Жителька Миколаєва - Світлана вже понад три роки допомагає українським військовим, поєднуючи основну роботу з активним волонтерством.
Жінка зібрала та передала десятки автівок для ЗСУ, особисто доставляючи їх на передову. Для неї війна стала викликом, на який вона відповіла діями, а не словами та розповіла редакції 0512 власну історію.
Від студентських років до професійної кар’єри
Світлана народилась на Вінниччині у містечку Хмільник. У Миколаїв дівчина приїхала на запрошення дядька, який тут жив та вступила до НУК ім. адмірала Макарова. За першим фахом жінка - інженер-електрик, а за другою освітою - бухгалтер-економіст. Жінка починала з касира у першій службі таксі, а нині є головним бухгалтером в одній із провідних фірм, що займається обслуговуванням морського транспорту.
Світлана познайомилась зі своїм чоловіком у гуртожитку. В 1999 році вони одружились, а в 2002 році у пари народився син. Щоб якось заробити на життя, придбати житло, чоловік Світлани постійно їздив на заробітки у Дубай, працюючи в суднобудівній сфері. У 2015 році чоловіка Світлани перший раз мобілізували. Чоловік не став ховатись чи шукати лазівки для відмазки. Він служив у складі 79 бригаді та мав періодичні виїзди на фронт.
Війна, що змінила життя: шлях до волонтерства
У лютому 2022 року, війна знову постукала у дім Світлани. Її чоловіка згодом знову мобілізували на цей раз у морську піхоту. Крім чоловіка, у Світлани також на фронті служать племінники та багато родичів. Це стало ще більшим поштовхом для жінки зайнятись волонтерством.
В травні 2022 року Світлана познайомилась з Ігорем Лєсних, і з того часу почались активні збори, а згодом і поїздки на схід. Разом волонтери закривали потреби умовно від цвяхів до дронів. Також після деокупації Херсонської області Світлана із напарником возили гуманітарну допомогу в селища.
Наразі збір на пікап для батальйону її племінника. Волонтерка каже, що нині він є заступником командира батальйону, тому його побратими кличуть її тьотя командира з позивним “Василівна”.
Автівки для фронту та сила підтримки
Спочатку Світлані допомагали інші волонтери купувати та доставляти авто з-за кордону. Нині знайти потрібне авто за адекватною ціною - виклик, каже волонтерка. За 3 роки волонтерці та її команді вдалось придбати та відремонтувати 35 автівок для різних бригад ЗСУ. Вона додає, що за це й час натрапляла й на шахраїв, але благо гроші вдавалось повернути.
Світлана зазначає, що волонтерство стало не від’ємною частиною її життя, хоча жінка переживає за своїх близьких також, які знаходяться на передовій. В тому році Світлана та її чоловік мали святкувати 25-річницю весілля, однак через війну пара рідко бачиться.
Світлана каже, що має свої ритуали, які допомагають їй бути у ресурсі. Якщо вдається по часу заняття спортом, п'ятницями - сніданок в гарному місці, також догляд за городом, взимку це розпалювання каміна та старі добрі фільми.
Фото - архів Світлани.
"Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та Amediastiftelsen в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів” з обов'язковим додаванням логотипу АНРВУ".