Водонапірна вежа, розташована по вулиці Рюміна в центрі Миколаєва, була спроектована та побудована інженером Володимиром Шуховим на початку ХХ століття та стала справжнім проривом у системі міського водопостачання. 15 березня виповнилося 117 років від дня введення в експлуатацію Шухівської вежі
Редакція 0512.com.ua продовжує редакційний спецпроект “Миколаїв історичний” розповіддю про першу встановлену у світі водонапірну вежу подібного типу.
Питання про будівництво водонапірної вежі у Миколаєві постало у липні 1904 року. Тоді місцева влада оголосила торги та найбільш вдалим був визнаний проект інженера Володимира Шухова. Так, як саме його ідея відповідала запитам міста і вартість ідеї була дешевшою, ніж сума, яку влада готова була виділити на проект. Відзначимо, що Володимир Шухов першим у світі застосував для зведення будівель та веж сталеві сітчасті оболонки.
У 1906 році було розпочато буріння свердловин та будівництво кам'яного фундаменту. Встановлення вежі закінчилося у січні 1907 року, а 15 березня вежа вже була підключена до миколаївського водопроводу.
Переваги миколаївської водонапірної вежі за проектом Шухова полягали в тому, що вона мала найбільший резервуар системи Інтце серед усіх інших веж водопроводів, не вимагала опалення, вода різних колодязів циркулювала в ній природним способом, а рівень води автоматично контролювався на Центральній освітлювальній електричній станції.
Водонапірна вежа була однією з основних споруд водопроводу в Миколаєві, забезпечуючи багатотисячне населення водою із підземних джерел.
Під час Другої світової війни, під час відступу загарбників з міста, вежа була підірвана, але після війни її відновили.
Башта Шухова подавала воду городянам аж до середини 1958 року, доки у Миколаєві не запрацювала сучасна система водопостачання.
Нині вежа має статус пам'ятки історії та культури місцевого значення. Її висота складає разом із баком 32 метри, а загальна ємність бака – 50 тисяч відер.