, перемогти непереможне, зробити можливим неможливе. Ось чому праві ті, хто, стверджує: "Людина може багато, може все, і ще стільки ж".