У Миколаєві з'явились вулиці на честь представників "Розстріляного відродження". Чому це важливо, - ФОТО

У Миколаєві вже офіційно перейменовано вулиці. Перейменовано топоніми на честь захисників, письменників чи видатних постатей України. Окреме місце належить періоду "Розстріляного відродження".

Які ж вулиці перейменували на честь письменників того часу, дізнавалась редакція 0512. 

Вулиця Вербицького тепер стала вулицею Євгена Плужника

Ця вулиця розташована у Корабельному районі міста. Згідно з розпорядженням Миколаївської ОВА, її перейменували на честь  українського поета, драматурга, перекладача, представника Розстріляного відродження — Євгена Плужника. 

«Лірика Плужника позначена глибоким трагізмом і епічною рівновагою, що засвідчила високу духовну силу культури, що не улягає тискові обставин. Про нього писали, як про казкового скрипаля, який упав у вовчу яму і хотів відкупитися від вовка своєю грою… Вовчі ями позаносило, а музика лунає понад часом», – писав Євген Сверстюк.

Більше немає вулиці Кубинська. Є вулиця Драй-Хмари

Михайло Драй-Хмара український поет-неокласик, літературознавець, блискучий перекладач (19 мов). Представник доби Розстріляного відродження. Загинув у концтаборі ГУЛАГ на Колимі.

Помер 19 січня 1939-го в концтаборі ГУЛАГу на Колимі. За офіційною версією – від «ослаблення серцевої діяльності». Згідно ж спогадів Михайла Добровольського, того дня їх бригада працювала на дорозі, коли до них наблизилося легкове авто з трьома сп’янілими управлінцями: «Конвой вишикував шеренгою бригаду із сорока доходяг… Один із трьох повільно витяг маузер із дерев’яної кобури і, підійшовши за кілька кроків до першого в’язня, – трах, до п’ятого – трах… Ми з Драєм стояли аж у четвертому десятку поряд, а з другого боку стояв київський студент Володя, з чиїм батьком Драй колись дружив у Кам’янці. Отож, коли почали нізащо розстрілювати щоп’ятого, Драй умить обрахував, що під кулю потрапить саме студент Володя… Щойно кат наблизився до чергової п’ятірки, до Володі, як Драй рвучко відштовхнув студента і став на його місце зі словами: «Не чіпай, кате, молоде життя, бери моє»… З цими словами він плюнув прибульцеві між очі… Все відбулося блискавично… Тієї ж миті кат упритул випустив у груди Драя решту набоїв…».

Замість Лермонтова — вулиця Семенка

Дивно, бачити в Корабельному районі вулицю Лермонтова, адже він не те щоб не був у Миколаєві, чоловік не є навіть українським письменником. Хоча деякі можуть апелювати до того, що Лермонтов не підтримував режим імперії та й взагалі добре відкликався про Україну. Але і в нашої країни є вдосталь постатей, про яких варто знати. 

Хто ж такий Михайль Семенко? По-перше, це батько українського авангарду! І це вже чимало.  Саме з його легкої руки в українській словесності з’явився верлібр, який і нині дуже поширений. Михайль Семенко зробив великий внесок у розвиток української модерної поезії 1920-х років. 

Його спіткала така ж доля, як і багатьох з його колег. На жаль. Поет-футурист жив у будинку «Слово» в Харкові. 23 квітня 1937 року після творчого вечора в Києві його арештували органи НКВД за звинуваченнями в контрреволюційній діяльності. Після тортур літератор написав «зізнання» у травні 1937-го. У жовтні його засудили до розстрілу. Стратили Михайля Семенка в київській тюрмі НКВД.

Без вулиці Менделєєва зате з вулицею Леся Курбаса

Фундатор модерного українського театру, актор, режисер, драматург,  засновник театру «Березіль», перекладач — все це про Курбаса. І, звісно, репресований сталінським режимом. 

Лесь Курбас заснував шість театрів, перший серед радянських діячів мистецтва отримав театральну медаль Парижа у 1925 році, на одеській кіностудії зняв декілька стрічок, виховав плеяду молодих і талановитих акторів українського театру.

Що робить з такими визначними постатями радянщина? Звісно. Вбиває. 9 квітня 1934 року судова трійка колегії ГПУ засудила Курбаса до 5 років таборів. Та на волю режисер ніколи не вийшов. 3 листопада 1937 року до двадцятої річниці «Жовтневої революції» у Соловецькому таборі особливого призначення Леся Курбаса розстріляли.

Провулка Менделєєва теж немає. Є провулок Павла Филиповича

Ще один представник "Розстріляного відродження" — Павло Филипович. Чоловік входив до літературного угруповання неокласиків. Для його лірики характерні пошуки сутності людини, схильність до філософського мислення та історико-культурних сюжетів, освоєння фольклорного різноманіття народної творчості.

Тримався осторонь політичних течій, водночас не сприймав настанов і директив комуністичного режиму в літературі. Заарештований 1935-го за  звинуваченням у приналежності до «шпигунсько-терористичної організації». Розстріляний 3 листопада 1937-го в урочищі Сандармох у Карелії.

Вулиця Тургенєва зникла з карти Миколаєва. Є вулиця та провулок імені Миколи Куліша

Микола Куліш, письменник, режисер, драматург, життя якого обірвали сталінські репресії. На початку 1930-х твори Миколи Куліша почали піддаватися гострій критиці. У грудні 1934 р. драматурга було заарештовано, звинувачено у приналежності до терористичної організації і зв'язках з ОУН. Під час судового процесу по «Справі боротьбистів» у березні 1935 р. Куліш був засуджений до 10 років  таборів. На Соловках утримувався у суворій ізоляції. Хворого на туберкульоз, позбавленого права на прогулянки і медичну допомогу, в листопаді 1937 р. Миколу Куліша було розстріляно в урочищі Сандармох Медвеж’єгорського району, Карелія.

Звісно, представників Розстріляного відродження значно більше, проте вже є перемогою те, що хоч шість вулиць і один провулок у Миколаєві носять назви цих закатованих режимом сталіна письменників та поетів. Може це надихне жителів дізнатись більше про історію України та її чорні сторінки. 

Новини компаній
13:00, Вчора