Військовослужбовець 41 окремої бригади із позивним “Лакі” пройшов шлях від солдата до командира відділення зв’язківців. Бійця не раз рятувала удача.
Історія "Лакі" - це про відвагу, вірність побратимам і справжнє бойове братерство. Його історію розповіли у відділенні зв'язків 41 омбр.
Молодший сержант розповідає, що недаремно обрав позивний "Лакі", який англійською - “щасливий”. Під час одного з боїв його група потрапила під шквальний обстріл: було пошкоджено автомобіль, поранено водія, а бійців контузило вибуховою хвилею.
Осколок влучив у шолом, інший — порізав мій рюкзак. Але тіло не зачепило. Це був мій другий день народження. Відтоді цей шолом і рюкзак завжди зі мною! - ділиться боєць.
"Лакі" із побратимами забезпечував зв’язок під час найгарячіших боїв — під Куп’янськом, Часовим Яром, Торецьком, Нью-Йорком та у Курській наступальній операції.
У Торецьку ми встановлювали обладнання зв’язку на шахті — це була найвища точка міста, близько 50 метрів. За годину по нас кинули до 20 керованих авіабомб, ще й накрили артилерією. Ми дивом вижили, сховавшись у воронках від вибухів, - згадує боєць.
Попри обстріли, зв’язок працював без збоїв, а українські воїни відбили штурм і знищили ворога разом із його технікою.
У мирному житті "Лакі" працював монтажником систем відеоспостереження в охоронній фірмі. Під час строкової служби теж був зв’язківцем, тож зараз, каже, зв’язок — це його покликання.
Я вчу своїх хлопців бути не лише фахівцями, а й справжніми братами - допомагати, підтримувати, стояти пліч-о-пліч, - ділиться молодший сержант.
Сьогодні він продовжує службу як командир відділення батальйону зв’язку 41 бригади та одночасно здобуває вищу освіту.