Історія Старої Богданівки на Миколаївщині.
Стара Богданівка - село з багатошаровою історією. Тут переплелися античні знахідки, родина Аркасів, старовинна церква та майже забутий об’єкт зв’язку XIX століття - морський оптичний телеграф. Сьогодні від деяких пам’яток залишилися лише легенди та руїни, але їхня історія досі живе серед місцевих переказів. Редакція 0512 вирішила розповісти історію Старої Богданівки.
Територія сучасної Старої Богданівки ще з давніх часів приваблювала людей завдяки водним ресурсам — підземним джерелам і струмкам. Археологічні знахідки фрагментів давньогрецьких амфор свідчать, що ця місцевість могла входити до Ольвійської хори та мати давнє поселення.
У XIX столітті село неодноразово змінювало назви. Згадується про Дереклею, Велику Дереклею, а згодом село отримало сучасну назву Стара Богданівка.
У XVIII столітті ці землі отримав Петро Богданович. Він був представником дворянського роду та військовим діячем Чорноморського флоту. Саме від його прізвища походить одна з назв села.
Згодом Богданівка тісно пов’язала свою історію з родиною Аркасів. Дочка Богдановича стала дружиною адмірала Миколи Аркаса, а сам маєток певний час вважався її посагом.
Після остаточного переходу Богданівки у власність родини Аркасів адмірал активно розвивав господарство - завозив породисту худобу з-за кордону, розвивав конярство та вівчарство й займався рибництвом. Деякі елементи тієї інфраструктури збереглися до сьогодні, зокрема старий ставок.
У 1860 році в селі з’явилася кам’яна церква Святого Миколая Чудотворця, поруч із якою згодом діяла церковно-приходська школа. Саме з цією церквою пов’язана одна з найвідоміших місцевих легенд — історія Софії Петрівни Аркас. За переказами, її рано померлу поховали у склепі храму.
Події революційних років 1917-го, за народними розповідями, призвели до руйнування склепу. Після цього, як стверджують місцеві, почалися містичні події, а образ «привида Софії» нібито інколи бачили біля церкви вночі.
Минали роки. Настали суворі революційні будні 1917-го та їхня бурхлива безбожна післямова. У селі з'явилися люди, які бажають пристосувати церкву для якихось нерелігійних потреб. Один із міських уповноважених, який був одним із найяскравіших прихильників атеїзму при розформуванні церкви та пропагуванні безбожжя, розкрив склеп, в якому знаходився прах Софії Аркас, витягнув труну з її останками з неї і викинув їх на церковному дворі. Односельці вночі потай поховали тіло нещасної Софії на місцевому цвинтарі. А з людиною, яка так не по-християнськи вчинила, стали відбуватися дивні речі! Він почав розмовляти сам із собою, звертаючись до Софії Аркас. А згодом він і зовсім кудись зник. Одні казали, що його відвезли до божевільні або притулку. Інші, що він взагалі "згинув". Але найінтригуюче! Нам розповіли, що досі привид - дух Софії Аркас можна побачити ночами поблизу церкви, в якій над її останками так жорстоко поглумилися, - йдеться у матеріалі "Миколаївський Базар".
Ще одним важливим об’єктом села був морський оптичний телеграф XIX століття — частина лінії зв’язку «Миколаїв — Севастополь». Він працював як елемент стратегічної системи передачі сигналів Чорноморського флоту.
Подібні споруди збереглися в інших точках регіону, однак Богданівський телеграф не дожив до наших днів — його розібрали місцеві жителі у 1990-х роках, використовуючи камінь для будівництва.
Історія Старої Богданівки — це приклад того, як великі архітектурні та історичні об’єкти можуть зникати, але залишатися у вигляді легенд, родинних переказів і архівних згадок. Сьогодні село зберігає свою атмосферу минулого — навіть тоді, коли від деяких його сторінок залишилися лише спогади.